АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-2314/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Іваненко І.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі на постанову  Черкаського районного суду від 13 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про визнання відмови неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

в с т а н о в и л а :

30 листопада 2009 року  позивачі  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про визнання відмови неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Позивачі просили визнати відмову відповідача щодо виплат  щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та стягнути з відповідача на їх користь невиплачену соціальну допомогу в сумі 5087,10 гривень кожному за період з 2006 - 2009 роки та зобов'язати відповідача здійснювати нарахування  допомоги і в подальшому.  Свої вимоги мотивували тим, що вони відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дітьми війни. Згідно ст. 6 Закону мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їм, як дітям  війни, протягом 2006-2009  років не виплачувалася.

Постановою Черкаського районного суду м. Черкаси  від 13 січня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано  відмову у виплаті та бездіяльності  Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області неправомірними щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 30 листопада 2008 року й по даний час відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 30 листопада 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ (в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом про державний бюджет на відповідний рік, здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірі, передбаченому указаним законом й чинним законодавством, та виплатити різницю недоплачених сум.

В іншій частині позовних вимог  відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі просить скасувати рішення суду, та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає рішення винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального  права.

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі,  відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість   розгляду справи в порядку письмового  провадження  відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова зміні, виходячи  з наступних  підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримують пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитини війни».

Статтею 6 Закону України N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.   

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008, зміни до вищевказаного Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України є неконституційними. Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.

Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно статті 6 якого дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи спір, і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами вищевказаних законів  і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаний законів  таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Разом з тим, суд першої інстанції при вирішення даного спору не визначив кінцевий строк, яким є 13 січня 2010 року, тобто день ухвалення судом першої інстанції рішення, оскільки на майбутнє, тобто наперед поновлення права при відсутності факту його порушення є неможливим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Управління ПФУ в Черкаському районі  наполягало на застосуванні відносно вимог позивачів річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати в подальшому щомісячну державну соціальну допомогу при нарахуванні пенсії, оскільки відповідно до норм діючого законодавства поновленню підлягає порушене право, а не право яке на думку особи може бути порушене в майбутньому.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити, встановивши строк протягом якого відповідача необхідно зобов’язати провести перерахунок пенсії позивачам  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком  та виплатити перераховану пенсію – з 30.11.2008 року по 13.01.2010 року .

Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону № 2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України є неконституційними. Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію  з 22 травня 2008р.

Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.       

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни рішення суду є правильне по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

В іншій частині,  доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства , тому відхилені  колегією суддів як безпідставні та необґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207  КАС України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі - задовольнити частково.

Постанову Черкаського районного суду м. Черкаси  від 13 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України у Черкаському районі про визнання відмови неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – змінити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі здійснити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30.11.2008 року по 13.01.2010 року.

В іншій частині постанову  залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :