Справа 22ц-365 Головуючий у 1 інстанції Груіцька Л.
О.
Категорія 27 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Сукманової
Н.В.,
при секретарі Коваленко М.
І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до
ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та за
зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного
товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада
2010 року відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства
комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на
предмет застави; зустрічний позов ОСОБА_1 задоволений частково: визнано
неправомірними дії публічного акціонерного товариства комерційного банку
«ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором від 09
липня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційним
банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 № КТТVАК10870270, та публічне акціонерне
товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язане здійснити перерахунок
заборгованості за вказаним кредитним договором за ставкою, що діяла на момент
укладення договору (16,085 річних).
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк
«ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким їх
позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити,
стягнути з ОСОБА_1 на їх користь понесені судові витрати, мотивуючи тим,
що судом порушено вимоги матеріального права та висновки суду не відповідають
обставинам справи.
Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами
матеріального та процесуального закону, просив рішення суду залишити без
змін.
Судом першої інстанції встановлено наступне. 09 липня 2007 року мі ж
сторонами укладено кредитний договір № КТТVАК10870270, згідно з яким позивач
надав відповідачу кредит в сумі 136217 грн, зі сплатою за користування
кредитними коштами 1,34 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за
кредитом, зі строком повернення до 09 липня 2014 року та щомісячним платежем в
розмірі 2174,71 грн (а.с.28-29). Для забезпечення виконання зобов’язань за
кредитним договором між сторонами було укладено договір застави автомобіля КІА
(а.с.10-11). Згідно з п.2.3.7 вказаного договору Банк має право стягнути
кредит до настання дати, передбаченої п.7.1 цього договору (09 липня 2014
року), у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, у разі настання
умов, передбачених п.2.3.3, зокрема, затримання сплати частини кредиту таабо
відсотків щонайменше на один календарний місяць (а.с.18).
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали
цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 1056-1 ЦК України, яка набрала чинності
10 січня 2009 року, встановлений договором розмір процентів не може бути
збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку
змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно з п. 2.3.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, банк
має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за
користування кредитом при зміні кон*юктури ринку грошових ресурсів в Україні,
а саме: зміні курсу долару США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з
курсом долара США до гривні, встановленим НБУ на момент укладення даного
договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий
(резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки за кредитами банків України
у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому Банк надсилає
позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7
календарних днів з дати, коли змінена відсоткова ставка набирає чинності.
Збільшення відсоткової ставки Банком у вищевказаному порядку можливе в межах
кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у
страховий фонд, середньозважена ставка за кредитами або пропорційно збільшенню
курсу долара США (а.с.18).
Згідно з ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі
про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за
кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного
банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим
кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи
календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна
відсоткової ставки є недійсною.
Як вбачається з листа від 06 січня 2009 року позивач повідомив відповідача
про те, що у разу згоди відповідача щодо зміни розміру відсоткової ставки за
користування кредитом, встановлення цих змін буде здійснено автоматично з 01
лютого 2009 року (а.с.92).
Позивач не надав суду доказів про отримання відповідачем вказаного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про зміну розміру відсоткової
ставки за користування кредитом відомо не було, він продовжував сплачувати
кошти за раніш встановленою відсотковою ставкою.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо
неправомірності дій публічного акціонерного товариства комерційного банку
«ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором від 09
липня 2007 року, укладеним між сторонами, та обґрунтовано частково задовольнив
зустрічні позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
Відповідно з ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання,
забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на
предмет застави.
Згідно з п.2.3.7 вказаного договору Банк має право стягнути
кредит до настання дати, передбаченої п.7.1 цього договору (09 липня 2014
року), у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, у разі настання
умов, передбачених п.2.3.3, зокрема, затримання сплати частини кредиту таабо
відсотків щонайменше на один календарний місяць (а.с.18).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачуває
щомісячні платежі в розмірі 2174,71 грн, який був встановлений договором (а.с.
28-29, 30-35, 60-65, 130-132).
Тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволені позову
публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про
звернення стягнення на предмет застави. Доводи апеляційної скарги у цій частині
необгрунтовані.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було
порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального
права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства
комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05
листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: