Справа №22- 594/2011 р. головуючий у 1 інстанції Юр»
вої Т.І.
категорія 5 доповідач Жданова В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
вступна і резолютивна частини
27 січня 2011 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької
області у складі :
головуючого - судді Жданової
В.С.
суддів : Могутової Н.Г.,
Новосьолової Г.Г.
при секретарі Опря Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного
суду м. Донецька від 22 листопада 2010 року в справі за позовом відкритого
акціонерного товариства «Текстильник -205», 3- особа Донецька міська рада
про витребування рішення про надання дозволу на переобладнання і
перепланування квартири і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до
товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильник-205» , 3-я особа: КП «БТІ
м. Донецька» , Територіальна громада в особі Кіровської районної ради м.
Донецька про визнання права власності на квартиру,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом до суду , в якому просив зобов»язати
відповідача ОСОБА_2 надати рішення виконавчого комітету Донецької
міської ради про дозвіл на переобладнання та перепланування квартири АДРЕСА_1, в разі відсутності
вищезазначеного рішення відновити житлове приміщення згідно технічного паспорту
на квартиру. В обгрунтування доводів позовної заяви посилався на те, що
відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2004 р. належить
зазначена квартира, в якій він у 2005 році в порушення рішення виконкому
Донецької міської ради №555 від 17.04.1997 р. «Про порядок переведення житлових
приміщень в нежитлові» без дозволу та відповідних узгоджень, зробив ремонт з
переплануванням житлових кімнат та обладнанням окремого виходу.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання за ним
права власності на зазначену квартиру після її переобладнання, яке проведено
з дотриманням будівельних, протипожежних ,санітарно-гігієнічних норм та вимог,
вказаних в ДБН 2.2-15-2005 «Житлові будівлі».
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 22 листопада 2010 року
позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Текстильник -205», 3-
особа Донецька міська задоволені у повному обсязі. Відповідача ОСОБА_2
зобов»язано звернутися до компетентних органів про отримання акту про прийняття
в експлуатацію самовільно перепланованої квартири з обладнанням другого
додаткового входу до квартири. У випадку відсутності правовстановлюючого
документа на переобладнання квартири зобов»язати ОСОБА_2 поновити житлове
приміщення квартири АДРЕСА_1 в межах
технічного паспорту квартири до переобладнання. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Текстильник-205», 3-я особа : КП «БТІ «м. Донецька» ,
Територіальна громада в особі Кіровської районної ради м. Донецька про визнання
права власності на квартиру залишені без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального
і процесуального права, просить рішення сучу скасувати та ухвалити нове, яким
позовні вимоги ТОВ «Текстильник-205» залишити без задоволення, зустрічні
позовні вимоги про визнання за ним права власності на перебудовану квартиру
задовольнити.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши
матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний
суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав .
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду
першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або
неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на
підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2004 р. на праві власності належить
квартира АДРЕСА_1 в м. Донецьку, яка розташована на
першому поверсі багатоквартирного будинку. При проведенні ремонту у 2005 р.
було проведено часткове перепланування квартири з обладнанням окремого
виходу через лоджію на вулицю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 не
надав дозволу на переобладнання квартири з додатковим самостійним виходом
на вулицю через лоджію, тому необхідно зобов»язати ОСОБА_2 звернутися до
компетентних органів для прийняття в експлуатацію перепланованої квартири з
додатковим виходом. У разі відсутності «правовстановлюючого документа на
переобладнання квартири» зобові»язати відповідача поновити жиле приміщення в
межах технічного паспорту квартири.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений
судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах
заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть
участь у справі.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Текстильник-205» суд першої інстанції
виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво, а
саме : перепланування квартири та обладнання додаткового виходу.
З матеріалів справи вбачається, що перепланування квартири, на яке посилається
позивач, включає демонтаж дерев»яної шафи за рахунок чого збільшилась площа
кухні з 8.5 кв.м. до 8,7 кв.м., на місці балконної двері за рахунок демонтажу
підвіконня збільшений вихід на лоджію.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р.
№1104 « Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних
робіт» не вимагається дозвіл на перепланування квартир у багатоквартирних
житлових будинках.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції щодо зобов»язання
надати «правовстановлюючі документи на переобладнання квартири» є
необґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд
здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного
цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших
квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-
технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Вбачається, що ОСОБА_2 зроблений окремий вихід через лоджію на вулицю.
Згідно експертно-технічному дослідженню роботи по обладнанню окремого входу
виконані з дотриманням будівельних норм і правил, обладнання додаткового виходу
не перешкоджає обслуговуванню жилого будинку та не створює перешкод для
мешканців будинку, цілісність жилого будинку не порушена, санітарно-гігієнічні
умови відповідають вимогам будівельних норм і правил / а.с. 143/
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше
нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або
будуються без належного дозволу або належно затвердженого проекту або з
істотними порушеннями будівельних норм і правил. В частині 7 даної норми
вказано, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним
інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і
правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого
самоврядування може постановити рішення, яким зобов»язати особу, що здійснила
будівництво, провести відповідну перебудову.
В ст.15 ЦК зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права
у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Звертаючись до суду позивач не зазначив які саме його права і інтереси були
порушені обладнанням додаткового виходу із квартири, в позові також не
зазначено чи має місце порушення санітарно-технічниїх вимог і правил
експлуатації будинку.
Стаття 16 ЦК України містить способи захисту порушеного права і такий спосіб,
як «зобов»язати звернутися до компетентних органів» не визначений даною нормою
закону. Зазначена норма містить такий спосіб захисту як «відновлення становища,
яке існувало до порушення», але позивачем факт порушення своїх прав не доведено.
Крім того, згідно п.7 ст.376 ЦК України за відсутності доказів про істотне
порушення прав і інтересів особи, право вимагати проведення відновлення
попереднього стану квартири належить лише відповідному органу державної влади
або органу місцевого самоврядування, до яких житлова організація ТОВ
«Текстильник-205» не віднесено. Таким чином, позивач ТОВ «Текстильник-205» не є
належним позивачем в справах про відновлення попереднього стану перебудови.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах
заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть
участь у справі. Вбачається, що позивачем заявлений позов , в якому він просив
зобов»язати ОСОБА_2 надати рішення виконкому про дозвіл на переобладнання
та перепланування квартири. Судом першої інстанції було прийняте рішення,
яким він зобов»язав відповідача звернутися до компетентних органів про
отримання акту про прийняття в експлуатацію самовільного перепланування
квартир , що є відмінним від заявлених позовних вимог.
Зазначені обставини у сукупності є підставою для скасування ухваленого рішення
в частині задоволення вимог позивача ТОВ «Текстильник-205» і ухвалення в цій
частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ
«Текстильник-205» за викладених вище підстав.
Апеляційна скарга в частині вимог про визнання права власності задоволенню не
підлягає.
Вбачається, що ОСОБА_2 є власником зазначеної квартири на підставі
договору купівлі-продажу від 15.09.2004 р., право власності зареєстровано в
БТІ м. Донецька 1.10.2004 р. №3409 .
Питання прийняття в експлуатацію об»єктів врегульовано «Порядком прийняття в
експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів» , затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243. З урахуванням викладеного
суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні
зустрічного позову ОСОБА_2 Підстав для скасування рішення суду в цій
частині не вбачається.
Керуючись статтями 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 22 листопада
2010 року в частині задоволення позовних вимог відкритого акціонерного
товариства «Текстильник -205» до ОСОБА_2, 3- особа Донецька
міська рада про зобовязання звернутися до компетентних органів про
отримання акту про прийняття в експлуатацію самовільно перепланованої квартири
та щодо поновлення жилого приміщення квартири в межах технічного паспорта
скасувати.
Відмовити відкритому акціонерному товариству «Текстильник -205» у
задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, 3- особа Донецька
міська рада про зобовязання звернутися до компетентних органів про
отримання акту про прийняття в експлуатацію самовільно перепланованої квартири
та щодо поновлення жилого приміщення квартири в межах технічного паспорта.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
проголошення, може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: