АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-685
Головуючий по 1-й інстанції Нізельковська
Суддя-доповідач: Хрипченко Л. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2011 року м.Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Хрипченко Л.Г.
суддів Кисіля А.М., Тараненка Ю.П.
з участю: прокурора Попок О.В.
засудженого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями прокурора Полтавської області та засудженого ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Дученці Гадяцького району Полтавської області, громадянин України, освіта вища, одружений, працюючий начальником відділу Держкомзему у Полтавському районі, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст. 368 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного йому майна, та з позбавленням, на підставі ст. 54 КК України, 9-го рангу державного службовця;
Зараховано в строк покарання період перебування ОСОБА_2 під вартою з 25 листопада 2010 року по 14 грудня 2010 року.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що працюючи на посаді начальника відділу Держкомзему в Полтавському районі, маючи 5 категорію та 9 ранг державного службовця, будучи особою, яка займає відповідальне становище, будучи призначеним на дану посаду згідно наказу № 68-К від 2 вересня 2009 року, вчинив злочини за наступних обставин.
В середині жовтня 2010 року, ОСОБА_2 вимагав у ОСОБА_4, який оформляв документи щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Судіївської сільської ради Полтавського району, хабар у виді комп’ютера вартістю близько 7 000 грн. за сприяння в оформленні та за погодження проектної документації, що стосується відділу Держомзему у Полтавському районі, на вищевказану земельну ділянку. Після цього 3 листопада 2010 року близько 17:00 год., поблизу льодового катка по вул. Садовій 17 в м. Полтаві, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 комп’ютер вартістю 6 700 грн. в якості хабара за сприяння в оформленні та за погодження документів на земельну ділянку.
18 листопада 2010 року ОСОБА_2, повторно, вимагав у ОСОБА_5, який оформляв за довіреністю документи на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд у с. Мачухи Полтавського району, хабар у виді телевізора вартістю близько 2 000 грн. за сприяння в оформленні та за погодження проектної документації на вказану земельну ділянку. 19 листопада 2010 року близько 17:00 год., по АДРЕСА_1, ОСОБА_2, повторно, отримав від ОСОБА_5 через свого водія ОСОБА_6 телевізор «Томсон»вартістю 1 850 грн. в якості хабара за сприяння в оформленні та за погодження документів на земельну ділянку.
23 листопада 2010 року ОСОБА_2, в своєму службовому кабінеті по вул. Шевченка 7 в м. Полтаві, повторно вимагав у ОСОБА_5, який оформляв за довіреністю документи на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району, хабар в сумі 15 000 грн. за погодження проектної документації на вказану земельну ділянку. 25 листопада 2010 року ОСОБА_2 близько 16:00 год. на автостоянці навпроти магазину, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Комсомольська 53/17, у власному автомобілі «CHEVROLET EPIKA», д.н.з. НОМЕР_1, повторно отримав від ОСОБА_5 хабар в сумі 15 000 грн. за погодження документів на земельну ділянку.
Після цього, ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції навпроти будинку № 3 по вул. Шевченка в м. Полтаві, які виявили та вилучили в нього предмет хабара.
В апеляції прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 та фактичних обставин справи, ставить питання про скасування вироку і постановлення нового у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Вказує на те, що судом І інстанції не було враховано те, що ОСОБА_2, як особа з вищою освітою, повністю усвідомлюючи протиправність своїх дій, якими він підриває авторитет органів державної влади, вчинив ряд тяжких злочинів в сфері службової діяльності, за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Просить призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 9-го рангу державного службовця. Просить також вирішити питання про відшкодування судових витрат, пов’язаних з проведенням експертиз.
В апеляції з доповненнями засуджений просить скасувати вирок і направити справу на додаткове розслідування з підстав однобічності і неповноти досудового слідства. При цьому вказує, що по всіх трьох епізодах обвинувачення, вимагання з його боку не було, а заявлені ним клопотання про витребування доказів, допит свідків, повне і об’єктивне розслідування обставин справи судом були безпідставно відхилені, внаслідок чого докази його невинуватості залишилися поза увагою суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Попок О.В., який підтримав апеляцію та просив скасувати вирок у зв’язку з м’якістю покарання і постановити новий вирок, пояснення адвоката ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_2, які підтримали апеляцію засудженого і просили про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування та заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення.
За змістом ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим, а оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Вирок визнається законним, коли постановлений за умови правильного застосування в ньому матеріального закону і додержання вимог кримінально –процесуального законодавства.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.1985 року «Про додержання судами України процессуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ»з подальшими змінами, звернуто увагу суддів на необхідність неухильного додержання кримінально –процесуального законодавства при розгляді справ, установлених законом процесуальних гарантій всіх учасників судового розгляду, лише за умови дотримання яких можна забезпечити всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи, постановлення законних і обґрунтованих судових рішень; а також на необхідність послідовного проведення всіх процесуальних дій, які належить виконати у підготовчій частині судового засідання.
Судом ці вимоги закону належним чином не виконані.
При розгляді справи судом не були виконані вимоги ст.ст. 283, 284, 286, 287, 294, 296 КПК України, які стосуються проведення підготовчої частини судового засідання.
Так, в протоколі судового засідання від 25 лютого 2011 року (т.4, а.с. 171-175), не вказано, що суд встановлював особу підсудного та час вручення йому копії обвинувального висновку, що оголошено склад суду та роз’яснено право відводу, не роз’яснені права підсудного, не зазначено також, що підсудний ОСОБА_2 з’явився в судове засідання.
В протоколі судового засідання вказано лише про те, що до суду з’явились прокурор, адвокат та свідок ОСОБА_5, якого видалено з зали суду, після чого головуючий оголосив про початок судового слідства і прокурором за згодою учасників процесу оголошено резолютивну частину обвинувального висновку.
Невиконання судом вказаних вище вимог кримінально –процесуального закону є істотним порушенням вимог кримінально –процесуального закону та прав підсудного, що тягне за собою безумовне скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.
Що стосується доводів апеляції засудженого про однобічність та неповноту досудового слідства, то вони мають бути перевірені при новому розгляді справи, за результатами якого суду належить прийняти законне й обґрунтоване рішення, зважаючи також на те, що постановлений вирок скасований не у зв’язку з м’якістю призначеного ОСОБА_2 покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляції прокурора Полтавської області і засудженого ОСОБА_2 частково задовольнити.
Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
СУДДІ:
Хрипченко Л.Г. Кисіль А.М. Тараненко Ю.П.