Справа 22ц-5805 Головуючий у 1 інстанції
Алтухова О.С.
Категорія 79 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2011
року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Маширо А.П., суддів Солодовник О.Ф., Безрученко
Ю.О.,
при секретарі Метейко А.
В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу
відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління
юстиції у м. Донецьку на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від
30 березня 2011 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2
Валентиновича на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної
виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку,
заінтересована особа ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 березня 2011
року скарга ОСОБА_2 задоволена частково: визнано дії та бездіяльність
державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського
районного управління юстиції у м. Донецьку Кононенко В.С. щодо не направлення
виконавчого листа за місцем проживання боржника, вказаного у виконавчому листі,
щодо ненадання боржнику можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого
провадження, щодо не направлення виконавчого листа за місцем роботи боржника,
щодо направлення подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної
відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів – неправомірними;
зобов’язано державного виконавця надати йому матеріалами виконавчого
провадження для огляду та зняття копій.
В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Ворошиловського
районного управління юстиції у м. Донецьку просить ухвалу суду скасувати, у
задоволенні скарги відмовити, з тих підстав, що судом першої інстанції порушено
вимоги матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають
обставинам справи.
Скаржник та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги,
мотивуючи тим, що ухвала постановлена у відповідності з законодавством.
Заінтересована особа ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час та
місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася.
Заслухавши суддю-доповідача, представника державного виконавця відділу
державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.
Донецьку Кононенко В.С., скаржника ОСОБА_2, його представника
ОСОБА_5, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд
вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне. Згідно з рішенням Ворошиловського
районного суду м. Донецька від 05 листопада 2007 року з ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 у розмірі по
1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 %
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 05 жовтня 2007 року до
повноліття дитини. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої
служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 08 липня
2008 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом. 09
липня 2008 року виконавчий лист направлено для виконання за місцем роботи
боржника на ТОВ «Олімп». На запит державного виконавця 13 жовтня 2008 року ТОВ
«Олімп» повідомило, що боржник звільнився, а виконавчий лист до них не
надходив. 13 жовтня 2008 року державний виконавець направив до суду подання про
видачу дублікату виконавчого листа. 14 серпня 2009 року до ВДВС надійшов
дублікат виконавчого листа. 25 листопада 2010 року державним виконавцем
складено акт про те, що ОСОБА_2 пояснення писати відмовився, відмовився
повідомити місце роботи. 30 листопада 2010 року до ВДВС надійшла заява
стягувача про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне
ухилення від сплати аліментів. 07 грудня 2010 року державний виконавець
направляє подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної
відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. 14 грудня 2010 року
виконавчий направлено за місцем роботи боржника ПрАТ «Олімп».
Апеляційним судом встановлено, що 25 березня 2011 року кримінальна справа у
відношенні ОСОБА_2 за ст.164 ч.1 КК України закрита за примиренням з
потерпілою.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з
неправомірності дій державного виконавця.
Однак з таким висновком не можна погодитися тому що він не ґрунтується на
законі та обставинах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи
бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах
повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої
служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про
відмову в задоволенні скарги.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони
виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого
провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках,
передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного
виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим
Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у
провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати
свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого
провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти
клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та
користуватися іншими правами, наданими законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2010 року до ВДВС надійшла заява
ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, яка не
може служити доказом того, що державний виконавець відмовлено у наданні йому
матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення.
На підставі ч.5 ст.20 вказаного Закону у разі якщо у процесі виконавчого
провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну
або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника,
його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція
державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути
стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного
виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому
стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем
проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи
місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1, та йому належить на праві
власності 1\2 частка вказаної квартири (а.с.79, 100).
Тому державний виконавець діяв правомірно.
Згідно з ч. 10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності
заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму
відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до
правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до
кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 мав заборгованість із сплати
аліментів з 20 червня 2008 року по 31 жовтня 2010 року в сумі 13446,81 грн. (а.
с.58-60). 25 листопада 2010 року державним виконавцем складено акт про те, що
ОСОБА_2 відмовився писати пояснення та повідомити місце роботи.
Вказаний акт підписано державним виконавцем, самим ОСОБА_2, стягувачем
та двома понятими (а.с.45). Тому у державного виконавця були законні підстави
для звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про
притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від
сплати аліментів.
Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв
відповідно до вищевказаного закону, в межах повноважень державного виконавця і
права чи свободи заявника не було порушено, а тому на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.
311 ЦПК України ухвала суду року в частині задоволення скарги підлягає
скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги в цій
частині
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного
управління юстиції у м. Донецьку задовольнити.
Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 березня 2011 року в
частині задоволення скарги ОСОБА_2 скасувати.
Відмовити у задоволені скарги ОСОБА_2 на дії та
бездіяльність відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного
управління юстиції у м. Донецьку щодо не направлення виконавчого листа за
місцем проживання боржника, вказаного у виконавчому листі, щодо ненадання
боржнику можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, щодо не
направлення виконавчого листа за місцем роботи боржника, щодо направлення
подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за
злісне ухилення від сплати аліментів та зобов’язання державного виконавця
надати йому матеріалами виконавчого провадження для огляду та зняття копій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: