АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-2295/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Смоляр О.А.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Бабенко В.М.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському  районі на постанову Черкаського районного суду Черкаської області  від 1 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

13.07.2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни" та має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав та просила  визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити  виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп. та здійснювати відповідні виплати в подальшому  при  нарахуванні  пенсії.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області  від 01.09.2009 року позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області неправомірною щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, підвищення до пенсії у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком з 13 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області вчинити дії по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, з 13 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ (в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 року), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28 грудня 2007 року на 2008 рік, за виключенням з цієї суми фактично отриманих позивачем у період з 13 липня по 31 грудня 2008 року коштів надбавки дітям війни, які вона отримувала відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", та виплатити різницю недоплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Черкаському  районі просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу  у  задоволенні  позовних вимог.

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі,  відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість   розгляду справи в порядку письмового провадження  відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення,  виходячи з наступних підстав.

Судом  першої  інстанції  встановлено,  що позивач отримує пенсію за віком та відноситься  до категорії  громадян,  яким  встановлено статус  «дитини  війни».

Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  за № 10-рп/ 2008 року було визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення  попередньої  редакції  Закону,  жоден нормативно-правовий акт  не  передбачає.

Не є обґрунтованим посилання відповідача в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.  

Відповідач наполягав на застосуванні строків позовної давності, а тому суд правомірно застосував  ст. 99 КАС України, в якій зазначається, що  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх  прав, свобод чи  інтересів.   

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, який був чинним на час розгляду справи, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Законом зазначається, що предметом спору можуть бути існуючі рішення, вчинені дії чи бездіяльність, а не ті, які за певних обставин можуть бути вчинені в майбутньому, відновленню підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судової колегії і вони не дають підстав визнати постанову суду незаконною.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області – залишити без задоволення.

Постанову Черкаського районного суду Черкаської області  від 1 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :