ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.08                                                                                 Справа № 7/9.

Суддя Калашник Т.Л. розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об‘єднання "Восход", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна Луганської області

про стягнення  13 395 грн. 27 коп.  

в присутності представників сторін:

від позивача –Ковальчук Ю.А., довіреність № 002 від 08.01.08;

від відповідача –Шарій О.А., довіреність № 86 від 10.12.07.

           Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у сумі 9069 грн. 56 коп., інфляційних нарахувань у сумі 3562 грн. 30 коп. та 3% річних у сумі 763 грн. 41 коп.

            Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 22-ю від 17.01.08, посилаючись зокрема на те, що суму основного боргу ним сплачено у повному обсязі платіжним дорученням № 26145/74 від 17.01.08, а з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України  інфляційні нарахування повинні складати 190 грн. 46 коп., а 3% річних –22 грн. 36 коп.

           

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Державним підприємством "Попаснянський вагоноремонтний завод" - відповідачем у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об‘єднання "Восход" –позивача у справі за довіреністю ЯМП № 878755 (а.с.12) було отримано продукцію на загальну суму 33836 грн. 70 коп., що підтверджено накладною № 1002 від 09.11.06 (а.с.13).

Оскільки відповідачем вартість отриманої продукції не було оплачено, позивачем було направлено відповідачу претензію № 0075 від 23.10.07 з вимогою про оплату (а.с.9).

Проте відповідачем оплату за отриману продукцію не було здійснено. У зв’язку з наведеним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 22-ю від 17.01.08.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1. ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Тому позивачем обґрунтовано, за довіреністю ЯМП № 878755 (а.с.12) було поставлено продукцію на загальну суму 33836 грн. 70 коп., що підтверджено накладною № 1002 від 09.11.06 (а.с.13) та факт отримання не заперечується відповідачем.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (дата) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 0075 від 23.10.07 (а.с.9) з вимогою про сплату 26739 грн. 08 коп., яку було отримано відповідачем 26.10.07, що ним не заперечується. Як було встановлено при розгляді справи, інших вимог на оплату позивач не направляв. Тобто, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, прострочення виконання зобов’язання виникло з 03.11.07. Проте відповідачем на час звернення з позовом до суду оплату було здійснено частково та несплаченою залишилась продукція на суму 9069 грн. 56 коп.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов зобов’язання   підтверджується матеріалами справи.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Проте позивачем при обчисленні інфляційних нарахувань та 3% річних допущено помилку у періоді нарахування, оскільки розрахунок зроблено без урахування приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Розрахунок інфляційних нарахувань зроблено необґрунтовано за період з листопада 2006 року по жовтень 2007 року та без урахування часткових оплат, а прострочення виконання зобов’язання виникло з 03.11.07. Тому у частині стягненні інфляційних нарахувань у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати у цій частині відносяться на позивача.

Розрахунок 3% річних також зроблено необґрунтовано за період з  9 листопада 2006 року по 30 листопада 2007 року, тоді як слід з урахуванням розрахунку позивача:

24069,56 грн. х 3%/365дн. х 17дн. (з 03.11.07 по 19.11.07) = 33 грн. 63 коп.

14069,56 грн. х 3%/365дн. х 10дн. (з 20.11.07 по 30.11.07) = 11 грн. 56 коп.

Разом –45 грн. 19 коп.

Таким чином до стягнення підлягають 3% річних у сумі 45 грн. 19 коп., судові витрати у цій частині відносяться на відповідача. У стягненні решти частини 3% річних у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати у цій частині відносяться на позивача.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання відповідачем  суму основного боргу сплачено у повному обсязі 18.01.08 платіжним дорученням № 26145/74 від 17.01.08, а саме після звернення 29.12.07 позивача з позовом до суду. Тому провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, судові витрати у цій частині відносяться на відповідача.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. 525, 526, 530, 625, 639 ЦК України, ст. 181 ГК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Державного підприємства "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна Луганської області, код ЄДРПОУ 09585574 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об‘єднання "Восход", м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 86, код ЄДРПОУ 31004424 - 3% річних у сумі 45 грн. 19 коп., державне мито у сумі 91 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 80 грн. 29 коп., видати наказ.

3. У частині стягнення боргу у сумі 9069 грн. 56 коп. провадження у справі припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 23.01.08.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник