Справа 22ц-396/2011
рік
Головуючий у 1 інстанції
Алтухова О.
С.
Категорія
24
Доповідач Прокопчук Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
Головуючого: судді Жданової В.С.
Суддів Прокопчук Л.М., Могутової Н.Г.
При секретарі Опря Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального
підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька»,
треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про невиконання договору, відшкодування збитків та моральної
шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В
И В :
02 серпня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до
Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.
Донецька» про відшкодування збитків та моральної шкоди, посилаючись на
наступне. Він перебуває з відповідачем у договірних відносинах, відповідно до
яких відповідач повинен надавати послуги по утриманню та обслуговуванню будинку
№ 155 по вул. 50-річчя СРСР в м. Донецьку та прибудинкової території, а він
вносити оплату за надані послуги. Оплату він проводить вчасно, а відповідач
надає послуги неналежної якості. Із-за недбалості співробітників відповідача
сталося залиття квартири АДРЕСА_1, про що свідчить акт від 29.10.2009 року, внаслідок чого була
пошкоджена стеля у великій кімнаті. На усунення наслідків залиття квартири він
уклав договір із сторонньою особою, якій сплатив за роботу 8500 грн. Просив
стягнути вказану суму на відшкодування майнової шкоди, 10000 грн. на
відшкодування моральної шкоди та зобов’язати відповідача зробити перерахунок
нарахованих сум у оплаті послуг за останні три роки у сумі 2212,61 грн.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12
листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення
суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову з тих
підстав, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам норм
матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи
апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні скарги.
Третя особа ОСОБА_4 підтримала доводи скарги.
Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились. Про розгляд справи повідомлені.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача,
пояснення третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає,
що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати в
частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди з
наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 та
треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. В квартирі мешкає третя
особа ОСОБА_5 Згідно акту від 29.10.2009 року, складеного житловим
органом, відбулося залиття квартири, належної позивачу та третім особам,
внаслідок якого було пошкоджено стелю у вітальні – 18 кв.м., оздоблену плиткою-
пінопластом, з причини пошкодження ливневої каналізації на технічному поверсі.
Факт залиття та його причини сторони не заперечували.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.06.2010
року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3,
ОСОБА_2, ОСОБА_5 до КП «СЄЗ Ворошиловськго району м. Донецька» про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення компенсації за
перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт,
забов’язання по перерахунку нарахованих сум позовні вимоги були задоволені
частково, а саме: стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 1514,69 грн.,
моральної шкоди по 500 грн. на кожного позивача. В іншій частині в задоволенні
позову відмовлено. Рішенні набрало законної сили.
Підставою для задоволення вимог у частині відшкодування матеріальної
шкоди стали розрахунки розміру завданої матеріальної шкоди, приведеної у
локальному кошторисі № 1, складеному станом на 01.03.2010 року. Відповідно до
кошторису та матеріалів справи, пояснень свідка ОСОБА_7, матеріальна
шкода, спричинена залиттям стелі у вітальні відповідно до акту від 29.10.2009
року увійшла до вказаного локального кошторису. При цьому вартість робіт зі
зняття плиток-пінопласту та з оклеювання стелі такими плитками була порахована,
виходячи з квадратури вітальні, а саме 18 кв.м.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо стягнення матеріальної шкоди,
спричиненої залиттям квартири позивача, яке відбулося 29.10.2009 року, суд
виходив з того, що вартість робіт по усуненню вказаного залиття увійшла до
кошторису, складеного станом на 01.03.2010 року, вона складає 1514,69 грн., які
були стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 рішенням Ворошиловського
районного суду м. Донецька від 24.06.2010 року. Крім того, зазначеним рішенням
н користь позивача ОСОБА_2 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 500
грн., тому в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди суд відмовив.
З висновками суду можна погодитись частково.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення
матеріальної шкоди, відповідає обставинам справи, винесено з правильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права.
З рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.06.2010
року вбачається, що звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди,
заподіяної залиттям квартири, позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_3,
ОСОБА_2, ОСОБА_5 ставили питання про стягнення збитків, заподіяних
внаслідок залиття, яке сталося 15.01.2009 року та 26.03.2009 року. Внаслідок
залиття, що сталося 15.01.2009 року було пошкоджено 2 кв.м. стелі у залі
оздобленої пінопластом; а внаслідок залиття, що сталося 26.03.2009 року – 0,3
кв.м. стелі та 0,5 кв.м. стіни у прихожій, 0,3 кв.м. стіни у спальні.
Задовольняючи позов про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив з
розрахунку розміру завданих збитків, приведеної у локальному кошторисі від
01.03.2010 року, який складає 1514,69 грн. (а.с. 24-25). Із кошторису від
01.03.2010 року вбачається, що вартість робіт зі зняття плиток-пінопласту та з
оклеювання стелі такими плитками була порахована, виходячи з квадратури стелі
вітальні, а саме 18 кв.м., а вартість будівельних матеріалів, зокрема плитки-
пінопласт, враховувалась виходячи із 20,34 кв.м. (а.с. 22-23). Тобто в
кошторисі від 01.03.2010 року розрахунок вартості збитків, заподіяних залиттям
квартири, враховано вартість робіт та будівельних матеріалів з урахуванням
залиття від 29.10.2009 року. Рішення набрало законної сили, сторонами не
оскаржено.
Разом з тим, з рішення суду від 24.06.2010 року вбачається, що
позивачі не просили стягнути моральну шкоду, заподіяну в тому числі фактом
залиття від 29.10.2009 року. Також не вбачається, що вирішуючи спір щодо
стягнення моральної шкоди, судом враховувався факт залиття від 29.10.2009 року.
Враховуючи вище наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду
першої інстанції в частині вирішення спору щодо стягнення моральної шкоди не
відповідають обставинам справи, наданим суду доказам.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній
або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,
відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у
душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи
пошкодженням її майна.
Оскільки сторонами не заперечується факт залиття квартири позивача,
який стався 29.10.2009 року, та його причини, суд вважає, що відповідач
повинен відшкодувати моральну шкоду позивачу.
Апеляційний суд вважає, що заслуговують на увагу доводи позивача щодо
того, що залиттям квартири йому заподіяна моральна шкода. При цьому апеляційний
суд виходить з того, що квартира є власністю позивача, залиття сталося у
осінній період, порушило нормальний ритм життя позивача. Визначаючи розмір
відшкодування моральної шкоди, суд враховує тяжкість вимушених змін у життєвих
стосунках позивача, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього
стану квартири, при цьому враховує вимоги розумності і справедливості. З
урахуванням наведеного суд визначає розмір на відшкодування моральної шкоди в
сумі 1000 грн.
На підставі викладеного, вимог п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України,
апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позову
про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити у цій частині нове
рішення про часткове задоволення позову.
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і
процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для його
скасування.
Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України,
апеляційний суд, -
В
И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 листопада
2010 року в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної
шкоди скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального
підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про
відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника
Ворошиловського району м. Донецька» на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення. Касаційна
скарга на нього може бути подана до суду касаційної інстанції протягом
двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді