2

Справа №22ц -

2687                                                                            

       Головуючий у 1 інстанції  Гонтар А.Л.

Категорія  

53                                                                              

                                           Доповідач Висоцька В.С.

                                                         У Х В А Л А

                                       ІМЕНЕМ                       УКРАЇНИ

10 березня   2011 року                                                        

м. Донецьк

  Апеляційний                          суд                    

Донецької                      області

в складі                                     Головуючого   ВИСОЦЬКОЇ В.С.

                                                  Суддів               БІЛЯЄВОЇ

О.М., ОСИПЧУК О.В.

                                                 При секретарі     Муравченко В.

С.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Донецьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до Комунального

підприємства (далі –  КП)  «Експериментальний завод з переробки твердих

побутових відходів» про стягнення  середнього заробітку за час затримки

розрахунку при звільненні  за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду   Донецької області від  04

лютого  2011 року

                                                        В С Т А Н О В И В

           Рішенням Дружківського міського суду   Донецької області від  04

лютого  2011 року  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  до КП  

«Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів»   відмовлено.

              В апеляційній скарзі  позивач ОСОБА_2   просить рішення

скасувати, ухвалити нове рішення про  задоволення його  позовних вимог,

посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону, а

також невідповідність висновків суду обставинам справи.

              Позивач  вважає, що його право на отримання середньої заробітної

плати за час затримки розрахунку при звільненні  не залежить від кількості його

звернень до суду, ухвалене раніше рішення суду не виконане, тому  він має право

на стягнення   середньої заробітної плати  до винесення рішення судом - 04

лютого  2011 року. Крім того, суд не вірно визначив суму заборгованості по

заробітній платі перед ним у підприємства.  

               В судовому  засіданні   позивач  ОСОБА_2     підтримав  

апеляційну скаргу.

               Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає

відхиленню, рішення суду   -  залишенню без змін з наступних підстав.

               Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє

апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм  матеріального і процесуального  

права.

               Судом першої інстанції встановлено, що  позивач знаходився в

трудових відносинах з відповідачем  з  05 лютого  2007 року по 09 жовтня 2009

року, його   звільнено  за п.2 ст.36 КЗпП України.  В день звільнення позивачу  

не було проведено виплати всіх сум, що йому належать, а саме заробітна плата.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 08 квітня 2010 року  

з КП  «Експериментальний завод з переробки твердих побутових відходів» на

користь позивача ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по заробітній платі та

середній заробіток за час затримки розрахунку.

               Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з

того, що  подальше стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку

законом не передбачено.

              Висновок суду відповідає вимогам закону та встановлених по справі

обставинам.

               З обставин справи вбачається, що позивач  знаходився в трудових

відносинах з відповідачем  КП  «Експериментальний завод з переробки твердих

побутових відходів» з  05 лютого  2007 року по 09 жовтня 2009 року, працював

головним інженером,  з 10 жовтня 2008 року – директором підприємства.   Наказом

№22КПУ  від 09 жовтня 2009 року  позивача  звільнено  за п.2 ст.36 КЗпП

України, що підтверджено записами в  трудовій  книжці  (а.с.6-7).

   Відповідно до вимог ст.  116 КЗпП України при звільненні працівника виплати

всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться

в день звільнення.

   З матеріалів справи вбачається, що в день звільнення  ОСОБА_2  не було

проведено виплати всіх сум, що йому належать, а саме  не виплачена належна

заробітна плата.

   Відповідно до  ст. 117 КЗпП України в разі невиплати  з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки,

зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір

підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його

середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

              З обставин справи вбачається, що Дружківський  міський суд  

Донецької області рішенням від  08 квітня  2010 року  стягнув на користь  

ОСОБА_2  заборгованість із заробітної плати 17000 грн., середній

заробіток за час затримки розрахунку 12 990 грн. Рішення набрало законної сили,

звернуто до виконання (а.с.8).

               Однак це рішення суду на час подачі позову не було виконано

відповідачем, тому  ОСОБА_2  заявив позовні вимоги про застосування ст.

117 КЗпП та просив стягнути середній заробіток станом на день винесення нового

рішення по справі, з 09 квітня 2010 року, тобто фактично ставив питання про

стягнення сум за невиконання рішення (а.с.1).

              Оскільки трудовим законодавством і, зокрема, ст. 117 КЗпП не

передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень у

трудових спорах,  суд  першої інстанції правильно дійшов висновку про

відсутність підстав для задоволення позовних вимог.  

                Доводи апеляційної скарги позивача, що право на отримання

середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні  не

залежить від кількості його звернень до суду неспроможні, оскільки після

ухвалення рішення про стягнення заробітної плати й звернення його до виконання

правовідносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом "Про

виконавче провадження" і ст. 117 КЗпП у такому разі застосовуватися не може.

                  Ухвалене  судом рішення не свідчить про неправильне

застосування судом норм матеріального права, а саме ст. 117 КЗпП України та  п.

20 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24 грудня 1999 року №13 «Про

практику застосування судами законодавства про оплату праці», на які

посилається позивач в апеляційній скарзі.  

                 Доводи позивача про зазначення судом невірної суми

заборгованості заробітної плати на висновки суду не впливають, оскільки

зазначена в описової частині рішення сума 4807,52 грн. є  фактично опискою в

рішенні, яка може бути виправлена судом в порядку ст. 219 ЦПК України.

    За таких обставин апеляційна  скарга   підлягає відхиленню, рішення суду -

залишенню без змін, оскільки   відповідає вимогам   норм матеріального і

процесуального  права.

                  Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1 , 308,  314-315  ЦПК України,

апеляційний суд

У Х В А Л И В

   Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення  Дружківського міського суду   Донецької області від  04 лютого  

2011 року залишити без змін.

    Ухвала суду   набирає законної сили з дня  її   проголошення.    

    Ухвала  може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України  з

розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів  з дня  її  

проголошення.

Головуючий                                                                      

                         В.С.Висоцька

Судді                                                                          

                                 О.М.Біляєва

                                        О.В.Осипчук