КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.03.2008                                                                                           № 43/35

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Розваляєвої  Т.С.

             

 За участю представників:

 від позивача - Пожидаєв І. В.,

 від відповідача - Корпанець А. В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2007

 у справі № 43/35 (Пасько М.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС"

 про стягнення 383 169 грн. 00 коп.

таза зустрічним позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС”

 до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг Україна”

 про                                                  розірвання договору та стягнення 128 331 грн. 00 коп.,

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2007р. у справі       № 43/35 первісний позов задоволено; в задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою на нього, в якій просив його скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права; визнавши недостатніми докази наявні в матеріалах справи, місцевий господарський суд відповідно до ст. 38 ГПК України був зобов’язаний витребувати необхідні докази у відповідача, але цього не зробив; докази, необхідні для обґрунтування зустрічних позовних вимог, не були подані до місцевого господарського суду в зв’язку з тим, що ухвалу про призначення розгляду справи на 14.06.2007р. відповідач не отримував; висновок суду щодо неможливості виконання відповідачем в строк, встановлений договором № 01/05-2006р. від 01.05.2006р. своїх зобов’язань перед контрагентом, є помилковим, оскільки адреса поставки товару від позивача відповідачу та від відповідача контрагенту однакова, а тому при своєчасному виконанні позивачем своїх зобов’язань перед відповідачем, останній одразу ж і виконав би свої зобов’язання перед контрагентом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 01.05.2006р. між ТОВ “ЮВС” (продавець) та ТОВ “Агрофірма АПК Угроїди” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/05-2006, відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.3., 3.8., 7.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити вартість наступних засобів захисту рослин: горизонт – кількість 3 125, ціна 110 грн. 00 коп., загальна сума 343 750 грн. 00 коп., цукрон – кількість 300, ціна 275 грн. 00 коп., загальна сума 82 500 грн. 00 коп., разом з ПДВ 511 500 грн. 00 коп.; поставка товару здійснюється до 31.05.2006р.; поставка товару здійснюється продавцем на умовах EXW (франко-склад) ТОВ “ЮВС” (Велико-Октябрський цукровий завод), що знаходиться за адресою: Сумська обл., Білопільський р-н, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26; в разі відсутності товару на складі, вказаному в п. 3.3. договору та в строк, вказаний в п. 3.1. договору, покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір; даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

24.05.2006р. між ТОВ “Хімагромаркетинг” (продавець) та ТОВ “ЮВС” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № УК-10-0033, відповідно до п. п. 1.1., 1.3., 2.2., 3.1., 3.3., 7.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити вартість наступних засобів захисту рослин: горизонт - кількість 3 125 л/кг, ціна 83 грн. 30 коп., загальна сума 260 312 грн. 50 коп., цукрон - кількість 300, ціна 196 грн. 65 коп., загальна сума 58 995 грн. 00 коп., разом з ПДВ 383 169 грн. 00 коп.; покупець зобов’язаний здійснити оплату продавцеві 25 % вартості товару, зазначену в п. 1.3. даного договору, в строк до 20.07.2006р. і залишок заборгованості у розмірі 75% товару - в строк по 01.11.2006р.; поставка товару здійснюється до 31.05.2006р.; поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця): ТОВ “ЮВС” (Велико-Октябрський цукровий завод), що знаходиться за адресою: Сумська обл., Білопільський р-н, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26; даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007р., а в частині розрахунків – до повного виконання покупцем своїх зобов’язань за цим договором.

04.10.2007р. ТОВ “Хімагромаркетинг Україна” звернулось з позовом до ТОВ “ЮВС” про стягнення 383 169 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар, зазначивши, що на виконання договору купівлі-продажу № УК-10-0033 від 24.05.2006р., укладеного з відповідачем, позивач поставив товар на суму 383 169 грн. 00 коп.; в порушення умов договору відповідач за поставлений товар не розрахувався.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за умовами договору № 01/05-2006 від 01.05.2006р., укладеного з ТОВ “Агрофірма АПК Угроїди”, ТОВ “ЮВС” зобов’язалось поставити контрагенту в строк до 31.05.2006р. саме той товар, який за умовами договору № Ук-10-0033 відповідач сподівався отримати від позивача; внаслідок прострочки виконання позивачем своїх обов’язків по поставці товару відповідач не зміг виконати свої зобов’язання перед ТОВ “Агрофірма АПК Угроїди”, що стало наслідком розірвання з ним договору; отже відповідач не зміг виконати свої обов’язки перед позивачем за договором № Ук-10-0033 з вини самого позивача.

28.02.2007р. ТОВ “ЮВС” звернулось з зустрічною позовною заявою до ТОВ “Хімагромаркетинг Україна” про стягнення 128 331 грн. 00 коп. втраченої вигоди. В обґрунтування своїх вимог відповідач за первісним позовом зазначив, що внаслідок прострочки виконання позивачем своїх обов’язків по поставці товару і, як наслідок, розірвання договору № 01/05-2006 від 01.05.2006р., укладеного з ТОВ “Агрофірма АПК Угроїди”, відповідач поніс збитків у формі втраченої вигоди.

22.03.2007р. відповідач за первісним позовом змінив позовні вимоги і просив суду стягнути 128 331 грн. 00 коп. втраченої вигоди; розірвати договір купівлі-продажу від 24.05.2006р. за № Ук-10-0033; зобов’язати ТОВ “Хімагромаркетинг” забрати з ТОВ “ЮВС” залишок товару, а саме: 675 л горизонту та 140 л цукрону. В обґрунтування своїх вимог відповідач за первісним позовом зазначив, що внаслідок розірвання договору № 01/05-2006 від 01.05.2006р. відповідач був змушений продавати отриманий за договором № Ук-10-0033 товар третім особам майже по собівартості; на даний час на складах позивача залишилось 675 л горизонту та 140 л цукрону; внаслідок істотного порушення умов договору № Ук-10-0033 з боку позивача відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України вказаний договір підлягає розірванню за рішенням суду.

У відзиві на зустрічний позов ТОВ “Хімагромаркетинг” зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнав поставку та несплату товару за договором № Ук-10-0033, а отже позовні вимоги ТОВ “Хімагромаркетинг” підлягають задоволенню; зустрічний позов не підлягає задоволенню враховуючи те, що він не є взаємопов’язаний з первісним позовом; строки поставки товару за договорами № Ук-10-0033 та № 01/05-2006 співпадають – 31.05.2006р., а тому у випадку виконання позивачем своїх обов’язків 31.05.2006р. до 24:00, відповідач в будь-якому випадку не встиг би виконати зобов’язання перед контрагентом вчасно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2007р. у справі           № 43/35 первісний позов задоволено; в задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином договори № Ук-10-0033 від 24.05.2006р. та № 01/05-2006 від 01.05.2006р. за своєю юридичною природою є договорами поставки.

На виконання умов договору № Ук-10-0033 від 24.05.2006р. позивач за первісним позовом 05.06.2006р. поставив відповідачу товар, загальною вартістю 383 169 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № Ук-10-0031, яка наявна в матеріалах справи.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, останній за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 383 169 грн. 00 коп.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов’язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача 383 169 грн. 00 коп. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянувши доводи зустрічного позову, колегія суддів приходить до висновку, що він не підлягає задоволенню.

Позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто відшкодуванню підлягають тільки реальні доходи, які потерпілий міг би одержати, з урахуванням конкретних особливостей господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже на потерпілому лежить обов'язок довести: факт заподіяння йому збитків; розмір зазнаних збитків; причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями винної особи і зазнаними збитками.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № УК-10-0033 від 24.05.2006р. призвело до розірвання договору № 01/05-2006 від 01.05.2006р., укладеного з ТОВ “Агрофірма АПК Угроїди”, в зв’язку з чим позивач не отримав  прибутку на 128 331 грн. 00 коп.

Проте такі твердження позивача не підтверджуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2006р. ТОВ “Агрофірма “АПК-Угроїди” було розірвано договір № 01/05-2006 від 01.05.2006р., про що позивачу було надіслано відповідний лист.

Проте 05.06.2006р., тобто вже після розірвання договору № 01/05-2006 від 01.05.2006р., позивач прийняв від відповідача товар, загальною вартістю 383 169 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № Ук-10-0031, після чого вказаний товар частково був реалізований іншим контрагентам.

Як вбачається з видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи, поставка товару позивачем іншим контрагентам, здійснювалась на виконання договорів № 11 від 01.03.2006р., № 4/06 від 03.01.2006р. № 2/06 від 03.01.2006р., б/н від 11.05.2006р. та інших.

Отже в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна дійти однозначного висновку, що позивач здійснював свою господарську діяльність таким чином, що товар за договором № 10-0033 від 24.05.2006р. був придбаний саме для перепродажу його ТОВ “Агрофірма “АПК-Угроїди” за договором № 01/05-2006 від 01.05.2006р., а не іншим контрагентам за договорами, зазначеним вище.

Те, що кількість та асортимент товару за договорами № 10-0033 від 24.05.2006р. та № 01/05-2006 01.05.2006р. співпадають не є таким доказом.  

Крім того, відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу № 10-0033 від 24.05.2006р. поставка товару здійснюється до 31.05.2006р.

Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу № 01/05-2006 01.05.2006р. поставка товару здійснюється до 31.05.2006р.

Таким чином у разі виконання відповідачем своїх обов’язків за договором  № 10-0033 від 24.05.2006р. 31.05.2006р., позивач не встиг би виконати свої обов’язки за договором № 01/05-2006 01.05.2006р.

Посилання апелянта на те, що адреса поставки за обома договорами однакова, а отже поставка товару відповідачем означала б автоматичну поставку товару позивачем контрагенту, не приймаються апеляційним господарським судом, враховуючи наступне.

Відповідно до п. п. 3.4., 3.5. договору № 01/05-2006 від 01.05.2006р. при прийманні товару покупець зобов’язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб, а також відсутність ознак пошкоджень й псування товару, одночасно з прийманням продукції по якості покупцем здійснюється перевірка комплектності товару, а також відповідність тари, упакування, маркування вимогам стандартів, наявність сертифікатів якості й інструкцій із застосування товару, а тому поставка товару відповідачем 31.05.2006р. о 24 год. 00 хв., унеможливлювала б виконання зазначених дій і прийняття товару цього ж дня.   

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено факту наявності у нього збитків, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і збитками.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо розірвання договору.

Згідно із ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено істотного порушення договору відповідачем, а тому підстави для розірвання договору відсутні.

Зустрічні позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача забрати товар, а саме: 675 л горизонту та 140 л цукрону є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спірне рішення господарського суду першої інстанції винесено з урахуванням фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2007р. у справі № 43/35 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

 20.03.08 (відправлено)