Справа 22ц-
2226-2011
Суддя 1 інстанції: Ліннік О.П.
Категорія
32
Доповідач: Новосьолова Г.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Шевченко В.Ю.,
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Мар*їнського
районного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3
Петрівни до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Іллічіську Одесскої області про встановлення факту проживання однією сім’єю та
зобов’язання виплатити одноразову допомогу, та за позовом третьої особи
ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Іллічіську Одесскої області зобов’язання виплатити
одноразову допомоги, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Мар*їнського районного суду Донецької області від 21 грудня 2010 року
позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Встановлено факт
проживання однією сім’єю ОСОБА_3 із ОСОБА_4
Володимировичем, за адресою у належній ОСОБА_3 квартирі 47, у будинку
4, по вул.. 30 років Перемоги в м. ВУгледарі Донецької області, в період з
жовтня 1998 року по день загибелі ОСОБА_4 на виробництві по 23 люте
2009 року. У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Іллічіську Одесскої області про стягнення
одноразової допомоги – відмовлено.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічіську Одесскої області
про стягнення одноразової допомоги – відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 принісли
апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення та постановити нове,
оскільки, справа була розглянута раніше, чим вказане у копії графіку розгляду
справ головуючого судді, а також суд розглянув справу без їх участі, тим самим
лишив права приймати участь у судовому засіданні.
В апеляційний інстанції позивачка підтримала доводи своєї апеляції. Представник
відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Іллічіську Одесскої області заперечував проти задоволення апеляційних скарг
третіх осіб, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами
матеріального та процесуального закону, просив рішення суду залишити без змін.
Треті особи, представник третіх осіб до суду не з’явилися, про час та місце
розгляду справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши суддю – доповідача, представників позивача та відповідача,
перевіривши матеріали цивільної справи, та доводи апеляційної скарги,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних
підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 звернулася до
суду з позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Іллічіську Одесскої області, встановити факт проживання однією сім’єю
ОСОБА_3 зі своїм чоловіком – ОСОБА_4 за адресою : м.
Вугледар, Донецької області, у належній позивачці квартирі №47, будинку 4, по
вулиці 30 років Перемоги, в період з жовтня 1998 року по день загибели
ОСОБА_4 на виробництві - 23 лютого 2009 року. Також, стягнути із
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічіську
Одесскої області на користь ОСОБА_3 одноразову допомогу у розмірі п’
ятирічного заробітку ОСОБА_4, загиблого 23 лютого 2009 року на
виробництві, в сумі 236 007 гривень.
07 липня 2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічіську
Одесскої області про стягнення одноразової допомоги у розмірі річного
заробітку ОСОБА_4, загиблого 23 лютого 2009 року на виробництві у сумі
47 201 гривня 40 копійок.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про
реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу
України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є
сином ОСОБА_1 (а.с.50).
Згідно довідки комунального підприємства «Гарант» Докучаєвської міської ради,
яка надана ОСОБА_1, про те що, за адресою: АДРЕСА_2 вона має склад сім’ї :
1. ОСОБА_7 – син,
2. ОСОБА_8 – невістка,
3. ОСОБА_9 – онук,
4. ОСОБА_10 – онука,
5. ОСОБА_4 - син, був зареєстрований з 18 липня
2006 року по 23 люте 2009 рік (помер 23 лютого 2009 року) (а.с.61).
26 червня 1998 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу стала
власником квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до копії прибудинкової книги ОСОБА_4 був зареєстрований у
період з 29 серпня 2001 року по 04 липня 2006 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-21).
23 лютого 2009 року помер ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про
смерть, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Докучаєвського
міського управляння юстиції Донецької області 27 лютого 2009 року (а.с.16).
23 лютого 2009 року підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю
«Хай-Рейз Констркшнз» був складений акт про нещасний випадок, пов'язаний на
виробництві, відносно ОСОБА_4 (а.с.4-9).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 із ОСОБА_3
знаходився у фактичних шлюбних відносинах, та проживав з нею з жовтня 1998 року
за адресою: АДРЕСА_1. Зазначені
особи проживали однією сім’єю, будучи пов’язані спільним побутом, проявляли
взаємні турботу та піклування. Цей факт підтверджується актом про фактичне
мешкання, складеного головуючим правління ОСМД «Весна» від 05 березня 2009
року, відповідно до якого ОСОБА_4 зареєстрований за
адресою: Донецька область, Волновахський район, м. Докучаєвськ, вулиця
Чайковського 4, квартира 16, фактично проживав разом із ОСОБА_3
Петрівною з жовтня 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17). Доказами сумісного проживання та ведення сумісного
господарства є також договори на надання комунальних та користування іншими
послугами, в яких, в якості споживача (замовника) послуг, є ОСОБА_4, у
договорі про надання послуг телефонного зв’язку від 14 жовтня 2001 року. Також,
позивачка відповідно до довідки Павлівської сільської ради Мар*їнського району
Донецької області здійснила поховання ОСОБА_4 на
сільському кладовищі села Павлівка (а.с.15). Разом з тим, позивачці, 25 лютого
2009 року підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз
Констркшнз» перераховано на проведення поховання ОСОБА_4 грошові кошті
у розмірі 13 100 гривень, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою від
04 березня 2009 року (а.с.18).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу позивачки ОСОБА_3 у
частині встановлення факту проживання однією сім’єю із ОСОБА_4
виходив з наступного.
ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: Донецька область, Волновахський
район, АДРЕСА_2, фактично проживав
разом із ОСОБА_3 з жовтня 1998 року за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать як
пояснення матері ОСОБА_1 у судовому засіданні, так і
іншими доказами, а також випливає зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічіську
Одесскої області зобов’язання виплатити одноразову допомогу, де вона пояснюває,
що ОСОБА_4 дійсно мешкав разом із ОСОБА_3 з 1998 року однією
сім’єю (а.с.49).
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши
докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
На підставі ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як
за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу,
в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються
сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і
обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення,
ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони
посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно
проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності» визначений перелік соціальних послуг та
виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від
нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 33 цього Закону в разі смерті потерпілого право на одержання
щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 21 цього
Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або
мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина
померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після
його смерті .
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного
захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’
ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний
заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також
на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку
після смерті потерпілого (п. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд
першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову в частині
встановлення факту проживання однією сім’єю.
Крім цього, суд першої інстанції, відмовляючи у частині зобов’язання виплатити
одноразову допомогу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виходив з наступного.
Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України N 83 від 22 грудня 2005 року «Про
затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим
особам (членам їх сімей)» п.7 про призначення виплати одноразової допомоги та
щомісячної страхової виплати в разі смерті застрахованої особи слідує:
- п.п.7.1.1. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про
призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті
застрахованої особи сім'ї та особам, які мають на це право (далі -
заінтересовані особи), приймає рішення про виплати за умови подання документів,
які видаються відповідними організаціями,
- п.п.7.2.1. У разі смерті застрахованої особи право на одержання:
- одноразової допомоги має його сім'я та заінтересовані особи, а також дитина
померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після
його смерті;
- п.п.7.2.2. Право на отримання страхових виплат у заінтересованих осіб настає
з дня смерті застрахованої особи, але не раніше дня виникнення права на їх
виплату.
- п.п.7.3.1. Право на страхові виплати мають особи, які перебували на утриманні
застрахованої особи:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або
старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не
спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами,
стажистами) денної форми навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не
працюють;
3) інваліди - члени сім'ї застрахованої особи;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був
зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на
це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), - тільки для
призначення щомісячних страхових виплат.
- п.п. 7.3.3. Право на одержання страхових виплат мають також дружина (чоловік)
або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та
доглядає дітей, братів, сестер або онуків застрахованої особи, які не досягли
8-річного віку.
- п.п. 7.3.4. Сім'ю померлого складають особи, які спільно проживають,
пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Але, судом встановлено, що ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_1 не зверталися
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічіську
Одесскої області з питань виплати одноразової допомоги.
Отже, суд першої інстанції, перевіряючи доводи та заперечення сторін, оцінюючи
всі наведені докази, а також обставини по справі дійшов до правильного
висновку, щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та
ОСОБА_1 в частині зобов’язання виплатити одноразову допомогу,
оскільки законодавством визначений орган, який уповноважений приймати рішення
щодо нарахування таких виплат.
Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і
процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду не встановлено.
Довід апеляційної скарги про те що, судом першої інстанції цивільну справу
розглянуте у відсутності третьої особи не заслуговує на увагу, оскільки
відповідно до цивільне процесуального законодавства вказана обставина не є
підставою для скасування рішення суду. Під час розгляду справи у апеляційної
інстанції сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового
розгляду справи, були присутні у судовому засіданні, давали пояснення. Однак,
інших доказів, які б давали підстави змінити або скасувати рішення суду, ними
надано не було.
У відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє
законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів
апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись статтями 307,308, 314 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_1
залишити без задоволення.
Рішення Мар*їнського районного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: