Справа 22а-2134                              Головуючий у 1 інстанції Ференчук О.В.

Категорія 10.2.4                                          Доповідач Солодовник О.Ф.

                                             П О С Т А Н О В А

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  18 березня 2011  року                                                                 м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Солодовник О.Ф., суддів Янчук Т.О., Тимченко О.О.,  

           при секретарі Руденко О.В.,            

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Єнакіїв ськ ого міського суду Донецької області від 26 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,  

                                                             В С Т А Н О В И В:

    18 серпня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до   управління Пенсійного фонду України   в м.Єнакієве Донецької області про  визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона  відноситься до соціальної групи « неповнолітні жертви нацистських переслідувань» , перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію  та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідач вказане підвищення виплачує не в повному обсязі. Просила визнати вказані дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене  підвищення до пенсії з 01 січня 2006 року по 31 березня 2009 року, щомісячно виплачувати вказане підвищення до пенсії та стягнути з відповідача на її користь спричинену моральну шкоду в сумі 6000 грн.

              15 вересня 2009 року позивачка уточнила позовні вимоги: просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав у зв’язку з тим, що про порушення прав їй стало відомо у 2008 року.

            16 жовтня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати вказані  дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене  підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року та стягнути з відповідача на її користь спричинену моральну шкоду в сумі 25000 грн.

                   П остановою Єнакіїв ськ ого міського суду Донецької області від 26 жовтня 2009 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати  з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права.  

                 Апеляційним судом встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи « неповнолітні жертви нацистських переслідувань» , перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію (а.с.9-10) та мала право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідач вказане підвищення виплачував не в повному обсязі (а.с.26).

                  Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити позивачці недоплачене  підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком з 18 серпня 2008 року по 30 вересня 2009 року - скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.  

Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року розглядається за правилами КАС України.

                  Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" ( в редакції, яка діяла з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року) колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.                  

                 Відповідно з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

                  На підставі ч.ч.1, 2 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

                 Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції послався на пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

                Однак з такою відмовою у задоволенні позову повністю не можна погодитися тому, що він не грунтується на законі та обставинах справи.

               Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом 18 серпня 2009 року. Тому суд першої інстанції, визнавши причини пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду неповажними, повинен був відмовити у задоволені позову в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 01 січня 2006 року по 17 серпня 2008 року. Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрунтовані.

              Апеляційним судом також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою не пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.257 ЦК України, тому що вказані норми на виниклі між сторонами правовідносини не розповсюджуються.

               Однак позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов’язання   відповідача нарахувати та виплатити недоплачене  підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 18 серпня 2008 року по 30 вересня 2009 року підлягають задоволенню, а постанова суду в частині відмови у задоволені цих позовних вимог – скасуванню, з наступних підстав.  

              Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначені норми щодо розмірів підвищення до пенсії були викладені в новій редакції. Передбачалося зменшення розмірів підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, та проведення його розрахунків виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

                Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 21 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", щодо розмірів підвищення до пенсії жертвам нацистських переслідувань визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

                  У зв'язку з тим, що норми Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" щодо розмірів підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, поновили свою дію в попередній редакції 22 травня 2008 року, то перерахунок цього підвищення за 2008 рік може бути проведений з 22 травня 2008 року.

Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.

       За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

                  Отже, нарахування та виплата позивачці  з 22 травня 2008 року  по 30 вересня 2009 року підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм ст. 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (в редакції, яка діяла з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року) в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

                  Таким чином при ухваленні постанови в цій частині висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального права.

                  Тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог   про визнання дій протиправними та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене  підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 18 серпня 2008 року по 30 вересня 2009 року на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.          

               Судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з тих підстав, що діючим законодавством по правовідносинам, які склалися між сторонами, відшкодування моральної шкоди не передбачено. Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.

               Постанова суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

                                                   П О С Т А Н О В И В : :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Постанову Єнакіїв ськ ого міського суду Донецької області від 26 жовтня 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене  підвищення до пенсії за період з 18 серпня 2008 року по 30 вересня 2009 року   скасувати.    

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачене  підвищення до пенсії за період з 18 серпня 2008 року по 30 вересня 2009 року   задовольнити.    

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України   в м.Єнакієве Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком  з 18 серпня 2008 року по 30 вересня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум .

В іншій частині постанову залишити без змін.

             Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією  постановою.

                                           Головуючий :

                                      Судді: