КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.03.2008                                                                                           № 17/350

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Розваляєвої  Т.С.

             

 За участю представників:

 від позивача - Злотківська І. Г.,

 від відповідача - Шульєва Т. Л.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Будінвестсервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2007

 у справі № 17/350 (Кролевець О.А.)

 за позовом                               Дочірнє підприємство "Будінвестсервіс"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київінвестбуд"

             

                       

 про                                                  виселення

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2007р. у справі № 17/350 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просив його скасувати. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права; висновки суду щодо відсутності у позивача права повного господарського відання спірними приміщеннями є необґрунтованими, при цьому суд не звернув уваги на те, що відповідно до змін та доповнень до Статуту ДП “Будінвестсервіс” було виключено п. 4.4. попереднього статуту позивача, відповідно до якого все майно позивача знаходилось у власності АТЗТ фірми “Київінвест”;  суд безпідставно послався на рішення господарських судів у справі     № 24/298, оскільки спірне майно не було предметом розгляду спору у справі № 24/298; відповідач без достатніх правових підстав займає спірне приміщення, що є підставою для задоволення позову.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 11.09.2007р. Дочірнє підприємство “Будінвестсервіс” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінгова компанія “Київінвестбуд” про виселення ТОВ “Холдінгова компанія “Київінсвестбуд” з приміщень по вул. Вітряні Гори, 10-д в м. Києві: квартири № 46, загальною площею 35,7 м2, квартири № 47 загальною площею 35,9 м2, квартири № 48 загальною площею 45,1 м2 та квартири № 49 загальною площею 34,5 м2, - зазначивши, що 07.10.2004р. сторони уклали договір № 33 на проведення ремонтних робіт, за умовами якого відповідач зобов’язався виконати внутрішні ремонтно-будівельні роботи в спірних приміщеннях, які належать позивачу на праві повного господарського відання; підрядні роботи були виконані в повному об’ємі і прийняті позивачем, про що складений акт виконаних робіт, проте дані приміщення відповідачем не повертаються позивачу, що є порушенням його права володіння, користування та розпорядження вказаними приміщеннями.     

У відзиві на позовну заяву відповідач не погодився з вимогами позовної заяви та просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що доводи позивача є необґрунтованими, оскільки після проведеного ремонту ТОВ “ХК “Київінвестбуд” звільнило приміщення; позивач не є належним позивачем у справі, оскільки не має жодних прав на вказані приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2007р. у справі № 17/350 в позові відмовлено повністю.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2004р. між ДП “Будінвестсервіс” (замовник) та ТОВ “Холдинговою компанією “Київінвестбуд” (підрядник) було укладено договір № 33, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання внутрішніх ремонтно-будівельних робіт в приміщенні за адресою: вул. Вітряні гори, 10д в м. Києві.

01.11.2004р. відповідно до умов договору підряду № 33 від 07.10.2004р. за актом приймання-передачі ДП “Будінвестсервіс” передав, а ТОВ “Холдингова компанія “Київінвестбуд” прийняло приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вітряні Гори 10-Д для виконання внутрішніх ремонтно-будівельних робіт.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що підрядні роботи за вказаним договором були виконані в повному обсязі, проте після завершення ремонтних робіт відповідач приміщення позивачу не повернув і самовільно користується ним, чим порушує право володіння, користування та розпорядження спірними приміщеннями позивача.  

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд вважає, що позивач в порушення наведених норм господарського процесуального законодавства позовні вимоги належним чином не довів.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідні положення щодо захисту права приватної власності поширюються також і на особу, яка хоча не є власником, але володіє майном з підстав, передбачених законом чи договором.

Разом з тим, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів встановила, що позивач не є власником приміщень по вул. Вітряні Гори, 10-д в м. Києві.

Цей факт підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2005р. у справі № 24/298 за позовом ДП “Будінвестсервіс” до АТЗТ фірми “Київінвест” про визнання права власності, якою відмовлено в задоволенні позову в частині визнання права власності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2005р. у справі № 24/298 встановлено, що:

-          на виконання установчого договору про створення АТЗТ “Будінвестсервіс” від 02.07.1993р., засновниками якого є ТОВ “Терра ент” та АТЗТ “Київінвест”, останнім передано у статутний фонд АТЗТ “Будінвестсервіс” майно (як вбачається з додатку № 2 до установчого договору про створення АТЗТ “Будінвестсервіс” приміщення по вул. Вітряні Гори, 10-д в м. Києві увійшли у перелік майна, яке передається в повне господарське розпорядження АТЗТ фірмою “Київінвест” АТЗТ “Будінвестсервіс”);

-          згідно протоколу № 4 зборів засновників АТЗТ “Будінвестсервіс” від 07.05.1996р. та наказу АТЗТ фірми “Київінвест” № 15 від 08.05.1996р. АТЗТ “Будінвестсервіс” реорганізовано в дочірнє підприємство “Будінвестсервіс” АТЗТ фірми “Київінвест”, а правонаступництво фінансово-господарської діяльності та будь-яких форм господарських відносин перейшло до АТЗТ фірми “Київінвест”;

-          питання про визнання недійсним наказу АТЗТ фірми “Київінвест” № 15 від 08.05.1996р. та рішення зборів засновників АТ “Будінвестсервіс” від 07.05.1996р. позивачем не порушувались, доказів визнання в установленому законом порядку їх недійсними суду не надано;

-          на виконання рішення зборів засновників АТЗТ “Будінвестсервіс” від 07.05.1996р. та наказу № 15 від 08.05.1996р. майно АТЗТ “Будінвестсервіс” передано АТЗТ фірмі “Київінвест” по акту без номеру і без дати;

-          14.05.1996р. між АТЗТ фірмою “Київінвест” та АТЗТ “Будінвестсервіс” укладено договір про розторгнення акту передачі майна АТЗТ “Київінвест” у власність АТЗТ “Будінвестсервіс” від 12.08.1993р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.906.2006р. у справі № 17/196, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р., за позовом ДП “Будінвестсервіс” до АТЗТ “Київінвест” про визнання недійсним договору від 14.05.1996р., укладеного між АТЗТ “Будінвестсервіс” та АТЗТ “Київінвест” про розторгнення акту передачі майна, в позові відмовлено повністю.

Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, на підставі встановлених фактів, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не є власником приміщень по вул. Вітряні Гори, 10-д в м. Києві.

Разом з тим, в порушення ст. 33 ГПК України позивач не довів, що спірне приміщення було передане йому у володіння з інших підстав, передбачених законом чи договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що, позивач не довів порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Крім того, жодними доказами по справі не підтверджується той факт, що відповідач взагалі займає спірні приміщення, а тому позов про виселення останнього з приміщення не може бути задоволений.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні  вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та декларативності не спростовують висновків, викладених у рішенні господарського суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2007р. у справі № 17/350 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

 20.03.08 (відправлено)