Справа 22ц-
7146-2011
Головуючий у 1 інстанції: Фунжий О.А.
Категорія
26
Доповідач: Новосьолова Г.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Новосядлої В.М. ,
суддів: Алексєєва А.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Коваленко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного
підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на рішення Петровського
районного суду м. Донецька від 05 травня 2011 року по цивільній справі за
позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна
енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 05 травня 2011 року
позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна
енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди - задоволені частково,
стягнуто на користь позивача 20 000 гривень.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду
першої інстанції та стягнути на користь позивача іншу суму, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції порушені
норми матеріального та процесуального права, позивачем безпідставно підвищено
розмір відшкодування моральної шкоди, та не доведено ступінь та глибину
моральних страждань, перенесених ним. Судом першої інстанції не враховані
обставини про те що, моральна шкода отримана на підприємстві відповідача має
бути пропорційна відпрацьованому на ньому часу.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної
скарги.
Позивач в апеляційну інстанцію не з’явився, але надав суду заяву про розгляд
справи за його відсутності.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які
беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду
справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали
справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна
скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працюючи тривалий час на
підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах під час виконання трудових
обов’язків отримав професійне захворювання.
Згідно висновку МСЕК від 17 квітня 2007 року ОСОБА_1 первинно встановлено
40% втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням з
17 квітня 2007 року, визнаний інвалідом 3 групи, безстроково.
Враховуючи, що ушкодженням здоров’я, позивачу завдано моральну шкоду, оскільки
професійне захворювання призвело до порушення нормальних життєвих зв‘язків та
потребує від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, суд з
урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань, визначив розмір такої
шкоди у сумі 20 000 гривень.
Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах,
організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений
ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або
уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої
шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних
страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових
зусиль для організації свого життя.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що
відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок
чого він отримав професійне захворювання, яке потягло за собою втрату
професійної працездатності, внаслідок чого позивач зазнає фізичні і моральні
страждання.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги відносно того, що виниклі між
сторонами правовідносини не поширюються норми трудового законодавства, є
непереконливими.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно
встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам по справі, врахував
характер, глибину та тривалість моральних страждань позивача, у якого
встановлено 40% втрати професійної працездатності, ступінь порушення його
життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан та потребує додаткових
зусиль для організації свого життя, а також врахував вимоги розумності і
справедливості.
Довід апеляційної скарги про те що, моральна шкода, отримана на підприємстві
відповідача має бути пропорційно відпрацьованому на ньому часу, не заслуговує
на увагу, оскільки доводи є непереконливими, правових висновків суду не
спростовують.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.
В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми
відшкодування моральної шкоди , а також навів мотиви, з яких він не приймає до
уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у
судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає вимогам
ст.213 ЦПК України.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична
компанія» - відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 червня 2011 року -
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : Судді: