Справа№22Ц-2473/2006                               Головуючий у 1 інстанції Подрєзова Г.О.

Категорія   10                                              Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.

УХВАЛА

Іменем  України.

1 вересня 2006 року                           Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Мазурка В.А.

суддів - Поліщука М.А., Коцюрби О.П.

при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою  ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського    міськрайонного суду від 23   травня 200броку в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_3, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про поділ спадкового майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та про поділ спадкового майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2005року ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду і просила поділити спадкове майно, яке складається із однокімнатної квартири АДРЕСА_1 таким чином: визнати за нею і дочкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру і стягнути з неї компенсацію за 1/3 частину квартири на користь ОСОБА_2 в сумі 4015грн.

В судовому засіданні позовні вимоги уточнила і просила стягнути з неї компенсацію за 1/2 частину квартири на користь ОСОБА_2 в сумі, еквівалентній 10 000 доларам США.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, вона із дочкою і відповідачка є спадкомцями майна, частка відповідачки є меншою ніж її із дочкою, відповідачка забезпечена житлом.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і просила встановити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 неповнолітньому ОСОБА_3, визнати за нею право власності на спадкове майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 і стягнути з неї на користь ОСОБА_1компенсацію за 1/2 частину квартири в сумі 8030грн.

Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовувала тим, що неповнолітній ОСОБА_3 з поважної причини не звернувся в нотаріальну контору по питанню прийняття спадщини, спірна квартира фактично була придбана нею в шлюбі із чоловіком і не підлягає розділу, позивачка забезпечена іншим житлом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 23 травня 2006року первісний і зустрічний позов задоволено частково. Ухвалено розподілити спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2 та складається  з квартири АДРЕСА_1 між спадкоємцями померлого та визнати право власності на цю квартиру за:ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири; ОСОБА_2 - 1/4 частина квартири; ОСОБА_3   - 1/4 частина квартири. В задоволенні решти позовних вимог сторонам відвовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким визнати за нею і неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, стягнувши з неї на користь відповідачів 50 000грн., у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 і після його смерті відкрилась спадщина на майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями майна є ОСОБА_1- дружина; дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з ОСОБА_1; ОСОБА_2- мати; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - син від першого шлюбу

Відповідно до ст. 1269 ЦК України ОСОБА_1і ОСОБА_2 подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_3, який проживає в Росії, відповідно до вимог ст. 1268 ч.4 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Спадкове майно належить спадкодавцю на підставі договору міни, посвідченого Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою 16.12.1993року.

Однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була збудована за кошти ОСОБА_2 і її покійного чоловіка. Відповідачка за первісним позовом поховала свого сина ОСОБА_5, заселилась в спірну квартиру і іншого житла немає.

ОСОБА_1із дочкою ОСОБА_4 забезпечені житлом і проживають в трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання за нею права власності на спадкове майно із виплатою грошової компенсаціі ОСОБА_2, суд виходив із того, що відповідно до вимог ст.365 ЦК України позивачка не вчинила передбачених законом дій: попередньо не внесла вартість частки відповідачки на депозитний рахунок суду, дійсна ринкова вартість квартири не проведена.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, поскільки вони є обгрунтованими і відповідають вимогам закону.

Частки ОСОБА_1і дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3є рівними, однокімнатна квартира є неподільною. Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд обгрунтовано врахував, що сторони не встановили дійсну(ринкову)в вартість квартири, що ОСОБА_1забезпечена інжим житлом, що ОСОБА_2 проживає в спадковій квартирі і іншого житла немає, що позивачка попередньо не внесла вартість частки відповідачки на депозитний рахунок суду.

Відповідають вимогам закону і висновки суду про часткове задоволення зустрічного позову. З врахуванням того, що ОСОБА_3 зі згоди своєї матері подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька, з врахуванням вимог ст. 1268 п.4 ЦК України суд прийшов до правильного висновку, що права ОСОБА_3 на спадкування майна не порушені і визначення додаткового строку для прийняття спадщини неповнолітньому спадкоємцю непередбачене.

З врахуванням встановлених обставин справи, відповідно до вимог ст.ст. 1261,1267, 1268ч.4,1273 ч.З ЦК України суд визначив частки у спадщині спадкоємців за законом.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування іх ухвалення нового рішення немає.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права не відповідають обставинам справи, встановленими судом і не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - відхилити. Рішення   Білоцерківського    міськрайонного суду від 23   травня 200броку залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.