Справа №22 - 641/2011 р головуючий у 1 інстанції
Бухтіярова О.М.
категорія 2 доповідач Жданова В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької
області у складі :
головуючого - судді Жданової В.
С.,
суддів : Могутової Н.Г.,
Прокопчук Л.М.
при секретарі Опря Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну
справу за апеляційною ОСОБА_3 на рішення Дзержинського
міського суду від 19 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні
земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дзержинського міського суду від 19 листопада 2010 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і
процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про
задоволення позовних вимог. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги
рішення суду від 26.10.2005 р., яким за ним визнано право власності на
будівлю, що порушує його права на користування власністю.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві
власності в порядку приватизації належить АДРЕСА_1 та господарські будівлі і споруди,
розташовані на земельній ділянці площею 695 кв.м., яка надана позивачу у
користування. Рішенням Дзержинського міського суду від 26.10.2005 р. за
позивачем визнано право власності на господарські будівлі і сарай,
розташовані за адресою АДРЕСА_1. Спірна будівля
розташована поза межами земельної ділянки позивача - на протилежній стороні
вулиці з частковим розташуванням на земельній ділянці ОСОБА_5 АДРЕСА_2, яка належить на праві власності на підставі Державного
акту .
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін,
дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив з
додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався за те, що на
підставі рішення Дзержинського суду від 26.10.2005 р. йому на праві власності
належать три господарські будівлі, які знаходяться поза межами земельної
ділянки №62. Одна із будівель знаходиться впритул до земельної ділянки №60, де
відповідачкою зведено паркан, який перешкоджає йому обслуговувати свою будівлю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у
позивача відсутні документи на підтвердження права власності на спірну
господарську споруду, яка розташована на відстані 20 м. від його земельної
ділянки і була придбана ним у Дзержинського лісництва для використання
будівельних матеріалів.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, доводи
апеляційної скарги про право власності позивача на спірну будівлю та земельну
ділянку є неспроможними.
Відповідно до свідоцтва про право власності позивачу належить АДРЕСА_1, реєстрація БТІ №24 стр.
274, до складу якої входить жилий будинок, літня кухня, сарай, 1/ погріб,
вбиральня та огорожа, розташовані на земельній ділянці 695 кв.м., яка надана
позивачу у користування. На підставі рішення Дзержинського міського суду від
26.10.2005 р. за позивачем визнано право власності на господарські споруди і
сарай, розташовані за адресою АДРЕСА_1.
Враховуючи те, що спірна будівля розташована поза межами земельної ділянки
позивача на протилежній стороні вулиці впритул до землеволодіння №60 по ул.
Дзержинського, вищевказане рішення не можна вважати таким, що визнає право
власності на будівлю, яка частково знаходиться на земельній ділянці
відповідачки.
Позивачем не надано документів у підтвердження право власності на
спірну будівлю, яка в БТІ не зареєстрована та в технічну документацію на
квартиру позивача не внесена. За таких підстав висновок суду першої інстанції
про те, що позивачем не підтверджено право власності на господарську споруду,
що знаходиться поза межами його земельної ділянки, є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході права власності на
будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може
переходити на підставі цивільно - правових угод, а право користування - на
підставі договору оренди. Статтею 152 ЦК України визначені способи захисту прав
на земельну ділянку.
Позивачем не надано доказів про набуття ним права власності на господарську
споруду і відповідно на земельну ділянку, тому підстав для висновку про захист
прав не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для висновку про порушення судом
першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до
неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,
-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дзержинського міського суду від 19 листопада 2010 року залишити
без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту
проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді :