2

Справа № 22ц – 3879                                                      

Головуючий в 1 інстанції Зайченко С.В.

Категорія  

27                                                                                  

     Доповідач   Висоцька  В.С.

                                         У Х В А Л А

                         І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

 26 квітня    2011

року                                                                  

м. Донецьк

Апеляційний        суд          Донецької        області

 в       складі:     головуючого   ВИСОЦЬКОЇ В.С.

                            суддів               ОСИПЧУК О.В., ЛАРІНОЇ Н.О.

       при секретарі    Муравченко В.С.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу

ОСОБА_1  на рішення  Центрально - Міського суду м.

Горлівки Донецької області    від  08 лютого  2011 року по справі за позовом

ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства

комерційний банк (далі – ПАТ КБ) «ПриватБанк»  про  визнання неправомірними  

дій стосовно підвищення процентної ставки за кредитним договором, залишення

незмінною процентної ставки за користування кредитом  

В С Т А Н О В И В

   Рішенням Центрально - Міського суду м. Горлівки Донецької області    від  08

лютого  2011 року в задоволенні    позовних  вимог ОСОБА_1  до  ПАТ КБ  

«ПриватБанк»  про  визнання неправомірними  дій стосовно підвищення процентної

ставки за кредитним договором, залишення незмінною процентної ставки за

користування кредитом   відмовлено.

   В  апеляційній  скарзі   позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє

ОСОБА_2 (а.с.43-46),  посилається  на    порушення  вимог матеріального

та процесуального  закону  та  порушує  питання про скасування зазначеного

судового рішення та ухвалення нового рішення про   задоволення  його   позову в

повному обсязі.

                     Позивач  зазначив, що суд не врахував, що підвищення

відсоткової ставки за кредитним договором відбулося з 1 лютого 2009 року, тобто

в період, коли  банкам заборонили змінювати умови договору  кредиту в

односторонньому порядку. Згоди на підвищення ставки він не давав.

                     В судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1  підтримав  

апеляційну скаргу.

                     Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга   підлягає  

відхиленню, рішення суду  -  залишенню без змін    з наступних  підстав.

                     Судом  встановлено, що 15 лютого 2008 року  між позивачем

ОСОБА_1   та акціонерним комерційним банком  «Приватбанк»,

правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк

«Приватбанк»,  було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк

передав   позичальнику  152918 грн., а позичальник зобов’язався повернути

кредит шляхом щомісячної суми виплат.                                  

Відмовляючи в задоволенні   позовних  вимог, суд першої інстанції виходив з

того, що  відповідач 29 вересня 2008 року та 25 грудня 2008 року надсилав листи

ОСОБА_1 про зміну відсоткової ставки за кредитним договором до 18,12% та

29,52% річних відповідно, дії банку були вчинені  до набрання чинності ст.

1056-1 ЦК України. Позивач після отримання таких листів сплачував кредит з

підвищеними процентами.

                  Висновок суду відповідає закону та матеріалам справи.

                  Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором

банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові

кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2.3.1 договору банк має право в односторонньому порядку

збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’

юнктури ринку грошових ресурсів в України, а саме: зміні курсу долара США до

гривні більше ніж 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні,встановленого

НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні

розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої

ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає

позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7

календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки (а.с.5-7).

Підписання в таких випадках додаткової угоди договором не передбачено.

  З обставин справи вбачається, що відповідно до умов  договору  банк   29

вересня 2008 року та 25 грудня 2008 року надсилав листи ОСОБА_1 про

зміни відсоткової ставки за кредитним договором до 18,12% та 29,52% річних

відповідно(а.с.8-9).

.               Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 та ст. 1061 ЦК України  встановлений

кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в

односторонньому порядку,  умова договору банківського вкладу щодо права банку

змінювати розмір відсотків на строковий вклад в односторонньому порядку є

нікчемною. Цей закон набув чинності з 10 січня 2009 року.

                     Зважаючи на закріплений Конституцією України принцип

незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст.

58), всі рішення банку у будь-якій формі  щодо підвищення відсоткової ставки в

односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (Рішення

Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 "У справі за

конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного

тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в

часі законів та інших нормативно-правових актів)".

 Оскільки рішення банку про  підвищення відсоткової ставки в односторонньому

порядку прийнято до цієї дати, банк діяв відповідно до умов договору та не

можна вважати дії банку неправомірними.

 Банк  довів, що він повідомив боржника належним чином. Позивач не заперечував

проти того, що  отримав повідомлення банку щодо підвищення відсоткової ставки

за кредитом 29 вересня 2008 року та 25 грудня 2008 року (а.с.8-9).

З обставин справи вбачається, що позивач після отримання  листів банку

сплачував кредит з підвищеними відсотками, чим відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК

України вчинив дію, яка засвідчує його бажання укласти договір на нових умовах.

Поведінка позивача спростовує його доводи про відсутність згоди на зміну

відсоткової ставки.

Доводи апеляційної скарги про те, що перерахунки відсотків за договором

зроблені з лютого 2009 року, в період дії  ст.1056-1 ЦК України, висновків суду

не спростовують, оскільки рішення банком прийнято до набрання чинності законом,

пропозицію треба вважати прийнятою позивачем і правочин вчиненим, оскільки

фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

За таких обставин оскаржуване рішення як таке, що відповідає вимогам

матеріального і процесуального закону, слід залишити без змін відповідно до ст.

308 ЦПК України,  апеляційна скарга підлягає відхиленню.

 Керуючись ст.ст. 307 п.1 п. 1, 308,  314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

 У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1    відхилити.  

            Рішення  Центрально - Міського суду м. Горлівки Донецької

області    від  08 лютого  2011 року    залишити без змін.

           Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту  її

проголошення.

           Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого

спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом

двадцяти днів  з дня набрання законної сили   ухвалою   апеляційного суду.

  Головуючий                                                                    

                           В.С.Висоцька

Судді                                                                          

                                 О.В.Осипчук

                                        Н.О.Ларіна