Судове рішення #18454260

Справа № 22ц-

4449/2011                                                              

Головуючий у 1 інстанції Цукуров В.П.

         Категорія

37                                                                              

              Доповідач Новосьолова Г.Г.                

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

15 червня 2011

року                                                        

м.Донецьк

                   Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю.

суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,

 при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 31

березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 31 березня 2011 року у

задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту

недійсним відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач приніс апеляційну скаргу в якій просить

скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні

вимоги з наступних підстав;

- суд проігнорував та не виконав прохання про витребування із Першої Донецької

державної нотаріальної контори копій оскаржуємого  заповіту та про витребування

у відповідача документів на квартиру і інше майно, яке зазначено у заповіті,

внаслідок чого неповно та не об’єктивно дослідив усі обставини справи.

В судове засідання позивач не з’явився, був повідомлений належним чином про час

та місце розгляду справи.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду

просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

      Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,

які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце

розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

     Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, представника відповідача,

дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.  

25 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до  відповідача

ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої вимоги

наступним.

 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який постійно мешкав за адресою: пр.

ГрінкевичаАДРЕСА_1. Після смерті залишилося спадкове майно, а

саме квартира, два автомобіля, гараж та грошові вклади. Спадкоємцем першої

черги є позивач, син ОСОБА_3 – ОСОБА_1, інші спадкоємці відсутні.

Про смерть батька позивачу стало відомо лише після похорон, оскільки батько

мешкав окремо від сім’ї позивача, а також на час смерті батька, позивач

знаходився у командировці.

23 грудня 2010 року позивач звернувся до Першої Донецької державної

нотаріальної контори у м. Донецьку із заявою про прийняття спадщини, але

нотаріус відмовив у прийнятті, пояснівши що його батько склав заповіт на

відповідачку ОСОБА_2

Позивач вважає, що заповіт батько не підписував, тому посилаючись на ст.1257 ЦК

України про те що, заповіт, складний особою, яка не мала на це права, а також

заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є

нікчемним.

Позивач вважає, що за позовом заінтересованої особи заповіт може бути визнаний

судом недійсним.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження

позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, який

помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.7, 8).

28 липня 2010 року заповіт на прохання ОСОБА_3 складений нотаріусом за

допомогою технічних засобів та посвідчено у двох примирниках.

У зв’язку з хворобою та похилим віком ОСОБА_3, за його

дорученням, у його та нотаріуса присутності текст заповіту підписано ОСОБА_4., повністю прочитаний уголос заповідачем до його підписання у присутності

запрошених ним свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Суд першої інстанції з огляду на пояснення свідків та надані приватним

нотаріусом документів спадкової справи прийшов до висновку про те , що при

посвідченні заповіту було дотримано всі вимоги законодавства України.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх  вимог  і заперечень.

Відповідно до ст.1235 ЦК України та п.п 1 п.16 Постанови Пленуму Верховного

Суду України №7 від 30 травня 2008 року заповідач, зокрема, має право

призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з

цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних

відносин.

Відповідно до ст..1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із

зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний

заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується

відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.207 ЦК України передбачено, якщо фізична особа у зв'язку з

хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням

текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Зі змісту заповіту вбачається, що 28 липня 2010 року заповіт записаний

приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6,  

зі слів ОСОБА_3, відповідно до якого все майно він заповів своєї

племінниці ОСОБА_2

У зв’язку з хворобою та похилим віком ОСОБА_3, за його

дорученням, у його та нотаріуса присутності текст заповіту підписано ОСОБА_4

Заповіт повністю прочитаний уголос заповідачем до його підписання у присутності

запрошених ним свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У зв’язку з хворобою та

похилим віком заповідача заповіт посвідчено вдома за адресою : АДРЕСА_1.

Особи заповідача та свідків встановлені, дієздатність їх перевірено. Особу

ОСОБА_4 , яка підписала заповіт встановлено, справжність її підпису та

дієздатність перевірено.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що заповідач ОСОБА_8 у зв’

язку з хворобою не міг підписати заповіт, тому за його дорученням, у його та

нотаріуса присутності текст заповіту підписано ОСОБА_4 оскільки,

відповідно до виписки з історії захворювання неврологічного відділення ЦМБ №17

та довідки Обласної криничної травматологічної лікарні НДІ травматології та

ортопедії,  заповідач страждав: на остеохондроз, деф. спонділез поперечного

відділу хребта з протрузіями міжхребетних дисків, грижа дисків,  компресійний

перелом тіла L3. Остеопороз Клиновідна деформація тіла L3.

Крім цього, відповідно до виписки з історії захворювання, ОСОБА_3, у

червні 2010 року знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні

ЦМЛ№16клиника хірургії та ендоскопії ДонНМУ, у липні 2010 року в торакальному

відділенні  Донецького  обласного протипухлинного центру.

Статею 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала

на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та

посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт

недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і

не відповідало його волі.

З урахуванням фактичних обставин справи та пояснень свідків у суді першої

інстанції, не встановлено порушень щодо форми та посвідчення заповіту, до того

ж суд першої інстанції  вважає, що волевиявлення заповідача було вільним і

відповідало його волі, тому висновок суду є правильним.

Відповідно до п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України від 03 березня 2004 року,  заповіт має бути складений у

письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця

народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за

допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за

допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути

вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед

його підписом.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не

може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути

підписаний іншою фізичною особою за правилами, викладеними в пункті 16 цієї

Інструкції.

Частиною 2 п. 16 Інструкції передбачено, якщо фізична особа внаслідок фізичної

вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у

її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша

особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням

нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному

написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати

особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

У судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що свідки які були

присутні при складанні заповіту не є членами сім’ї або родичами заповідача,

оскільки відповідно до вимог ст..1253 ЦК України свідками можуть бути лише

особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус або

інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом;

члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть

прочитати або підписати заповіт.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд

першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог правильно виходив з

того, що порушень щодо форми та посвідчення заповіту не встановлено, оскільки

28 липня 2010 року приватним нотаріусом було посвідчено заповіт, згідно з яким

ОСОБА_8 на випадок своєї смерті заповідав усе своє майно племінниці

ОСОБА_2 – відповідачу у справі. Заповіт складений і

посвідчений відповідно до встановлених законом вимог, порушень щодо його форми

та посвідчення не виявлено.

Довід апеляційної скарги про те що, суд проігнорував та не виконав прохання про

витребування із Першої Донецької державної нотаріальної контори копій

оскаржуємого заповіту, внаслідок чого неповно та не об’єктивно дослідив усі

обставини справи, то вказаний довід не заслуговує на увагу, оскільки, в

матеріалах справи є фотокопія заповіту ОСОБА_9 від 28 липня 2010 року,

яка засвідчена нотаріусом, копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі,

копія запису у реєстрі нотаріальних дій про вчинення нотаріальної дії, копія

запису з журналу викликів. яка засвідчена  нотаріусом (а.с.32-43).

Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що  суд проігнорував та не

виконав прохання про витребування у відповідача документів на квартиру і інше

майно, яке зазначено у заповіті, внаслідок чого неповно та не об’єктивно

дослідив усі обставини справи, то вказаний довід також не заслуговує на увагу,

оскільки відповідно до журналів судового засідання таке клопотання позивачем та

його представниками не заявлялись, позивач не подавав до суду письмові

зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового

засідання, журналу судового засідання відповідно до вимог ст.199 ЦПК України.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, та відповідачем ці обставини

не спростовані у судовому засіданні першої інстанції.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і

залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення

з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

       

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 31 березня 2011 року -

залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий    

Судді:                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація