Справа 22ц-
5357-2011
Головуючий у 1 інстанції Руднєва О.Т.
Категорія
26
Доповідач Новосьолова Г.Г.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Шевченко В.Ю. ,
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з
додатковою відповідальністю «Орендне підприємство « шахта Новодзержинська» на
рішення Дзержинського міського суду від 19 квітня 2011 року по цивільній справі
за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою
відповідальністю «Орендне підприємство « шахта Новодзержинська» про
відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дзержинського міського суду від 19 квітня 2011 року позовні вимоги
ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю
«Орендне підприємство «шахта Новодзержинська» про відшкодування моральної шкоди
задоволені частково, стягнуто на користь позивача 10 000 гривень. Вирішено
питання про судові витрати.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, приніс апеляційну скаргу. В
апеляційній скарзі відповідач оспорює обгрунтованість судового рішення, яким
позов задоволено частково і ставить питання про його скасування та ухвалення
нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав:
- позивач пропустив строк звернення до суду, який за правилами до ст..
233 КЗпП України повинен відраховуватися з дня, коли він дізнався або повинен
був дізнатися про порушення свого права, позивач не надав належних та достатніх
доказів поважності пропуску цього строку,
- суд першої інстанції, без належних підстав визначив наявність
моральної шкоди, посилаючись на ст.237-1 КЗпП України, виходячи лише з того, що
у позивача встановлено стійку втрату працездатності.
В апеляційній інстанції позивач та представник позивача просили апеляційну
скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача не з’явився, про день та час розгляду справи
повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які
беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду
справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача, позивача та представника позивача, перевіривши
доводи апеляційної скарги, апелляційний суд вважає, що апеляційну скаргу
відповідача слід відхілити, а рішення суду залишити без зміни з наступних
підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на те, що позивач,
працюючи тривалий час на підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах під
час виконання трудових обов’язків отримав професійні захворювання.
Згідно висновку МСЕК від 12 вересня 2006 року йому вперше встановлено 30%
втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – вібраційне
захворювання з 30 серпня 2006 року та визнаний інвалідом 3 групи. Після
переогляду відповідно до МСЕК від 11 жовтня 2007 року позивачу повторно
встановлено 30% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню
– вібраційне захворювання з 13 вересня 2007 року безстроково та визнаний
інвалідом 3 групи.
Ушкодженням здоров’я позивачу завдано моральну шкоду, оскільки захворювання
призвело до порушення нормальних життєвих зв‘язків та потребує від позивача
додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач має
право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров’ю через наявність у
нього професійного захворювання – вібраційне захворювання на підставі ст.28
Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили
втрату працездатності від 23.09.1999року. Моральна шкода була спричинена
позивачу частковою втратою працездатності, тим, що він відчуває фізичний біль,
потребує лікування, змінилися умови та звичайний ритм його життя.
В даному випадку внаслідок ушкодження здоров’я позивачу завдано моральну
шкоду і розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з
урахуванням характеру і наслідків захворювання, ступеня втрати професійної
працездатності відповідає нормам матеріального і процесуального права, не
порушує принцип справедливості та розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної
Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Суд враховує характер та обсяг душевних та фізичних страждань позивача у
зв’язку з ушкодженням здоров’я, те що він частково втратив професійну
працездатність, потребує подальшого лікування та із засад розумності,
виваженості та справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди
справедливим.
Доводи представника відповідача про те, що згідно Закону України від
23.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності»
виключено норми про відшкодування Фондом моральної шкоди, суд не може прийняти
до уваги, оскільки закон не має зворотньої сили і не може розповсюджуватися на
правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Довід апеляційної скарги про те що, позивачем пропущений трьохмісячний строк
звернення до суду відповідно до ст..233 КЗпП України для вирішення трудового
спору, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК
України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим
ушкодженням здоров’я позовна давність не поширюється.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних
страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності
від 23.09.1999 року.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при
вирішенні цієї справи норм матеріального чи процесуального права або
невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення
скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у позові
немає.
Керуючись ст. ст.307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Орендне
підприємство « шахта Новодзержинська» – відхилити.
Рішення Дзержинського міського суду від 19 квітня 2011 року залишити без
зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.
Головуючий
Судді