Справа № 22-5841 Головуючий у 1 інстанції Ларіна Н.О.
Категорія 44 Доповідач Резникова Л.В.
РІ Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Резникова Л.В. , Баркова В.М.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу прокурора Кіровського району м. Донецька на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Кіровського районного відділу УМВС України в Донецькій області, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Горняк-2005» про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Кіровського районного відділу УМВС України в Донецькій області про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності з 24 грудня 2004 року на підставі договору дарування. З моменту укладення договору дарування відповідач- мати позивача не проживає у спірній квартирі. Посилаючись на те, що відповідач не знялася з реєстраційного обліку, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 29 листопада 2010 року визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.
Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор Кіровського району м.Донецька звернувся до суду з апеляційною скаргою , в якій просив скасувати рішення суду,ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову з тих підстав,що судом при розгляді справи порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Задовольняючі позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачка з 2005 року без поважної причини не проживає в АДРЕСА_1
При цьому суд визнаючи відповідачку такою, що втратила право користування жилою площею не повідомив належним чином останню про час та місце розгляду справи та прийняв за основу лише свідчення позивача.
Проте такий висновок суду було зроблено передчасно, без врахування всіх обставин по справі, які мають суттєве значення та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.1,4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка дійсно зареєстрована в спірній квартирі з 28 вересня 1973 року. 24 грудня 2004 року вона подарувала вказану квартиру відповідачу , який є її сином.
Зараз відповідачці 71 рік, вона є хворою людиною. З 18 жовтня 2010 року по 22 грудня 2010 року , у той час коли слухалася справа, вона знаходилася у лікарні з діагнозом: інфаркт головного мозку.
Згідно з ст.47 Конституції України - кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 405 ЦК України передбачено, що член сім*ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім*ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи той факт, що суд першої інстанції не перевірив причини не проживання відповідача в спірній квартирі , яка як вбачається з матеріалів справи не проживала в ній з поважної причини, то підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у суду першої інстанції не було.
При вказаних обставинах, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду, ухвалити нове , яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову до ОСОБА_2 , відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Кіровського районного відділу УМВС України в Донецькій області про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням.
Керуючись ст..307,309, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу прокурора Кіровського району м. Донецька задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 29 листопада 2010 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову до ОСОБА_2 , відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Кіровського районного відділу УМВС України в Донецькій області про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: