АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-920/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 20Грабовий П.С.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Нерушак Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бабенка В.М.
суддів Нерушак Л.В., Карпенко О. В.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Житлобуд" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП "ЧООБТІ" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 05.01.2010 року та про поділ майна від 26.01.2010 року і зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ЗАТ»Житлобуд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.01.2010 року житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з другої сторони, а також про визнання недійсним договору про поділ майна від 26.01.2010 року – житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_5
Свої вимоги мотивував тим, що між ним та Черкаською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що є предметом оскаржуваних правочинів.
11.12.2009 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси за ОСОБА_3 визнано право власності на зазначений у оскаржуваних правочинах житловий будинок. 05.01.2010 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з другої сторони укладений договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1
26.01.2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали між собою договір про поділ майна, відповідно до умов якого домоволодіння по АДРЕСА_1 розподілено між ними на два домоволодіння. Одна частина домоволодіння по АДРЕСА_1 в подальшому КП «ЧООБТІ» зареєстрована за ОСОБА_6 на праві власності, а за ОСОБА_5 – інша його частина по вул. Гоголя, 204 в м. Черкаси.
01.12.2010 року апеляційним судом Черкаської області рішення Соснівського районного суду м. Черкаси про визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 скасовано і ухвалене нове рішення, відповідно до якого ОСОБА_3 в задоволенні позову відмовлено. Таким чином, позивач вважає, що 05.01.2010 року ОСОБА_3 з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а 26.01.2010 року – ОСОБА_6 та ОСОБА_5 між собою уклали угоди, які суперечать законодавству, а також стосуються прав і законних інтересів позивача і мають бути визнані недійсними.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2011 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 05.01.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з другої сторони.
Визнано недійсним договір про поділ майна – житлового будинку по АДРЕСА_1 укладений 26.01.2010 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5
Зобов’язано комунальне підприємство «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» на користь ЗАТ «Житлобуд» судові витрати – державне мито в сумі 8,5 грн., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн., а всього в сумі 38 грн. 50 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 не набула праві власності на житловий будинок в порядку спадкування відповідно до вимог закону, так як житловий будинок по АДРЕСА_1 не належав нікому на праві власності, ні за ким не був зареєстрований , а рішення суду першої інстанції, яким визнано право власності на спірний будинок за ОСОБА_3 скасовано апеляційним судом та прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 16 листопада 2009 року звернулась з позовом до суду до Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її близька подруга ОСОБА_7, яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 та є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. ОСОБА_7 заповідала їй будинок в усній формі, так як при її житті вони домовилися, що ОСОБА_3 за власні кошти побудує капітальний гараж, а потім належним чином зареєструє його , так як вона фактично користувалася будинком, підтримувала його в належному стані після смерті подруги ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, то вважала, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено та визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2009 року виправлено допущену в рішення суду описку та зазначено в резолютивній частині рішення: визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літ. А- 1, з прибудовою літ. а, гараж літ. Б, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1
05 січня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 уклали договір купівлі – продажу будинку по АДРЕСА_1 а 26 січня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір про поділ житлового будинку, придбаного ними договору купівлі – продажу від 05 січня 2010 року у ОСОБА_3 Житловий будинок по АДРЕСА_1 розділено між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на два домоволодіння, згідно якого у власність ОСОБА_5. перейшло домоволодіння № 1 загальною площею 67, 4 кв. м, а у власність ОСОБА_6 перейшло домоволодіння № 2 загальною площею 62, 5 кв. м .
Згідно наказу № 135 а від 08.02. 2010 року департаменту архітектури, будівництва , землеустрою Черкаського міськвиконкому домоволодінню площею 62, 5 кв. м, власником якого значився ОСОБА_5,. надано окремий порядковий вуличний номерний знак АДРЕСА_2
Як вбачається із копій витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на праві власності , а домоволодіння по АДРЕСА_2 на праві власності за ОСОБА_5
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 01 грудня 2010 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради про визнання права власності на спадкове майно скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно після смерті померлої ОСОБА_7 . Дане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлено , що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Враховуючи, що ОСОБА_3 не має права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, так як дане право було набуте на підставі рішення суду, яке скасовано як незаконне , тому відповідно у неї відсутнє право на відчуження даного будинку, який їй не належить, як і не належав померлій ОСОБА_7
Як вбачається із матеріалів справи згідно довідки КП «ЧООБТІ « первинна реєстрація будинку по АДРЕСА_1 відбулася на підставі рішення суду від 11.12. 2009 року, яке скасовано. Тому спірний будинок до прийняття рішення судом 11.12. 2009 року не був зареєстрованим ні на чиє ім’я, а власником його була територіальна громада міста.
Таким чином правочин, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 не має відповідних правових підстав, не відповідає вимогам цивільного законодавства , так як прав відчужувати будинок ОСОБА_3 не мала, бо не є власником будинку.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п’ятою, шостою ст. 203 ЦК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є добросовісними набувачами , але виходячи із вимог ст. 330 ЦК України, якою встановлено , що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього , якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано у нього.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України встановлено, якщо майно за відплатним договором, придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника до особи, якій передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та відповідно до вимог чинного законодавства визнав недійсним договір купівлі – продажу будинку по АДРЕСА_1 міста Черкаси.
Також, враховуючи, що ОСОБА_3 не є власником будинку, а тому повернення їй спірного будинку не відповідає вимогам закону, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про повернення сторін у первинний стан та скасував реєстрації права власності в органі БТІ на будинок по АДРЕСА_1.
Задовольняючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі – продажу будинку від 05.01. 2010 року, суд визнав і недійсним договір про поділ майна – будинку по АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 26.01. 2010 року, виходячи з того, що його укладення слідує із укладеного договору купівлі – продажу будинку від 05.01. 2010 року та відповідних юридичних наслідків такого укладення.
Доводи апелянта, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками земельних ділянок згідно Державних актів про право власності на земельні ділянки, надані для обслуговування житлового будинку, видані на підставі рішення п’ятої сесії Черкаської міської ради № 5-842 від 09.07. 2010 року не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, так як на той час рішення суду від 11.12. 2009 року ще не було скасовано, а скасовано воно було апеляційним судом Черкаської області та набрало чинності 01.12. 2010 року, тобто рішення про безоплатне передання земельної ділянки у власність для обслуговування будинку приймалось Черкаською міською радою з врахуванням, що власниками будинків є відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , тому на час прийняття рішення і були задоволені заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як власників частин будинку по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2
Виходячи з викладеного , доводи апелянта носять суб’єктивний характер , не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, розглядаючи спір, районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність, не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги, обґрунтовано визнані безпідставними.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315,317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ "Житлобуд" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП "ЧООБТІ" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 05.01.2010 року та про поділ майна від 26.01.2010 року і зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий
Судді