Справа № 22ц-1576/2011 Головуючий у 1 інстанції Скудін
В.Є. Категорія
45
Доповідач Баркова Л.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2011року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Кучерявої В.Ф., Гаврилової Г.Л.
при секретарі : Кузнецові А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за
позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа:
Відділ Держкомзему у Першотравневому районі Донецької області про
встановлення земельного сервітуту
за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_3 на рішення
Першотравневого районного суду Донецької області від 01 липня 2011року
в с т а н о в и л а
:
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 01 липня
2011 року та додатковим рішення від 02 вересня 2011 року позовОСОБА_2. до
ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено сервітут на користь ОСОБА_2 на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_2»
у смт Мангуш Першотравгневого району Донецької області, які знаходяться у
власності ОСОБА_3, площею 0,0126 га та 0,0074 га відповідно до схеми
технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних сервітутів
в натурі, виготовлену ТОВ «Центр експертно-геодезичного забезпечення», на право
обслуговування, ремонту на обновлення діючих газопроводу та каналізації до
земельної ділянки по АДРЕСА_1, згідно загальних правил їх
користування і експлуатації, на час існування вказаних магістралей, які є
власністю ОСОБА_2, без зміни цільового призначення земельних ділянок та
без обмеження права власності на них, ОСОБА_3
Зобов»язано відділ Держкомзему у Першотравневому районі Донецької області
здійснити державну реєстрацію. І іншій частині позовних вимог відмовлено.
Достягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційне технічне
забезпечення розгляду справи 29 грн.50 коп.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення скасувати ,
ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на
неправильне застосування положень матеріального закону, та порушення
процесуального закону .
У відповідності з вимогами п.2 ст.305 ЦПК України, апеляційний суд
розглядає справу у відсутності представника відділу Держкомзему у
Першотравневому районі Донецької області, який належним чином повідомлений про
дату, час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_3.
її представника ОСОБА_4, які просили задовольнити скаргу, позивачку
ОСОБА_2, її представника ОСОБА_5, які просили скаргу відхилити,
дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши
доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з
одних лише формальних міркувань.
Вирішуючи справу і задовольняючи позовні вимоги щодо встановлення
сервітуту, суд дійшов висновку про доведеність порушення відповідачкою
ОСОБА_3 прав позивачки, яка не може задовольнити свою потребу щодо
обслуговування, ремонту на обновлення діючих мереж з газопроводу та
каналізації без встановлення земельного сервітуту на право їх експлуатації
на належній відповідачці земельній ділянці, оскільки та згоди не дає.
Цей висновок суду є правильним, оскільки відповідає обставинам справи та
не суперечить закону.
Згідно з ч.1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном
(сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних
ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення
потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
За змістом ст.98 ЗК України право земельного сервітуту – це право
власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного
сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої
встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження
нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника
земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Частинами 1,2 ст.100 ЗК України визначено, що власник або
землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного
сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут
встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на
підставі договору або за рішенням суду.
Відповідно до ч.2, 3 ст.402 ЦК України земельний сервітут може бути
встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та
власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості
про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за
позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Відповідно до положень ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх
порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності з частинами 1 статей 60,61 ЦПК України кожна сторона
зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які
беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Державного акту № 139253
серії ДН позивачка з 2004 року є власником земельної ділянки, площею
0.0743 га, що розташована по АДРЕСА_1 а відповідачка
ОСОБА_3 власником земельної ділянки, площею 0,1008 га., що розташована
по АДРЕСА_2 на підставі Державного акту
№141063 серії П-ДН з 2002 року.
Зазначені земельні ділянки розташовані на перехресті доріг і по ним проходять
міські мережі газопроводу та каналізації.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного не
заперечувала, що газопровідна та каналізаційна мережа до будинку позивачки
були прокладені через її земельну ділянку до того, як вона купила будинок, що
між нею та позивачкою постійно виникають конфлікти і вона не пускає
позивачку на своє подвір»я та земельну ділянку проводити будь які роботи щодо
обслуговування , ремонту та обновлення мереж газопроводу та каналізації..
Між тим, обставин, які б свідчили про порушення позивачкою її прав
власника земельної ділянки або будинку у разі встановлення сервітуту,
відповідачкою не наведено і доказів про це не надано.
Не спростовано відповідачкою і висновок та схему ТОВ «Центр
експертно-геодезичного забезпечення» щодо встановлення сервітуту для
обслуговування, ремонту та обновлення діючих мереж газопроводу та каналізації
до земельної ділянки позивачки.
З урахуванням наведеного та пояснень відповідачки в апеляційному
суді про те, що вона і на цей час не бажає встановлювати сервітут на будь яких
умовах, доводи апеляційної скарги про те, що права вимагати через суд
встановлення сервітуту позивачка не мала, оскільки нібито не приймала заходів
для його встановлення за домовленістю з відповідачкою, є безпідставними і
висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень ч.1 статті 303 ЦПК України під час розгляду
справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і
обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної
скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Інших доводів в апеляційній скарзі відповідачкою не наведено.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду
відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і
процесуального закону, а тому і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 01 липня
2011року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення. Може бути оскаржена
протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Судді