ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 жовтня 2011 року 11:40 № 2а-12301/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В. при секретарі судового засідання Карпенко Я В. розглянувши у відкритому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві
третя особаВища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України
провизнання дій протиправними, скасування постанови ат зобов’язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (паспорт)
від відповідачаОСОБА_3 (довіреність)
від третьої особине з’явився,
ВСТАНОВИВ:
30.08.2011 року до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, які виявилися в порушенні вимог Закону України «Про виконавче провадження», КАС України та прав і інтересів позивача у виконавчому провадженні №27936141 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2011 р. по адміністративній справі №2а-15877/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, третя особа ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії щодо розгляду скарги.
2. Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 від 04.08.2011 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження №27936141 з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2011 р. по адміністративній справі №2а-15877/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва в частині постанови, що підлягає виконанню: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 285,99 грн.».
3. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві прийняти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2011 р. з примусового виконання постанови суду від 14.01.2011 р. по адміністративній справі № 2а-15877/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, третя особа ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії щодо розгляду скарги в частині постанови, що підлягає виконанню: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 285,99 грн.», та вчинити виконавчі дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»
4. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2011 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до попереднього судового розгляду на 14.09.2011 року. В зв’язку із неявкою позивача попередній судовий розгляд було відкладено на 27.09.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2011 року було закінчено попередній розгляд справи та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання з’явився позивач, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, зокрема в зв’язку із порушенням відповідачем положень чинного законодавства, а саме Закону України «Про виконавче провадження»(надалі –Закон №606) (в редакції що діяла станом на дату винесення спірної постанови).
В судове засідання з’явився представник відповідача, який позов не визнає в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки зазначає що відповідачем було дотримано положення чинного законодавства України.
В судове засідання не з’явився представник третьої особи, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представників Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, проти позовних вимог заперечують, та не вбачають підстав для скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 04.08.2011 року про відмову у відкриті виконавчого провадження №27936141 з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2011 року по адміністративній справі №2а-15877/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва в частині виконання постанови.
В судовому засіданні позивач звернувся із заявою про відшкодування витрат, що були понесені в зв’язку із переїздом з іншого населеного пункту, а саме із Харкова.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивні частини позовної заяви, повний текст постанови було виготовлено 13.10.2011 року.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
14.01.2011 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по адміністративній справі №2а-15877/10/2670 було задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, а також стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 285,99 грн.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Вказаний конституційний принцип було імплементовано до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема в ст.14 зафіксували, що постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.
10.02.2011 року Окружним адміністративним судом м. Києва було видано позивачу Виконавчий лист по адміністративній справі №2а-15877/10/2670 в якому зазначено частину рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по адміністративній справі №2а-15877/10/2670 що підлягає виконанню, а саме вказано стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 285,99 грн.
02.08.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою прийняття виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №2а-15877/10/2670.
04.08.2011 року державним виконавцем державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва ОСОБА_3 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), оскільки документ передано не за місцем виконання рішення суду.
Позивач не погоджуючись із правомірністю відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження звернулись до суду для захисту їх прав та інтересів.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог ст.1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
В ч.1 ст.20 Закону №606 зазначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Водночас, положеннями ст.21 Закону №606, передбачені виключення для виконавчих проваджень, зокрема:
ь на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів та військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
ь на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Водночас, судом приймається до уваги, що положеннями Закону №606 ні на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ні на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі не покладено обов’язок щодо виконання судових рішень, за якими вирішено відшкодувати позивачу із Державного бюджету України понесені ним судові витрати.
Крім того, судом приймається до уваги, що боржником у виконавчому листі зазначається Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про адвокатуру», указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України №155/93 від 05.05.1993 року Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України не відноситься до органів державної влади, та не наділена статусом органу виконавчої влади.
В той же час, під час судового засідання представник відповідача не заперечував, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України знаходиться в Печерському районі м. Києва (01601, м. Київ, вул. В. Васильківська, 23-Б).
Суд також приймає до уваги, що 21.03.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті виконавчого документа) та вказано, що виконавчий документ проявлений на виконання до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
При цьому, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2011 року по справі №2а-5289/11/2670 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.03.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті виконавчого документа).
Таким чином, позивач вірно звернувся для виконання судового рішення за місцем знаходження боржника, а саме до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Як наслідок, суд дійшов висновку про протиправність дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, щодо відмови ОСОБА_1 у відкритті вичавного провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2011року по справі №2а-15877/10/2670 та безпідставність винесення відповідачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.08.2011 року (ВП 27936141) з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2011 року по справі №2а-15877/10/2670.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1, про зобов’язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2011 р. з примусового виконання постанови суду від 14.01.2011 р. по адміністративній справі №2а-15877/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, третя особа ОСОБА_4, про зобов’язання вчинити дії щодо розгляду скарги в частині постанови, що підлягає виконанню: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 285,99 грн.», та вчинити виконавчі дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»суд повідомляє наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо приймання чи відмови в прийнятті виконавчих листів до виконання є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого державного органу.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду –тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень –ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Таким чином, позовна вимога щодо зобов’язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист в певному розмірі є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
В той же час, для захисту прав та інтересів позивача, необхідно зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.1011 року по адміністративній справі №2а-15877/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Положеннями ст.87 КАС України передбачено, що до витрат пов’язаних з розглядом справи належить зокрема витрати сторін та їх представників, що пов’язані із прибуттям до суду.
Відповідно до ст.91 КАС України, витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін несуть сторони.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Водночас, в ч.3 ст.94 КАС України передбачено, що в тому разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрат, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Позивач надав в судовому засіданні проїзні документи на потяг Харків пас. - Київ пас. та Київ пас. –Харків пас. на загальну суму 272 (двісті сімдесят дві) грн. 97 коп. Крім того, судом з’ясовано, що позивач зареєстрований в м. Харків, повістки та процесуальні документи направлялись позивачу в м. Харків.
Керуючись положеннями ст. 2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.87, ст.91, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, щодо відмови ОСОБА_1 у відкритті вичавного провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2011 року по справі №2а-15877/10/2670.
3. Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 від 04.08.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження №27936141 з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2011 року по адміністративній справі №2а-15877/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва.
4. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 10.02.2011 року по адміністративній справі №2а-15877/10/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Присудити на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України судові витрати зі спалити державного мита в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп. та витрати, пов’язані із прибуттям до суду в розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 97 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б. В. Санін