Справа № 22ц- 3277 Головуючий в 1 інстанції – Ткаченко Л.В.,

Категорія 41 Доповідач - Барсукова О.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2011року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючої: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Барсукової О.І., Осипчук О.В.,

при секретарі: Крівцові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського

районного суду м. Донецька від 19 січня 2011року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення,

встановлення порядку користування квартирою, -

В С Т А Н О В И В:

 В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про

вселення, встановлення порядку користування квартирою, зазначивши, що на

підставі свідоцтва про право на спадщину він є власником ? частки квартири АДРЕСА_1, друга частина квартири належить

відповідачці. Квартира двокімнатна, кімнати суміжні, жилою площею 17 кв.м. та

14,5 кв.м. Оскільки ОСОБА_2 не дає йому ключі та дає йому доступу до

квартири, просив усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом його

вселення до спірної квартири. Крім того, просив визначити порядок користування

квартирою: виділити йому в користування кімнату, площею 17 кв.м., а

відповідачці виділити кімнату, жилою площею 14,5 кв.м., залишивши в загальному

користуванні кухню, ванну кімнату, туалет та коридор.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 19 січня 2011року позов

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення,

встановлення порядку користування квартирою задоволено частково. ОСОБА_1

вселено в квартиру №55, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.

  ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій

просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову,

посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги

підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати,

ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала,

просила її відхилити, рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 19

січня 2011року залишити без змін.

 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, відповідачки, перевіривши

матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду

першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або

неправильне застосування норм матеріального права.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником ? частини квартири

АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про

право на спадщину за законом, виданого восьмою донецькою державною нотаріальною

конторою 09.06.2010 року.

Співвласником вказаної квартири є відповідачка ОСОБА_2, якій на підставі

договору купівлі-продажу, посвідченого восьмою донецькою державною нотаріальною

конторою 03.12.2001 року на лежить ? частина спірної квартири.

Квартира АДРЕСА_1

складається з двох суміжних кімнат, жилою площею 17 кв. м. та 14.5 кв. м.

 З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній просив усунути

перешкоди в користуванні власністю шляхом його вселення до квартири та

визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про

захист прав людини і основоположних свобод, до якого Україна приєдналася

17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про

ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,

Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено

принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на

безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти,

користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти

щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно

від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення

будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з

позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.

ст.16, 386, 391 ЦК.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК,

які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання,

проживання членів сім*ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний

розсуд.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині усунення

перешкод в користуванні належної йому ? часткою квартири, суд встановив, що

такі перешкоди мають місце з боку іншого співвласника, та обґрунтовано дійшов

висновку про усунення таких перешкод шляхом вселення позивача до квартири АДРЕСА_1.

Зазначений висновок ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Що до висновку суду першої інстанції про відмову в позові в частині відмови в

виділенні кімнати в натурі, то з ним погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995

року із відповідними змінами «Про судову практику у справах за позовами про

захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною

частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає

поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші

приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі

квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку

може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це

заявлено позов.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та просив встановити

порядок користування спірною квартирою, яка є частковою власністю сторін.

З матеріалі справи вбачається, що спірна квартира є спільною частковою

власністю сторін, складається з двох сміжних кімнат, різною жилою площею - 17

кв.м. та 14, 5 кв.м., в кімнаті, яку просив позивач виділити йому в

користування є балкон, а тому виділення цієї кімнати в користування ОСОБА_1 унеможливить користування цим балконом для ОСОБА_2 Крім того,

співвласники квартири мають право на її рівні частини, співвласники різнополі

та не об’єднані родинними стосунками, а тому суд вважає за необхідне відмовити

ОСОБА_3 в задоволенні позову в частині встановлення порядку користування

квартирою.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення

суду скасуванню частково з ухваленням в частині позову про встановлення порядку

користування квартирою рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній

частині.

Керуючись ст. 307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 19 січня 2011року в

частині відмови в позові про встановлення порядку користування квартирою

скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

встановлення порядку користування квартирою відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може

бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання

законної сили.

Головуючий: Судді: