Судове рішення #18456149

Справа 22ц -4711-2011                                                

Головуючий у 1 інстанції: Сенчишин Ф.М.

    Категорія

5                                                                              

  Доповідач: Новосьолова Г.Г.

                   

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня  2011

року                                                                              

                      м. Донецьк

               Апеляційний суд Донецької області у складі:

                головуючого: судді Новікової Г.В.,

                суддів: Шевченко В.Ю., Новосьолової Г.Г.,

                при секретарі Коваленко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на  рішення

Будьоннівського районного суду м. Донецька від 31 березня 2011 року по

цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з

обмеженою відповідальністю «Донтехлеспром» та ОСОБА_4, Виконавчого комітету Донецької міської ради, Головне управління

благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради, третя особа:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»  про визнання права  власності на

квартиру,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Товариства з

обмеженою відповідальністю «Донтехлеспром» з позовною заявою про визнання права

власності на квартиру АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги

тим що, 17 березня 2005 року між Управлянням капітального будівництва Донецької

міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехлеспром» було

укладено договір про будівництво №1/05, предметом якого стали  відносини між

сторонами стосовно будівництва трьох секцій дев’ятиповерхового житлового

будинку АДРЕСА_2,

здійснення  його фінансування та здачі в експлуатацію. У відповідності до умов

цього договору  про будівництво ТОВ «Донтехлеспром» отримало без відзивне,

ексклюзивне право на повне фінансування об’єкту будівництва та зобов’язалось

здійснити фінансові вкладення в об’єкт, забезпечивши 100 % фінансування його

будівництва, а також зобов’язалось виконати функції генерального підрядника:

провести монтажні та інші будівельні роботи з метою будівництва та вводу в

експлуатацію об’єкта, а Управління капітального будівництва Донецької міської

ради в свою чергу придбало право вимоги від ТОВ «Донтехлеспром» передачі

Донецької міській раді 10% від загальної житлової площі об’єкта та 320 кв.м.

загальної житлової площі в рахунок раніше виконаних робіт по будівництву

фундаменту  об’єкта. У відповідності до договору про будівництво відповідач  

мав право передавати третім особам право вимоги передачі у власність частини

введеного в експлуатацію об’єкта в розмірі проведених третіми особами на момент

передачі такого права фінансових вкладень.  

12 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір комісії

№46 про виконання договору про будівництво від 17 березня 2005 року, метою

якого є придбання права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1. У відповідності до договору

комісії відповідач в продовж 20 днів з моменту здачі об’єкта в експлуатацію

зобов’язане було надати звіт про виконання доручення з описом виконаних робіт і

здійснення дій, а також у встановленому законом порядку передати всі права та

обов’язки відносно Управління капітального будівництва Донецької міської ради,

спрямовані на отримання позивачем житлової квартири АДРЕСА_1 об’єкта будівництва, але на

теперішній час  у порушені договору  комісії ТОВ «Донтехлеспром» жодних

документів стосовно квартири не надало і тому позивач у загальному порядку

оформити своє право власності не може. Позивач стверджує, що повністю оплатив

послуги відповідача за договором комісії, для чого отримав кредит в

«Укрсоцбанку», а забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором в

іпотеку були передані майнові права на незавершену будівництвом квартиру.

Позивачу стало відомо про те що після завершення будівництва, зазначена

квартира, який надана поштова адреса : АДРЕСА_3, після завершення будівництва була передана у власність

ОСОБА_4 на підставі договору комісії №52 від 19 грудня 2005 року.

Позивач вважає, що саме він набув право власності на цю квартиру і вона у

власність іншій особі була передана незаконно. Просить визнати за ним  право

власності на цю квартиру.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 31 березня 2011 року у

задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Донтехлеспром» та ОСОБА_4,

співвідповідачів Виконавчий комітет Донецької міської ради і Головне управління

благоустрію та комунального обслуговування Донецької міської ради про визнання

права  власності на квартиру – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій

просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким

задовольнити його позовні вимоги, з наступних підстав:

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що договір комісії№45 від 12 грудня

2005 року між позивачем та відповідачем, був укладений з метою набуття права

власності на спірне майно, того факту що зазначений договір є дійсним, оскільки

його недійсність або нікчемність прямо не встановлені ані у законі, ані жодним

рішенням суду, тому вважає що право власності  на спірну квартиру виникло у

позивача з правочину, зокрема з договору комісії,

- суд першої інстанції при вирішенні справи не взяв до уваги, що ТОВ

«Донтехлеспром» фактично передав ОСОБА_4 не право власності на

спірне майно, а майнові права відносно спірно майна, які за договором комісії

вже були передані ОСОБА_1 і фактично товариству не належали,

- виконавчий комітет Донецької міської ради незаконно надав ОСОБА_4

право власності, оскільки документи, що стали підставою для реєстрації права

власності ОСОБА_4 не підписані безпосередньо представником ТОВ

«Донтехлеспром», а містить лише печатку товариства та факсимільну підпис, також

акт здачі – передавання ключів від спірної квартири також підписаний невідомою

особою та не містить печатки ТОВ «Донтехлеспром», а тому ці документи  не можна

вважати належними доказами по справі,

Не погодившись з рішенням суду третя особа Публічне акціонерне товариство

«Уксоцбанк» принесла апеляційну скаргу на рішення суду, в який просить рішення

суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

позивача з натупних підстав;

- суд першої інстанції мав врахувати першочерговий пріоритет ОСОБА_1

при вирішенні позову та врахувати наявність банківських обтяжень на передані в

іпотеку майнові права.

В апеляційний інстанції позивач та третя особа Публічне акціонерне товариство

«Укрсоцбанк»  підтримали доводи своїх апеляцій.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Донтехлеспром» у судове

засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений

належним чином, відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_4, Виконавчий комітет Донецької міської ради,

Головне управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської

ради, не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним

чином.

Відповідно до частини 2  ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які

беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду

справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представник позивача, третю особу, дослідивши

матеріали цивільної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що

апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов* язана довести ті

обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і

обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які

сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими

доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

               Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що

міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення  у цивільній справі  № 14 від  

18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин

відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні

правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює

подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд

виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

              Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі  повно і

всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу

своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у

судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та

допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення

містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі

достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, 15 листопада 2010 року позивач

звернувся до відповідача з позовною заявою про визнання права власності  на

квартиру №3 що розташована на 2 поверсі в секції АДРЕСА_2.

17 березня 2005 року між Управлянням капітального будівництва Донецької міської

ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтехлеспром» було укладено

договір про будівництво №1/05, предметом якого стали  відносини між сторонами

стосовно будівництва трьох секцій дев’ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2, здійснення  його

фінансування та здачі в експлуатацію.

12 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем укладений договір комісії №46

про виконання комісіонером доручення комітента про участь у фінансуванні об’

єкту будівництва спрямоване на придбання комітентом  права власності  на

квартиру АДРЕСА_1,

до того ж комітент зобов’язаний перерахувати загальну суму у розмірі 156 087

гривень (а.с.9-14).

16 грудня 2005 року відповідно до протоколу №17 збору учасників ТОВ»

Донтехлеспром» було прийнято рішення виступити поручителем по кредиту перед  

АКБ «Укрсоцбанком» за ОСОБА_1 для отримання ним кредиту (а.с.30).

19  грудня 2005 року між ОСОБА_4 та відповідачем укладений договір

комісії №52 про виконанні комісіонером доручення комітента про участь у

фінансуванні об’єкту будівництва спрямоване на придбання комітентом  права

власності  на квартиру АДРЕСА_1(а.с.170-175).

За період з січня 2006 року по червень 2006 року ОСОБА_4 відповідно

до квитанції сплатив  відповідачу суму у розмірі 150 306 гривень (а.с.181-186).

21 грудня 2005 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком соціального

розвитку «Укрсоцбанк» укладений кредитний договір № 150/3-433, з метою

фінансування  будівництва (інвестування) житла відповідно договору комісії №45

від 12 грудня 2005 року на виконання договору про будівництво від 17 березня

2005 року та договору комісії №46 від 12 грудня 2005 року на виконання договору

про будівництво від 17 березня  2005 року, що укладений між позивальником та

ТОВ «Донтехлеспром». Кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на

умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового

характеру використання грошові кошти в сумі 49 333 доларів США зі сплатою 12,5

% річних з кінцевим терміном  погашення заборгованості по кредиту до 10 грудня

2020 року на умовах визначених договором (21-25).

21 грудня 2005 року  укладений договір поруки №150/5-2364  між ОСОБА_1, Акціонерним комерційним банком соціального розвітку «Укрсоцбанк» та ТОВ

«Донтехлеспром» (а.с. 18-20).

21 грудня 2005 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком соціального

розвитку «Укрсоцбанк» укладений іпотечний договір за № 150/5-2263/1 відповідно

до якого позивач передає майнові права на незакінчену будівництвом квартиру №3,

що знаходиться на 2 поверсі, загальною площею 57,81 кв.м. (а.с.72-76).

21 грудня 2005 року позивач відповідно до квитанції двома платежами сплатив  

відповідачу суму у розмірі 156 087 гривень (а.с.119-120).

10 березня 2006 року  Управлянням капітального будівництва Донецької міської

ради та ТОВ «Донтехлеспром» була укладена додаткова угода №2 по договору№1/05

від 17 березня 2005 року, за якою був змінений предмет договору, а саме –

замість будівництва трьох секцій дев’ятиповерхового жилого будинку АДРЕСА_2 ТОВ «ДОнтехлеспром»

подальше мало здійснювати будівництво 2 і 3 секції цього будинку.

09 червня 2006 року Управлянням капітального будівництва Донецької міської ради

договір на будівництво 1 секції зазначено жилого будинку був укладений з ТОВ

«ВИП_Мастер», відповідно до якого фінансування здійснюється за рахунок коштів

міського бюджету та субвенції з міського бюджету.

19 жовтня 2007 року державна комісія прийняла в експлуатацію у ТОВ «ВИП_Мастер»

завершену будівництвом 1 секцію жилого будинку АДРЕСА_2, про що складений відповідний акт (а.с.

245-250). Акт прийняття  в експлуатацію був затверджений рішенням Виконавчого

комітету Донецької міської ради №650/22 від 31 жовтня 2007 рокуц, та надана

поштова адреса: АДРЕСА_3. Сторонами не оспорюється  

той факт, що квартира з будівельною адресою, є квартира з  поштовою адресою.

06 березня 2008 року КП БТІ була оформлена комунальна власність на зазначений

будинок в цілому (а.с.281).

ТОВ «Донтехлеспром» в усному порядку звернулось до Управління капітального

будівництва з питань помилкового укладення контрактів на участь в будівництві  

6 квартир в 1 секції, тому 21 серпня 2007 року ТОВ «Донтехлеспром» звернулося

до Управлянні в якому запропонувало замість шести квартир в секції №1 (в тому

числі спірної квартири) таку ж кількість квартир в секції №2, №3.

 12 листопада 2007 року розпорядженням Донецького міського голови №1631 жила

площа в житловому будинку АДРЕСА_3 була розподілена,

в тому числі виділені ТОВ «Донтехлеспром» квартири  № АДРЕСА_3 за квартири

для черговиків місцевих рад в секціях №2, №3.

05 травня 2008 року між Управлянням капітального будівництва та ТОВ

«Донтехлеспром» була укладена додаткова угода б/н до договору № 1/05 від 17

березня 2005 року за якою сторони домовилися щодо передання ТОВ «Донтехлеспром»

Донецькій міській раді 412,78 кв.м. житлової площі в секціях 2 , 3 в рахунок

компенсації площі, збудованої УКБ в секції №1.

26 червня 2008 року рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради «Про

оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3, вирішено, оформити право власності на

вказану квартиру за ОСОБА_4 Вирішено надати Головному управлінню

благоустрій і комунального обслуговування Донецької міської ради видати у

відповідності  із законодавством свідоцтво про право власності на вказану

квартиру ОСОБА_4.(а.с.67-68).

03 липня 2008 року  на підставі свідоцтва про право власності  на нерухоме

майно вказана квартира належить  ОСОБА_4.(а.с.70).

07 липня 2008 року відповідно до витягу про реєстрацію права власності на

нерухоме майно, двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_4 (а.с.69).

26 березня 2010 року рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька  з

ОСОБА_1 стягнуто на коритсь Акціонерного комерційного банку соціального

розвітку «Укрсоцбанк»  заборгованість за договором кредиту у сумі 472 495

гривен 74 копійки (а.с.199-203).

29 листопада 2010 року ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька до

участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 залучений у

якості третьої особи  Акціонерне – комерційний банк соціального розвитку

«Укрсоцбанк».

14 грудня 2010 року ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька до

участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 залучений у

якості співвідповідача ОСОБА_4

14 лютого 2011 року ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька до

участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 залучені у якості

співвідповідачів Виконавчий комітет Донецької міської ради і Головне управління

благоустрію та комунального обслуговування Донецької міської ради.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог позивачу виходив з

наступних підстав, у судовому засіданні не встановлені визначені законом

підстави для набуття позивачем права власності на квартиру, наявність

зареєстрованих обтяжень на незавершену будівництвом квартиру на вирішення спору

про визнання права власності не впливають, оскільки предметом спору є не

правомірність відчуження квартири ОСОБА_4 або оформлення за ним

права власності на квартиру , а саме набуття права власності на квартиру

позивачем, який такого права не набув.

Але, з таким висновком суду погодитися не можливо, оскільки суд першої

інстанції передчасно дійшов до висновку про те що позивач не набув права

власності.

З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на спірну

квартиру було видано ОСОБА_4 З позовними вимогами щодо визнання

цього свідоцтва недійсним ОСОБА_1 не звертався, правомочність видачи такого

свідоцтва їм не оспарювалось, тому з урахуванням цього, а також встановлених по

справі обставин, суд дійшов до передчасного висновку щодо не набуття позивачем  

права власності на спірну квартиру.

Що стосується доводів апеляційної скарги позивача про те що, виконавчий комітет

Донецької міської ради незаконно надав ОСОБА_4 право власності,

оскільки документи, що стали підставою для реєстрації права власності

ОСОБА_4 не підписані безпосередньо представником ТОВ

«Донтехлеспром», а містить лише печатку товариства та факсимільну підпис, також

акт здачі – передавання ключів від спірної квартири також підписаний невідомою

особою та не містить печатки ТОВ «Донтехлеспром», а тому ці документи  не можна

вважати належними доказами по справі, не заслуговував на увагу, оскільки

позивачем у суді першої інстанції такі позовні вимоги не заявлялися та не були

предметом розгляду.

Доводи апеляційної скарги позивача про те що, суд першої інстанції при

вирішенні справи не взяв до уваги, що ТОВ «Донтехлеспром» фактично передав

ОСОБА_4 не право власності на спірне майно, а майнові права

відносно спірного майна, які за договором комісії вже були передані ОСОБА_1. і фактично товариству не належали, не заслуговував на увагу, оскільки у

судовому засіданні першої інстанції цій договір комісії не оскаржувався

позивачем, предметом розгляду у суді першої інстанції не був, відповідно до ст..

303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення

суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у

суді першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги третьої особи Публічного акціонерного

товариства «Укрсоцбанк» про те що, суд першої інстанції мав врахувати

першочерговий пріоритет ОСОБА_1 при вирішенні позову та врахувати

наявність банківських обтяжень на передані в іпотеку майнові права, не

заслуговуває на увагу, оскільки право власності на спірну квартиру відповідно

до свідоцтва про право власності належить ОСОБА_4, але позовні

вимоги щодо визнання цього свідоцтва недійсним сторонами не з’являлися та не

були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої

інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду

обставинам справи.

Керуючись статями 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Приватного акціонерного

товариства «Уксоцбанк»  задовольнити частково.

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 31 березня 2011 року

скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Донтехлеспром» та ОСОБА_4,

Виконавчий комітет Донецької міської ради, Головне управління благоустрою та

комунального обслуговування Донецької міської ради, третя особа: Публічне

акціонерне товариство «Укрсоцбанк» , про визнання права  власності на квартиру

відмовити.

Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:  

Судді:

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація