Справа № 22ц- 696/11
Головуючий у 1 інстанції Шликов С.П.
Категорія 5
Доповідач
Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2011 року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької
області
в складі: головуючого Висоцької В.С.
суддів Біляєвій О.М.,
Осипчук О.В.
при секретарі Муравченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну
скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.
Донецька від 30 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3
ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, 3-я особи, які заявляють самостійні вимоги
Управління капітального будівництва Донецької міської ради, Головне управління
містобудування і архітектури, Київська районна у м. Донецьку ради, Управління
житлового господарства Донецької міської ради, Комунальне підприємство "Служба
єдиного замовника Київського району м. Донецька", 3-я особа, яка не заявляє
самостійних вимог : нотаріус Донецького нотаріального округу ОСОБА_7 про спонукання до виконання певних дій
В С Т А Н О В И В :
У липні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним
позовом, посилаючись на те, що проживає в квартирі АДРЕСА_2 Під його квартирою розташована квартира №21, власники
якої з квітня 2008 року розпочали будівельні роботи з обробітки зовнішньої
частини будинку з метою організації в квартирі офісу. Відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 вилучено вікно квартири АДРЕСА_3
і замість вікна встановлені вхідні двері. 09липня 2008 року будівниками
розпочато будівництво окремого входу в квартиру - зведення ганку з боку вул.
Щорса. Дах даної прибудови дозволяє будь - якій невідомій особі без перешкод
проникнути до його квартири через вікно, що порушує безпеку його квартири, а
споруджений металевий дах під час дощу робить його проживання в квартирі
неможливим. Прибудова займає половину ширини пішохідної доріжки, що проходить
уздовж будинку, що є прибудинковою територією.
Зазначив, що неодноразово звертався в різні організації з
метою припинення будівництва. За його заявами була створена комісія, проведено
обстеження та з’ясовано, що прибудова до квартири №21 виконана без отримання
належних документів. Житловою організацією був виданий припис про припинення
будівельних робіт, який виконаний власником квартири не був.
Позивач просив визнати незаконним проведення реконструкції
нежилого приміщення – квартири АДРЕСА_1,
зобов’язати відповідача ОСОБА_7 припинити будівництво пристрою до
нежилого приміщення, провести демонтаж пристрою до будинку, привести зовнішню
стіну будинку в первинне становище, яке існувало до початку будівельних робіт.
3-я особа Управління житлового господарства Донецької міської
ради заявили самостійні вимоги, аналогічні з вимогами позивача.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 30
вересня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_10 на
підставі довіреності, не погодився з рішенням, звернувся з апеляційною
скаргою на рішення, та подав доповнення до апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення
судом норм процесуального права і неправильне застосування судом норм
матеріального права та ставить питання про скасування зазначеного судового
рішення та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог.
Зазначив, що суд першої інстанції безмотивно відхилив
клопотання щодо зупинення розгляду справи до розгляду справи про встановлення
факту зміни статусу квартири АДРЕСА_1 з
жилого в нежиле приміщення, рішення по якій скасовано апеляційним судом 08
січня 2009 року та справу надіслано на новий розгляд. Суд не перевірив, яким
чином та ким робилося перепланування та переобладнання квартири №21 та яким
чином збільшилася площа квартири з 68,1 кв. м на 76,8 кв. м.
Суд вважає встановленим належність спірної квартири ОСОБА_11
С., проте в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують державну
реєстрацію договору купівлі – продажу нежитлового приміщення від 29 липня 2008
року.
Вважає, що суд не міг прийняти як доказ законності
переобладнання обстеження АОЗТ ПВП «Донбас реконструкція», оскільки висновок
робився не за запитом суду, організація не є судово – експертною, висновок
зроблений без надання проектних та будівельних документів на будинок. Суд не
врахував, що відповідачі не заперечували в судовому засіданні, що згоди на
проведення робіт по переплануванню та переобладнанню квартири вони у
встановленому законом порядку не отримували. Суд не врахував, що прибудова до
спірної квартири є самочинним будівництвом, у зв’язку з чим право власності у
відповідачів виникнути не може.
Крім того, судом допущені процесуальні порушення, суд позбавив
їх можливості прийняти участь в судовому засіданні, судових дебатах 30 вересня
2010 року та грубо порушив строки розгляду справи.
В доповненнях до апеляційної скарги позивач зазначив, що суд
не врахував, що відсутні дозволи на будівництво пристрою та реконструкції
квартири, згода жителів будинку на будування пристрою, договір оренди
земельної ділянки або інший документ на право користування землею. Крім того,
суд не вирішив позовні вимоги Управління житлового господарства Донецької
міської ради.
Донецька міська рада приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_3 в порядку ст.299 ЦПК України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник
ОСОБА_10 підтримали апеляційну скаргу.
Представник відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 – ОСОБА_12, діюча на підставі довіреностей (т.1 а.с.30-32)
до судового засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи
повідомлена належним чином (т.2 а.с.158).
Відповідач ОСОБА_7 просила відкласти розгляд справи.
Клопотання про відкладення справи відхилено.
Інші представники відповідачів, 3-х осіб, нотаріус Донецького
нотаріального округу ОСОБА_8 до суду не з’явилися, про
час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання про
розгляд справи без їх участі.
Неявка сторін не перешкоджає розглядові справи апеляційним
судом (ч.2 ст.305 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача
підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення
з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 п. п.3,4 ЦПК України підставами для
скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є
невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне
застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі купівлі –
продажу нежитлового приміщення від 29 липня 2008 року, ОСОБА_7 є
власницею вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 76,8 кв. м на
першому поверсі житлового будинку під літ а-3, розташоване м. Донецьк вул.
Щорса,65. Відповідно до висновку про технічний стан зазначене приміщення
відповідає будівельним санітарним нормам та правилам та придатне до
експлуатації як нежитлове. Улаштування пройму в несучій стіні виконано
відповідно до технічних умов без порушення будівельних норм та правил та не
здійснює наплив на несучу здатність будівлі будинку в цілому. Згідно технічного
висновку АОЗТ ПВП «Донбас реконструкція» не погіршена несуча здатність
конструкцій будівлі, приміщення придатне до подальшої експлуатації.
Перепланування та переобладнання були проведені за власні кошти відповідачів.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої
інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що порушуються його права
та виконані будівельні роботи в подальшому можуть привести до неможливого
проживання в квартирі. Нежитлова прибудова даху не має, тому не може
створювати дискомфорт для проживання ОСОБА_3 в квартирі.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки вони
не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
З обставин справи вбачається, що в провадженні Київського
районного суду м. Донецька знаходиться позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зміну статусу квартири №21 з жилого на нежилий з окремим входом.
Справа судом розглядалася неодноразово.
Апеляційний суд вважає, що підстав для припинення провадження у
справі не вбачається, оскільки обставини, які б унеможливлювали розгляд справи,
відсутні. Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
З обставин справи вбачається, що 29 липня 2008 року між
ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі – продажу,
відповідно до якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_7 купила
вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 76,8 кв. м. на першому поверсі
у жилому будинку АДРЕСА_4 (т.1 а.
с. 73-74). Договір зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно
30 липня 2008 року (т.1 а.с. 46).
Судом встановлено і не оспорюється відповідачами, що з квартири
№21 було вилучено вікно та встановлені вхідні двері, що виходять на вулицю
Щорса в м. Донецьку, тобто влаштований окремий вхід, побудована прибудова.
Оскільки квартира відповідачів у багатоквартирному будинку
розташована на першому поверсі й до неї власник здійснив прибудову з
одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки спір повинен
вирішуватися відповідно до правил ст.376 ЦК України.
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює
самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.
2 ст.376 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля,
споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони
збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї
мети або без належного дозволу и належного проекту, або з істотними порушеннями
будівельних норм і правил.
Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що земельна
ділянка, на якій самочинно збудоване нерухоме майно - прибудова, у
встановленому законом порядку відповідачам не надавалася, акт на право
власності, акт на право постійного користування або договір оренди на земельну
ділянку відповідачі не одержували.
Відповідно до вимог ст.124 ЗК України передача в оренду земельних
ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на
підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право
постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її
власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право
на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його
державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її
меж у натурі, одержання документів, що посвідчує право на неї, та державної
реєстрації забороняється.
Проте на зазначені норми права суд першої інстанції уваги не
звернув.
З обставин справи вбачається, що приступаючи до виконання
будівництва на прибудинковій території, яка відповідачам не належала на
встановленій законом підставі, відповідачі не оформили правовстановлюючі
документи на цю земельну ділянку.
Довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,
отримана ОСОБА_7 08 серпня 2008 року, не є правовстановлюючим документом,
який би надавав право на земельну ділянку, на якій можливо здійснення
прибудови (т.1 а.с.174-175).
Крім того, відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України право власника на забудову
здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних,
екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної
ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч.ч.1,3 статті 22 Закону України «Про основи
містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних
потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування
земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на
виконання будівельних робіт.
Право на забудову (будівництво) полягає у можливості
власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку,
встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або
знесення будинків та споруд.
З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на виконання
будівельних робіт – будівництва прибудови у встановленому законом порядку
відповідачами не отримувався, побудована відповідачами прибудова розташована за
межами квартири, і використовується самовільно та без відповідних
правовстановлюючих документів, а після завершення будівництва із заявою про
призначення державної приймальної комісії для прийняття прибудови в
експлуатацію приймальною комісією власник квартири не зверталась.
До 01.01.2009 року був чинним Порядок прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 22 вересня
2004 року №1243, яким визналися основні вимоги та умови при зняття в
експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від джерел фінансування
їх будівництва; з 01.01.2009 року механізм та умови прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об’єктів установлено Порядком прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об’єктів, затверджених постановою КМУ від08.10.2008
року №923.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається
інспекцією державно – будівельного контролю, для одержання якого, зокрема,
подаються : документ, що засвідчує право власності чи користування земельною
ділянкою; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в
порядку, визначеному законодавством (ч.ч.1,2,3 ст.29 Закону України « Про
планування і забудову територій».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції взяв
до уваги висновок ПП «ІНТЕК» від 28 травня 2008 року про технічний стан несучих
та огороджуючих конструкцій вбудованого нежилого приміщення, технічний стан
вбудованого нежилого приміщення з окремим входом про те, що приміщення
відповідає будівельним, санітарним нормам та правилам та придатне до
експлуатації як нежитлове . Улаштування пройму в несучій стіні виконано
відповідно до технічних умов буз порушення будівельних норм та правил та не
здійснює наплив на несучу здатність будівлі будинку літ «А-3» в цілому (а.с.
15-18 т.1).
Крім того, суд посилається на висновок АОЗТ ПВП «Донбас
реконструкція» ( без дати виготовлення), відповідно до якого виконане
перепланування нежитлового приміщення в житловому будинку не погіршили несучу
здатність конструкції будівлі. Стан конструкцій прибудови літ а-1 добрий.
Нежитлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_3 до
подальшої експлуатації придатний (т.1 а.с. 176-185).
Проте зазначені докази не можуть вважатися належними та
такими, що відповідають вимогам закону. Доводи апеляційної скарги в цій частині
заслуговують на увагу.
Відповідно до акту обстеження квартири №21 житлового будинку
АДРЕСА_3, виконаному 28 серпня 2008 року СЕЗ
Київського району м. Донецька, встановлена відсутність міжкімнатних
перегородок, санітарні технічні вироби не демонтовані (т.1 а.с.139).
Відповідно до відповіді управління житлового господарства від
15 вересня 2008 року документи на добудову та виробництво робіт відсутні.
Проект добудови окремого входу та перепланування приміщення квартири головне
управління містобудівництва та архітектури Донецької міської ради не
погоджувало, а також не отримана згода жителів будинку, як це передбачено
рішенням Донецької міської ради (т.1 а.с. 162).
Листом Головного управління містобудування і архітектури
Донецької міської ради від 05 вересня 2008 року підтверджено, що дозвіл на
виробництво робіт з будівництва прибудови у відповідачів відсутні. Проект
добудови окремого входу та перепланування квартири АДРЕСА_3 не погоджувався (а.с.164т.1).
Відповідно рішення Донецької міської ради від16 грудня 2005 року
« Про внесення змін до Правил забудівлі м. Донецька, затверджених рішенням
Донецької міської ради від 30 вересня 2005 року №21/2 «Про затвердження» Правил
забудівлі м. Донецька» на будівництво добудови – окремого входу повинен бути
дозвіл жителів будинку, який фактично відповідачами витребуваний не був (т.1 а.
с.171-172).
За таких обставин висновок суду про, що позивачем не доведено, що
виконані будівельні роботи порушують його законні права та інтереси суперечать
фактичним обставинам справи та не відповідають вимогам матеріального закону.
Посилання суду на норму ч.2 ст.383 ЦК України, відповідно до якої
власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі,
наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не
призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному
житловому будинку та не порушать санітарно – технічних вимог і правил
експлуатації будинку є помилковими.
Зазначена норма стосується лише житлової квартири, а власник
здійснив прибудову з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної
ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави
передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може
звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити
його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому
порушенню.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати
усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм
майном.
Судом першої інстанції встановлено, що побудована відповідачем
будівля розташована на земельній ділянці, яка використовується відповідачами
самовільно та без відповідних правовстановлюючих документів, проте помилково
дійшов висновку про відмову в позові.
Оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального
права, висновки суду суперечать обставинам справи, апеляційний суд скасовує
рішення та постановляє нове про задоволення позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314,316 ЦПК України, апеляційний
суд
В и р і
ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 30
вересня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3
до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Серопівни, 3-я особи, які заявляють самостійні вимоги Управління капітального
будівництва Донецької міської ради, Головне управління містобудування і
архітектури, Київська районна у м. Донецьку ради, Управління житлового
господарства Донецької міської ради, Комунальне підприємство "Служба єдиного
замовника Київського району м. Донецька", 3-я особа, яка не заявляє самостійних
вимог : нотаріус Донецького нотаріального округу ОСОБА_8
ОСОБА_9 про спонукання до виконання певних дій задовольнити.
Визнати незаконним проведення реконструкції нежилого
приміщення – квартири АДРЕСА_1, зобов’язати
відповідача ОСОБА_7 припинити будівництво пристрою до нежилого
приміщення, провести демонтаж пристрою до будинку, привести зовнішню стіну
будинку в первинне становище, яке існувало до початку будівельних робіт.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого
суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий
В.С.Висоцька
Судді
О.М.Біляєва
О.В.Осипчук