2
Справа № 22ц –
3024
Головуючий 1 інстанції Рогожина А.В.
Категорія
39
Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд
Донецької області
в складі: Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
суддів ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВОЇ О.М.
при секретарі Лежневої Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного
суду Донецької області від 12 січня 2011 року по справі за позовом
ОСОБА_1 до газети «Провінція», редактора ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та
стягнення моральної шкоди
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12
січня 2011 року позовна заява ОСОБА_1 до газети «Провінція»,
редактора ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та
стягнення моральної шкоди вважається неподаною та повернута позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати
постановлену судом ухвалу, оскільки вона не відповідає вимогам діючого
процесуального закону.
Позивач зазначив, що зміст ухвали, якою позовна заява була
залишена без руху, був не зрозумілим, вважає, що виклав всі обставини та
обґрунтував позов, посилаючись на норми цивільного закону. Вважає, що суд не
повинен був залишити позов без розгляду через недостатність наданих ним
доказів. В своєму доповненні він додав всі докази, які у нього мались,
процесуальний закон не зобов’язує його надати копію доповнення. Дії судді
викликають сумнів у неупередженості судді.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 скаргу підтримав.
Редактор газети «Провінція» ОСОБА_2 не заперечував
проти повернення справи на новий розгляд.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню, ухвала - скасуванню з передачею питання на розгляд до суду
першої інстанції.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд
першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, зазначені в
ухвалі судді від 22 вересня 2010 року.
Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна,
оскільки він суперечить нормам процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовною заявою до газети «Провінція», редактора ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення
моральної шкоди, в якому просив визнати дії відповідача ( які саме на
зазначено) незаконними; на підставі ст.96 ЦПК видати судовий наказ, яким зобов’
язати відповідача негайно спростувати зміст статті газети «Провінція» від 08
грудня 2010 року «Заложники прав человеческих» та в Інтернеті інформацію про
нього, як голову Костянтинівської міської громадської організації «Союз
Чернобиль»; стягнути компенсацію на відшкодування моральної шкоди 200000 грн.,
припинити випуск газети «Провінція».
Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від
22 грудня 2010 року відмовлено у прийнятті позову в частині видати судовий
наказ, яким зобов’язати відповідача негайно спростувати зміст статті газети
«Провінція» від 08 грудня 2010 року «Заложники прав человеческих» та в
Інтернеті інформацію про голову Костянтинівської міської громадської
організації «Союз Чернобиль» ОСОБА_1 Ухвала набрала законної сили, не
оскаржувалася сторонами.
Ухвалою від 22 грудня 2010 року суддя в порядку ст. 121
ЦПК України залишив позовну заяву в решті позовних вимог без руху та надав
строк для усунення недоліків до 10 січня 2011 року. Зазначено, що не
викладені обставини, якими позивач обгрунтовує вимоги, не зазначені докази, що
підтверджують кожну обставину, не сформульовані вимоги у відповідності з
діючим законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, виконуючи ухвалу суду, в строки,
встановлені судом, 04 січня 2011 року подав суду доповнення до позовної
заяви, в якій зазначив докази та копії публікацій (а.с.15-32).
Заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання
доказів, оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності
сторін та діє принцип диспозитивності цивільного судочинства.
Як роз»яснено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого
2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі
фізичної ососби, а також ділової репутації фізичної та юридичної ососби» вибір
способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до
гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить
позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний,
так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який
регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні
брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового
права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також
іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та
наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту
відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на
відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються
особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
Відповідно до п.14 тих же роз»яснень при вирішенні питання про відкриття
провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви
(заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про
те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права
позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами),
із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші
обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують
кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач
бажає захистити своє порушене право.
Невиконання зазначених вимог зумовлює наслідки, передбачені
статтею 121 ЦПК.
З позовної заяви та доповнення до неї вбачається, що позивачем
зазначена інформація, яка поширена, із зазначенням часу, способу, є посилання
на докази, зазначено спосіб захисту, в який позивач бажає захистити своє
порушене право – відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, вважаючи
позовну заяву неподаною, виходив з формальных міркувань.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції був порушений
порядок, встановлений для його вирішення, відповідно до ч.1 п.3 ст.312 ЦПК
України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питания на розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись ст. 312 ч.1 п. 3 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької
області від 12 січня 2011 року скасувати. Справу повернути до суду першої
інстанції на новий розгляд питання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
В.С.Висоцька
Судді
О.В.Осипчук
О.М..Біляєва