Справа № 2-411/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"25" жовтня 2011 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Пінчук А.С., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” до ОСОБА_1, співвідповідач АТ „Просто-страхування”, про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом в якому просив: стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з ОСОБА_1 суму у розмірі 7875 грн. 96 коп.; стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з АТ „Просто-страхування” суму у розмірі 25500 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, зазначив, що 19 жовтня 2008 року, в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода з однакового ступеню вини ОСОБА_1 (який керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована АТ „Просто-страхування” відповідно до полісу ВВ 918067 на суму 25500 грн.) та ОСОБА_2, який керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_2, внаслідок чого, цей автомобіль був пошкоджений та останньому було заподіяно матеріальну шкоду, витрати на відшкодування якої позивачем на виконання умов договору автомобільного страхування між позивачем та ОСОБА_2  від 27.12.2007р., склали суму 66751 грн. 92 коп., половина від якої - відповідно до ступеню вини ОСОБА_1, становить суму 33375 грн. 96 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування наведені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача АТ „Просто-страхування” заперечувала проти задоволення позову вказуючи, що ОСОБА_1 не бажав виконання договірних зобов”язань АТ „Просто-страхування” по відшкодуванню вказаної шкоди.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник, вважали, що розмір вказаної шкоди встановлений не належним чином, ступень вини кожного з учасників ДТП суд не може визначити самостійно.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини,  визнані судом загальновідомими,  не потребують доказування; обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній,
господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної
сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть
участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці
обставини.

Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, письмові заперечення сторін відповідачів, всі інші матеріали справи, в тому числі копії: довідок про ДТП (а.с.6, 7); постанови Оболонського районного суду м. Києва від 28.11.2008р. (а.с.9); договору страхування між позивачем та ОСОБА_3 з додатками щодо страхового випадку (а.с.4, 8, 10-16, 27-29); звіту про визначення вартості матеріального збитку з додатками (а.с.17-26); свідоцтва про реєстрацію ТЗ (а.с.5); заяви ОСОБА_1 та письмового пояснення  АТ „Просто-страхування” щодо визнання цією особою того факту, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована АТ „Просто-страхування” відповідно до полісу ВВ 918067  строком дії з 06.07.2008р. по 05.01.2009р. (а.с.146-148), суд встановив наступні факти:

-          19 жовтня 2008 року, в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода з однакового ступеню вини ОСОБА_1 (який керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована АТ „Просто-страхування” відповідно до полісу ВВ 9180067 на суму 25500 грн., строком дії з 06.07.2008р. по 05.01.2009р.) та ОСОБА_2, який керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_2, що підтверджується змістом постанови Оболонського районного суду м. Києва від 28.11.2008р. про накладення на кожного з вказаних фізичних осіб ідентичного адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 68 грн., за вчинення вказаного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП;

-          внаслідок вказаної ДТП, автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 був пошкоджений та ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду, витрати на відшкодування якої позивачем на виконання умов договору автомобільного страхування між позивачем та ОСОБА_2 від 27.12.2007р., склали суму 66751 грн. 92 коп., половина від якої - відповідно до ступеню вини ОСОБА_1, становить суму 33375 грн. 96 коп.

Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Відповідно до положень пунктів 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України: джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку; особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе, що шкоди   було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

             Відповідно до положень п.п.3 пункту 1 ст.1188 ЦК України, шкода,   завдана   внаслідок   взаємодії   кількох  джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних  підставах,  а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні, або іншій особі страхову виплату.

Відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, у встановлений в ньому строк.

Відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування  за договором майнового відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи у розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

З положень п.3 Положення «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»від 28.09.1996р., вбачається, що об’єктом страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну фізичних та юридичних осіб. Відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв’язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.

З положень п.2 ст.512 ЦК України вбачається, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений у випадках встановлених законом.

Відповідно до положень ст.514 ЦК України у наведеному випадку до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з положень діючого законодавства та з п.12 Положення «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»від 28.09.1996р., вбачається, що заміна первісного кредитора не є причиною не відшкодування шкоди страховиком за страховим випадком.  

На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню і доводи сторін відповідачів не спростовують такого висновку суду та суперечать вищенаведеним положенням діючого законодавства..

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по справі належить розподілити таким чином: у вигляді судового збору в сумі 78 грн. 75 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 28 грн. 31 коп. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з ОСОБА_1; судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 255 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 91 грн. 69 коп. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з АТ „Просто-страхування”.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з ОСОБА_1 суму у розмірі 7875 грн. 96 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з АТ „Просто-страхування” суму у розмірі 25500 грн.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 78 грн. 75 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 28 грн. 31 коп. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з ОСОБА_1.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 255 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 91 грн. 69 коп. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” з АТ „Просто-страхування”.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СУДДЯ: