3
Справа № 22ц –
501
Головуючий у 1 інстанції Сліщенко Ю.Г.
Категорія 6
Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2011 року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької
області
в складі: головуючого Висоцької В.С.
суддів Осипчук О.В.,
Біляєвої О.М.,
при секретарі Муравченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення
Петровського районного суду м. Донецька від 07 грудня 2009 року по цивільній
справі за позовом ОСОБА_3 до виконкому Петровської районної у
м. Донецьку ради про визнання права власності
В С Т А Н О В И В
13 листопада 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулася до
суду з позовом до виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради про
визнання права власності, посилаючись на те, що їй на праві власності належить
квартира АДРЕСА_1.
Зазначала, що в квартирі проживає з 1995 року, у 2009 році за
рахунок власних коштів закінчила будівництво добудови під літ. «а5», яка до
експлуатації не прийнята. Вважає, що на підставі ст.331 ЦК України придбала
право власності на зазначену добудову.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 07
грудня 2009 року позовна заява ОСОБА_3 до виконкому Петровської
районної у м. Донецьку ради про визнання права власності задоволена.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на прибудову літ.
"а5" загальною площею 23,5 кв. м. до квартири АДРЕСА_1.
01 грудня 2010 року, ОСОБА_2, який не приймав
участі у судовому засіданні, подав апеляційну скаргу на судове рішення, в
якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права
та ставить питання про скасування судового рішення та повернення справи на
новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_2 посилається на те, що він є власником квартири
АДРЕСА_2. Дана
квартири є квартирою сімейного заселення, у зв'язку з чим АДРЕСА_1, яка
належить позивачці, від належної йому АДРЕСА_2 розділена однією стіною. У
2009 році позивачкою було виконано самовільне перепланування квартири, кімната
1-6 переобладнана з кухні в житлову кімнату, самовільно прибудовано добудова
під літ. "а5" загальною площею 23,5 кв. м., демонтована піч.
ОСОБА_2 зазначив, що під час розгляду справи до суду не
була притягнута інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в
Донецькій області, прибудова та перепланування проведені самовільно, без
проектної документації, а виконком ради, який залучений по справі у якості
відповідача не є органом, в компетенцію якого входить питання погодження на
самовільне будівництво. Вважав, що самочинним будівництвом порушені його
права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, підтримала апеляційну скаргу.
Позивач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної
скарги.
Представник відповідача до суду не з’явився, просили розглядати
справу у їх відсутності.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2
підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового рішення
про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання права
власності, суд першої інстанції виходив з того, що згідно експертного висновку,
складеному АОЗТ «Донбасреконструкція» прибудова під літ. "а5" загальною площею
23,5 кв. м. до квартири АДРЕСА_1 має 100% ступінь готовності та придатна до
експлуатації. Представник відповідача визнав позов.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він
суперечить нормам матеріального та процесуального права.
З обставин справи вбачається, що позивач є власником
квартири АДРЕСА_1 – на ? частину на
підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 20 грудня 2001 року, на
? частину – на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08
грудня 2004 року.
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому посилаючись
на ст.331 ЦК України, просила визнати право власності на самочинне будівництво
- прибудову літ. "а5" загальною площею 23,5 кв. м. до належній їй квартири
(а.с.4).
Частиною 2 ст.331 ЦК України передбачено, що право
власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі,споруди
тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо
договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації,
право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
З 01 січня 2009 року механізм та умови прийняття в
експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів установлено Порядком прийняття
в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою КМУ
від 08 жовтня 2008 року №923.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля,
споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони
збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї
мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з
істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або
здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на
нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може
бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво,
лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК, а саме: за особою, яка здійснила
самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї
мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже
збудоване нерухоме майно ( ч.3 ст.376 ЦК України); за особою – власником
(користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій
ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст.376 ЦК ).
З обставин справи вбачається, що позов заявлено саме з цих
підстав. Позивач не заперечувала, що земельна ділянка ні до, ні після
самочинного будівництва в установленому порядку їй не виділялася, вона є лише
власником житлового будинку.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи
містобудування» будівництво містобудування незалежно від форм власності
здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право
відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об’єкти підлягають
прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому КМУ.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до
експлуатації об’єктів нового будівництва, зокрема, як житлово - громадського,
так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно -
технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог,
вихідних даних на проектування.
Суд першої інстанції неправильно застосував норму
матеріального закону - ст.331 ЦК й визнав за позивачкою право власності на
нерухоме майно лише за фактом завершення його будівництва, хоча воно не було
прийняте в експлуатацію приймальною комісією.
При цьому суд не встановив та в рішенні не зазначив, чи
відповідає збудована добудова до квартири усім визначеним законом вимогам та
умовам, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’
єкта, хоча це є обов’язковою умовою для вирішення питання про визнання за
особою права власності на об’єкт нерухомого майна в тому разі, коли в прийнятті
такого об’єкта в експлуатацію відмовлено, але ця відмова є безпідставною.
Наданий позивачкою технічний висновок АОЗТ ПВР
«Донбасреконструкція» не свідчить про наявність у позивача документів, які
необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (а.с.
17-25).
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист
свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання
права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних
про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного
органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність
спору про право.
Суд першої інстанції у достатньому обсязі не визначився з
характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню,
не звернув уваги на наведене та дійшов передчасного висновку про наявність
підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин ухвалене у справі рішення вважати
обґрунтованим немає підстав.
Скасування рішення з поверненням справи на новий розгляд, як того
вимагає апелянт, діючим цивільним процесуальним законом не передбачено. За
таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1.п.2, 309, 314,316 ЦПК України,
апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 07
грудня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до
виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності
відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого
спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом
двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий
В.С.Висоцька
Судді
О.М.Біляєва
О.В.Осипчук