ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.02.2008  року                                                                      Справа № 6/522

Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:                               Іноземцевої Л.В.

суддів                                                  Бородіної Л.І.

                                                   Якушенко Р.Є.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.01.2008

при секретарі

судового засідання                 Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача          - Соколов І.В., дов. б/н від 02.06.2007, адвокат;

від відповідача – Алексюк С.М., дов. № 6/02 від 22.02.2008, представник

                        по довіреності                    

У судовому засіданні відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву з 25.02.2008 по 29.02.2008

Розглянув                           

апеляційну скаргу                 Товариства з обмеженою відповідальністю

                                              „Вугілля - Південь”,

                                              м.Теплогорськ Луганської області

       на рішення                                        

       господарського суду                      Луганської області

       від                                          10.12.2007 у справі № 6/522 (судова колегія

                                                              у складі суддів: головуючий –Василенко Т.А.,

                                                        судді –Пономаренко Є.Ю., Батюк Г.М.)

       за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                              „Фідес”, м.Луганськ

до відповідача                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                               „Вугілля - Південь”,

                                               м.Теплогорськ Луганської області

про           стягнення 482870 грн. 79 коп.

та

       за зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю

                                               „Вугілля - Південь”,

                                               м.Теплогорськ Луганської області

         Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

       до відповідача                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                               „Фідес”, м.Луганськ

про                                          зобов”язання виконати договір

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2007 у справі № 6/522 (Василенко Т.А. - головуючий суддя, Пономаренко Є.Ю., Батюк Г.М. - судді) задоволені:

- первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фідес”, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля - Південь”, м.Теплогорськ Луганської області, стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 348478 грн. 43 коп., проценти від інфляції в сумі 109701 грн. 00 коп., проценти річних в сумі 27904 грн. 03 коп. у зв”язку з простроченням виконання грошових зобов”язань по договору купівлі –продажу № 22/12 від 22.12.2004, судові витрати в сумі 55267 грн. 97 коп. покладені на відповідача, з яких 5149 грн. 97 коп. –державне мито, 118 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 50000 грн. 00 коп. – оплата послуг адвоката;

- зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля - Південь”, зобов”язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Фідес” виконати зобов”язання за договором купівлі –продажу № 22/12 від 22.12.2004 в частині продажу та передачі вугільного концентрату марки „Г” у кількості 1545,37 тон по ціні 260 грн. 00 коп. за одну тону з якісними характеристиками: зольність 10%, вологість 23% (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Рішення суду в частині задоволення первісного позову з посиланням на статті 625, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту прострочки  відповідачем зобов”язання з оплати вугільного концентрату, одержаного по договору № 22/12 від 22.12.2004. Задовольняючи зустрічний позов суд послався на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Фідес” зобов”язань по договору № 22/12 в частині поставки вугільного концентрату у кількості 1545 грн. 37 коп., що є порушенням статті 530 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вугілля - Південь” (ТОВ „Вугілля - Південь”) – відповідач за первісним позовом не погодилось з прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду в частині задоволення первісного позову скасувати у зв”язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права і постановити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Судом було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для розгляду справи, приймаючи рішення суд не приділив належної уваги умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору № 22/12 від 22.12.2004.

Договором не передбачалась поставка товару частинами так само, як і часткова його оплата. В пункті 5.2 договору зазначається, що розрахунок за товар відбувається протягом 30 банківських днів з моменту передачі товару позивачу. Позивач, укладаючи договір з відповідачем, сподівався отримати не будь –яку кількість вугільного концентрату марки „Г”, а чітко визначену умовами договору –3000 тон.

Відповідач свої зобов”язання за договором належним чином не виконав, товар в зазначений строк позивачу не передав, чим порушив статтю 526 ЦК України.

Судом при вирішенні даної справи  також не було приділено належної уваги нормам цивільного права, зокрема, статті 529 ЦК України, в якій зазначено, що кредитор (позивач) має право не приймати від боржника (відповідача) виконання його обов”язку частинами, якщо інше не встановлено договором.

Суд також необґрунтовано стягнув 50000 грн. 00 коп. відшкодування вартості послуг адвоката, зазначена сума є документально і нормативно необґрунтованою. Для з”ясування справедливої ринкової ціни на надані послуги адвоката відповідачем було подано відповідний запит до Головного управління статистики у Луганській області з питанням щодо оцінки середньої вартості за юридичні послуги, на дату прийняття рішення відповідь не була отримана. В зв”язку з неотриманням відповіді на запит у судовому засіданні було подане відповідне клопотання до суду, в якому відповідач просив суд зробити повторний запит до Головного управління статистики у Луганській області, дане клопотання було судом відхилене, що порушило права та законні інтереси відповідача за первісним позовом, передбачені статтями 22, 32 та 33 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту –ГПК України).

У доповненнях від 22.02.2008 до апеляційної скарги ТОВ „Вугілля - південь” вказує на порушення місцевим судом вимог статті 22 ГПК України при прийнятті заяви позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог. Фактично заявою від 18.10.2007 позивач заявив додаткові вимоги про стягнення процентів річних і процентів від інфляції, у позовній заяві була заявлена лише вимога про стягнення основного боргу в сумі 348478 коп. 43 коп.

Такі дії слід кваліфікувати як зміну предмету позову, але така заява позивачем за первісним позовом не подавалась, тому рішення суду в частині стягнення сум інфляції та річних є необґрунтованим.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фідес” (ТОВ „Фідес”) – позивач за первісним позовом вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в:

22.12.2004 сторони у справі уклали договір купівлі –продажу № 22/12, терміном дії до  31.12.2005, за умовами якого ТОВ „Фідес” (продавець) зобов”язалося продати, а  ТОВ „Вугілля - Південь” (покупець) прийняти і оплатити вартість вугільного концентрату марки „Г” кількістю 3000 тон по ціні 260 грн. 00 коп. за тону (а. с. 21, т. 1).

Згідно пункту 4.1 договору право власності на товар переходить від продавця к покупцю після підписання акту прийому –передачі товару.

За умовами розділу 5 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 банківських днів з моменту передачі товару.

Додатковою угодою до договору № 22/12 сторони узгодили якісні показники вугільного концентрату, що підлягає поставці, зокрема, вугілля марки „Г”, кількістю 3000 тон,  зольність 10%, вологість 23% і встановили знижки у разі недотримання узгоджених показників (а. с. 23).

Договір прийнятий сторонами до виконання, що підтверджується актами передачі вугілля від 27.12.2004 на 336,9 тон, від 28.12.2004 на 1332,08 тон (а. с. 28 –29, т. 1).

ТОВ „Фідес” складені і передані ТОВ „Вугілля - Південь” видаткові накладні: № РН-0000028 від 27.12.2004 на поставку 336,9 тон вугільного концентрату загальною вартістю 81113 грн. 29 коп., № РН-0000029 від 28.12.2004 на поставку 1332,08 тон вугільного концентрату загальною вартістю 318638 грн. 44 коп. і відповідні рахунки –фактури на зазначені суми (а. с. 24 –27, т. 1).

За результатами контрольного переважування автомобілів сторони прийняли рішення переоформити акт прийому –передачі вугільного концентрату марки „Г” від 28.12.2004, та прийняти до бухгалтерського обліку акт передачі вугільного концентрату марки „Г” від 03.06.2005 загальною вагою 1117,73 тони (а. с. 28 –33, т. 1).

02.04.2007 ТОВ „Фідес” звернулося до ТОВ „Вугілля - Південь” з претензією про сплату 348478 грн. 43 коп. заборгованості за 1454,63 тони вугільного концентрату, одержаного по договору № 22/12 від 22.12.2004 (а. с. 35, т. 1).

20.07.2007 ТОВ „Фідес” подало позов у господарський суд Луганської області до ТОВ „Вугілля - Південь” про стягнення заборгованості за вугільний концентрат в сумі 348478 грн. 43 коп., що виникла при виконанні договору № 22/12.

Заявами від 20.09.2007, 18.10.2007 про уточнення позовних вимог ТОВ „Фідес” заявило також до стягнення проценти річних в сумі 27904 грн. 03 коп., проценти від інфляції в сумі 109701 грн. 00 коп. у зв”язку з простроченням виконання ТОВ  „Вугілля - Південь” грошових зобов”язань по договору № 22/12 з лютого 2005 по вересень 2007 та 50000 грн. витрат на послуги адвоката (а. с. 80 –81, 109 –110, т.  1).

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката   ТОВ „Фідес”  наданий договір від 01.06.2007 про надання адвокатських послуг, укладений з адвокатом Соколовим І.В., відповідно до якого адвокат зобов”язався надати адвокатські послуги  по стягненню заборгованості з ТОВ  „Вугілля - Південь” за договором № 22/12 від  22.12.2004, ціна послуг адвоката складає 50000 грн. 00 коп., та платіжні доручення від 12.06.2007 №№ 64, 65 про оплату цієї суми (а. с. 84 –87, т. 1).

Заяви про уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду, як такі, що не суперечать статті 22 ГПК України, про що винесені відповідні ухвали від 21.09.2007 та 18.10.2007 (а. с. 95, 116, т. 1).

19.09.2007  ТОВ „Вугілля - Південь” подало зустрічну позовну заяву з вимогою зобов”язати ТОВ „Фідес” виконати зобов”язання за договором купівлі –продажу № 22/12, від 22.12.2004 перед ТОВ „Вугілля - Південь” в частині продажу та передачі вугільного концентрату марки „Г” з якісними характеристиками: зольність 10%, вологість 23% у кількості 1545,37 тон за ціною 260 грн. 00 коп. за тону.

На обґрунтування позовних вимог вказало, що ТОВ „Фідес” не в повному обсязі виконало зобов”язання з продажу вугільного концентрату, недопоставка становить 1545,37 тон, що є порушенням статті 525 ЦК України (а. с. 62 - 64).

Ухвалою від 21.09.2007 зустрічна позовна заява прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом (а. с. 96, т. 1).

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.12.2007 задоволені вимоги первісного і зустрічного позовів з підстав викладених вище (а. с. 142 - 143).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду зміні в частині розподілу витрат позивача на оплату послуг адвоката з огляду на наступне.

Договір купівлі –продажу вугільного концентрату  за своєю правовою природою є договором купівлі –продажу, який регулюється главою 54 „Купівля - продаж” ЦК України.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі - продажу одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А частиною 2 цієї статті встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір № 22/12 не містить умов, що оплата товару здійснюється лише після поставки всієї кількості товару, передбаченої договором. Навпаки, сторони домовилися, що оплата товару здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту передачі товару (п. 5.2 договору), а передача товару оформлюється відповідним актом прийому –передачі товару, після складання якого до покупця переходить право власності на товар (п. 5.2, 4.1 договору).

Стаття 670 ЦК України встановлює, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі - продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

ТОВ „Вугілля - південь” не відмовилося від одержаного вугільного концентрату у кількості 1454,63 тони. Обов”язок оплатити вугілля згідно договору у покупця виникає після одержання товару згідно актів прийому –передачі і не пов”язаний з пред”явленням рахунків, видаткових накладних тощо. Отже, висновок місцевого суду про обов”язок відповідача за первісним позовом оплатити вартість одержаного товару є правомірним, ґрунтується на умовах договору № 22/12 і відповідає вищенаведеним нормам чинного законодавства, що спростовує доводи апеляційної  скарги.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем за первісним позовом зобов”язань по оплаті товару. Порядок оплати товару, встановлений пунктом 5.2 договору, ним не виконаний.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать фактичні обставини справи вимоги позивача за первісним позовом про стягнення процентів від інфляції в сумі 109701 грн. 00 коп. та процентів річних в сумі 27904 грн. 03 коп. відповідають умовам укладеного договору, нормам чинного законодавства, їх розмір обчислений з урахуванням суми простроченого платежу і періоду прострочки, а тому підлягають стягненню з відповідача (а. с. 11 –112, т. 1).

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до розгляду вимоги позивача за первісним позовом про стягнення процентів від інфляції та процентів річних, апеляційною інстанцією відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статею 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Правовий аналіз наведеної статті свідчить, що позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог за умови, якщо такі вимоги є взаємопов'язаними між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Фактичні обставини справи свідчать, що підставою для визначення ТОВ „Фідес” позовних вимог є прострочення ТОВ „Вугілля - південь” виконання грошових зобов”язань  за договором.

А тому апеляційна інстанція вважає, що місцевий суд не допустив порушення статті 22 ГПК України при прийнятті до розгляду заяв ТОВ „Фідес” про уточнення позовних вимог, оскільки заявлені вимоги ґрунтуються на тих же самих обставинах, які підтверджуються однаковими доказами.

При цьому апеляційною інстанцією також враховується судова практика вищих судових інстанцій з цього питання (постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2007 у справі № 14/71,  від 29.05.2007 у справі № 5/72(8/142)).

Так, у постанові від 01.11.2007 Вищого господарського суду України у справі № 14/71 вказано, що об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката правомірно прийнята судом до розгляду, оскільки ці витрати відносяться до складу судових витрат згідно зі статтею 44 ГПК України.

Водночас, місцевий суд не врахував, що розподіл судових витрат здійснюється залежно від результатів вирішення спору відповідно до статті 49 ГПК України та з урахуванням особливостей щодо співрозмірності заявленої до стягнення суми витрат на оплату послуг адвоката з фактичним обсягом наданих послуг, складністю справи та ціною позову.

Статтею 627 ЦК України встановлена свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання адвокатських послуг укладений між ТОВ „Фідес” і адвокатом і є обов”язковим лише для цих сторін, як укладений на прийнятних для них умовах, у тому числі щодо ціни послуг адвоката. Але сплачена  ТОВ „Фідес” за цим договором сума не може бути автоматично віднесена на рахунок іншого суб”єкта господарювання.

Колегія суддів вважає, що стягнута судом першої інстанції сума на оплату послуг адвоката є надто високою і не співзміряється з обсягом наданих адвокатом послуг, характером спору, обсягом витраченого адвокатом часу.

Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, характер спору, апеляційна інстанція вважає, що відповідно до статей 44, 49 ГПК України відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. 00 коп., а тому рішення місцевого суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову відповідає фактичним обставинам справи, поданим сторонами доказам, правилам частини 1 статті 670 ЦК України і не оскаржується сторонами.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля - Південь” підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду від 10.12.2007 зміні щодо стягнутої суми на відшкодування витрат на послуги адвоката з 50000 грн. 00 коп. на 5000 грн. 00 коп.

При подачі заяви від 18.10.2007 про збільшення ціни позову ТОВ „Фідес” державне мито сплачено у більшому розмірі ніж передбачено Декретом КМУ від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”, а тому зайво сплачені  289 грн. 14 коп. підлягають поверненню відповідно до частини 47 ГПК України

Результати апеляційного провадження у справі № 6/522 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись  ст. ст. 49, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний  господарський суд,

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля - Південь” на рішення господарського суду Луганської області від  10.12.2007 у справі № 6/522  задовольнити частково.

2. Змінити резолютивну частину рішення від 10.12.2007 господарського суду Луганської області у справі № 6/522, виклавши пункт 2 рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вугілля-Південь”, м. Теплогорськ Луганської області, вул. Єнісейська, 1, код 20328151, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Фідес”, м. Луганськ, вул. 50 річчя створення СРСР, 22 “а”, код 310542208, основний борг за поставлений товар у сумі 348 478 грн. 43 коп., інфляційні нарахування у сумі 109701 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 27904 грн. 03 коп.,  витрати по сплаті держмита у сумі 4860 грн. 83 коп., витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., витрати на послуги адвоката у сумі 5000 грн. 00 коп., видати наказ”.

3. Доповнити резолютивну частину рішення від 10.12.2007 господарського суду Луганської області у справі № 6/522, пунктом 3 виклавши пункт 3 рішення в наступній редакції:

„Повернути позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю “Фідес” з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 261 від 17.10.07 державне мито у сумі 289 грн. 14 коп.”

Підставою для повернення є дана постанова, скріплена гербовою печаткою суду.

3. В  решті  рішення  від   10.12.2007 господарського суду Луганської області  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 05.03.2008.

           Головуючий суддя                                                       Іноземцева Л.В.

           Суддя                                                                              Бородіна Л.І.

           Суддя                                                                              Якушенко Р.Є.