АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1423/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: 67Прокулевич В.С.

Доповідач в апеляційній

інстанції    - Нерушак Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          "05" липня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                                      Пальонного В.С.

суддів                                                 Нерушак Л.В., Міщенка С.В.

при секретарі                                     Кривденко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року у справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа: Управління праці та соціального захисту населення в м. Умані, про встановлення факту, що має юридичне значення, -  

                                                     в с т а н о в и л а :

         ОСОБА_3 звернувся 18 січня 2011 року до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи, що він приймав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини в підпільній партизанській групі, яка діяла на території м. Умані Черкаської області з 1943 по 1944 роки в період Великої Вітчизняної війни. В ці роки в ліси м. Умані прибув секретний загін партизанів на допомогу звільнення Умані. Метою діяльності групи було не допустити на німецький фронт техніку, боєприпаси, зброю, медикаменти, харчування по дорогах Кишинів-Умань, Христинівка-Умань, Львів-Умань. Коли настали холоди, партизани приходили жити у підвал будинку їхньої сім’ї в с. Кочержинці.  Вся їхня сім’я, в тому числі і він, будучи ще підлітком, брали участь у бойових діях партизан – підвозили міни  для замінування доріг, якими проїжджали німці, при звільненні займаної території.

       Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року  заяву  задоволено.

         Встановлено факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приймав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини в підпільній партизанській групі, яка діяла на території м. Умані Черкаської області з 1943 по 1944 роки в період Великої Вітчизняної війни.

         Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Черкаський обласний військовий комісаріат оскаржив його в апеляційному  порядку, направивши до суду апеляційну скаргу.  

       В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.

        Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає   частковому  задоволенню,  виходячи  з наступних  підстав.

         Відповідно  до  ч. 1 ст.310  ЦПК України  встановлено,   що рішення  суду  підлягає  скасуванню   в  апеляційному  порядку  із  закриттям провадження у справі або залишенням заяви   без розгляду  з підстав,  визначених  статтями 205 і 207 ЦК України.

         Відповідно  до  вимог  ч. 1 п.1 ст. 205 ЦПК  України    передбачено, що суд своєю  ухвалою  закриває  провадження  у справі, якщо  справа не підлягає   розгляду  в порядку  цивільного   судочинства.

     Як вбачається із матеріалів справи заявник ОСОБА_3 звернувся із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення   та просив  встановити, що він приймав участь у  виконанні бойових дій  по захисту Батьківщини в підпільній   партизанській групі,   яка  діяла   на території  м. Умані  в 1943 -1944 роках   в період Великої Вітчизняної війни.

         Колегія суддів , враховуючи матеріали  справи, дійшла висновку,  що не підлягає розгляду у порядку, передбаченому главою 6  ЦПК України справи   про встановлення фактів, щодо яких  передбачено  спеціальний порядок.

         Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  встановлено, що у порядку    передбаченому цією главою, суд може  розглядати  заяви  про  встановлення  фактів одержання   громадянином   ушкоджень  здоров’я   у районах  бойових  дій  у період  Великої  Вітчизняної  війни  та від вибухових  речовин,   боєприпасів   і військового   озброєння   у   повоєнний  період , а також  під час виконання робіт, пов’язаних  із  розмінуванням  боєприпасів   часів  Великої Вітчизняної війни  незалежно від часу виконання.  У випадках, коли йдеться   не про ушкодження    здоров’я  , а про саму  участь   у  роботах при   розмінуванні, що необхідно для вирішення питання про належність заявника до учасників  Великої  Вітчизняної  війни, заяви  про встановлення    таких фактів розглядають не суди ,  а  відповідні комісії  для  розгляду  питань, пов’язаних   із  встановленням     статусу  учасника війни   згідно з цим Законом , створені відповідно   до постанови Кабінету Міністрів України  від 26 квітня 1996 року № 458  «Про комісії для розгляду питань, пов’язаних   із встановленням    статусу учасника війни , гарантії їх соціального захисту ».    

         Як зазначено в п. 2   Постанови Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику   в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення « № 5   від 31.03. 1995 року    не  можуть розглядатись заяви про встановлення фактів належності до осіб. які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи , до ветеранів чи інвалідів війни , проходження  військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання   поранень і контузій  при виконанні військової служби,  про встановлення причин   і ступеня  втрати   працездатності, групи інвалідності  та часу її настання. Відмова відповідного органу   в установленні такого факту  може бути оскаржена  заінтересованою особою  до суду  в порядку   адміністративного  судочинства.

       За таких обставин  колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню, а рішення  суду першої інстанції  скасуванню  із закриттям провадження у справі, так як встановлення факту,  про який просить заявник не підлягає розгляду  в суді загальної  юрисдикції, а розглядається відповідною комісією, рішення якої і може бути оскаржено в судовому порядку  , але згідно вимог адміністративного судочинства,  а не ЦПК України .  

          Керуючись  ст.ст.205  ч. 1 п. 1, 303, 304, 307, 310, 313, 314, 315, 317  ЦПК України,  колегія суддів,  -

                                                                у х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату  задовольнити частково.

        Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року у справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа: Управління праці та соціального захисту населення в м. Умані, про встановлення факту, що має юридичне значення  скасувати, закривши провадження  у справі.         

        Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку  до суду касаційної інстанції на протязі 20 днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді