АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-2024/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Драник Н.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Міщенка С.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси та апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про нарахування та  виплату щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

26 березня 2009 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про нарахування та  виплату щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».  В обґрунтування позовних вимог вказував, що він належить до соціальної категорії « діти війни» і відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просив визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % - протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471грн. 20 коп.

Постановою  Придніпровського  районного суду м. Черкаси від 22 липня 2009 року позов   задоволено частково.

Визнано відмову відповідача щодо нарахування ОСОБА_5 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В решті частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить постанову суду скасувати, так як висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми процесуального та морального права, суд прийняв поспішну та упереджену постанову, просить прийняти рішення по суті вимог.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2009 року як незаконну та винести нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог повністю .

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі,  відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість   розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до відхилення  з наступних  підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії  громадян,  яким  встановлено статус дитини  війни.

Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків  мінімальної  пенсії  за віком.

Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  за № 10-рп/2008 року було визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Згідно ст. 99 КАС України, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції,  для звернення до адміністративного суду за захистом прав було встановлено річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в межах річного строку позовної давності.      

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг були предметом дослідження судової колегії і вони не дають підстав визнати постанову суду незаконною.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси та апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2009 року – залишити без задоволення.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про нарахування та  виплату щомісячної державної соціальної  допомоги  «Дітям війни» -  залишити  без  змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :