Справа №22- 1413/2011р. Головуючий у 1
інстанції Редько Ж.Є.
Категорія 26 Доповідач Жданова
В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 року року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької
області у складі :
головуючого - судді Жданової
В.С.
суддів Сукманової Н.В.,
Могутової Н.Г.
при секретарі Опря Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною Відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» на рішення
Димитровського міського суду Донецької області від 23 листопада 2010 року в
справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного
товариства «Укрвуглебуд» про відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Димитровського міського суду від 23 листопада 2010 року
частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ «Укрвуглебуд» у
відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу ушкодженням здоров"я, з
відповідача стягнуто 20000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з"ясування обставин
справи та порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду
скасувати . В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що
судом безпідставно не враховані положення ст. 233 КЗпП України про встановлення
трьохмісячного строку звернення до суду, відсутній висновок МСЕК щодо наявності
моральних страждань, які не думку відповідача не доведені. Відповідач зазначає,
що шкода, заподіяна внаслідок трудових обов’язків, відшкодовується відповідно
до вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності Фондом соціального страхування, якому
відповідач сплачує внески. Судом не враховано те, що нещасний випадок стався
внаслідок порушення потерпілим Інструкції з охорони праці, встановлено 10% його
вини.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач з
01.07.2005 р. працював у ВАТ « Укрвуглебуд» гірничим робітником очисного вибою
5 розряду підземним. 9.11.2009р. о 13-00 год. при виконанні трудових обов»язків
з ним стався нещасний випадок : при підйомі компресорної установки за допомогою
таля-лебідки обірвалося кріплення талі та вдарило позивача в обличчя.
11.11.2009 р. проведено розслідування нещасного випадку із складанням акту
форми Н-5 та акту форми Н-1 від 11.11.2009 р. Висновком МСЕК від 02.07.2010
р. встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності.
Негативні наслідки у зв"язку з ушкодженням здоров"я призвели до моральних
страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від позивача
додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до протоколу №2 від20.
07.2010 р. засідання комісії з охорони праці встановлено 10% вини потерпілого у
зв»язку з допущеними ним порушеннями Інструкції з охорони праці.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін , дослідивши
матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний
суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав
.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно, всебічно, об"єктивно розглянув зазначений
позов та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Розглядаючи позов , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку
про задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що ушкодження здоров»я позивача сталося
внаслідок виробничої травми, призвело до втрати 60% професійної
працездатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КзПП України забезпечення безпечних і нешкідливих
умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається власником або уповноваженим ним
органом працівникові моральної шкоди. відшкодування такої шкоди провадиться
тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань,
втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для
організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем затих
умов: наявність факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі
виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих
зв"язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для
організації свого життя; за наявності причинного зв"язку між попередніми
умовами.
Відповідно до ст. 9 Закону України " Про охорону праці" відшкодування шкоди,
заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я здійснюється Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України відповідно до Закону України " Про загальнообов"язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Однак, із Закону України " про Загальнообов"язкове державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" виключена ч 3 ст. 34 відповідно до
положень Закону України від 23.02.2007 року №717-У " Про внесення змін до
Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності".
Оскільки на час звернення позивача до суду / жовтень 2010 р./ Законом України
""Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" не передбачено обов"язку Фонду соціального страхування
відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні
права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами
ст. 237-1 КЗпП України.
Довід апеляційної скарги про те, що позивачем не надані докази заподіяння
моральної шкоди не заслуговує на увагу. В п. 4.1 рішення Конституційного
Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я,
заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від
ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні
страждання. Факт ушкодження здоров'я позивача підтверджений висновком МСЕК.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що
моральну шкоду на користь позивача необхідно стягнути з відповідача.
При визначенні розміру морального відшкодування суд першої інстанції врахував
60% втрати працездатності, важкість отриманої травми та характер негативних
наслідків, пов»язаних з ушкодженням обличчя, їх тривалість . Визначений
судом розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Доводи скарги щодо пропуску строку позовної давності не заслуговують на
увагу, оскільки згідно п.3.ч1 ст. 268 ЦК України позовна давність не
поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров"я.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення
судом норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло
призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд»
відхилити.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 23
листопада 2010 року залишити без
змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції
протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді