Справа № 22ц-
3269/2011
Головуючий у 1 інстанції Кульбаков І.В.
Категорія
32
Доповідач Новосьолова Г.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011
рок
м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Шевченко В.Ю.,
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м. Макіївка на
рішення Гірницького районного суду м. Макіївка від 24 лютого 2011 року по
цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м. Макіївка про
відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївка від 24 лютого 2011 року
позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань в Гірницькому районі м. Макіївка, про відшкодування моральної
шкоди - задоволені частково, стягнуто на користь позивача 15 000 гривень.
Задовольняючи частково позов, суд посилався на те, що позивач , працюючи
тривалий час на підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах під час
виконання трудових обов’язків отримав трудове каліцтво та професійні
захворювання.
Згідно висновку МСЕК від 19 жовтня 2005 року йому вперше встановлено 40% втрати
професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічна
радікулопатія з 28 вересня 2005 року, крім цього працюючи на підприємствах
вугільної галузі отримав трудове каліцтво перше 11 серпня 2001 року, друге16
липня 2002 року, тому МСЕК встановлено, 5% - за трудове каліцтво у 2001 році,
15% - за трудове каліцтво у 2002 році, за сукупністю ступень втрати професійної
працездатності складає 60% із 28 вересня 2005 року безстроково, та визнаний
інвалідом 3 групи.
Ушкодженням здоров’я позивачу завдано моральну шкоду, оскільки травма
призвела до порушення нормальних життєвих зв‘язків та потребує від позивача
додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, приніс апеляційну скаргу. В
апеляційній скарзі відповідач оспорює обгрунтованість судового рішення, яким
позов задоволено частково і ставить питання про його скасування та ухвалення
нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що
вказане рішення було прийняте після прийняття Закону України «Про державний
бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про
державний бюджет України на 2008 рік», якими призупинена на 2006, 2007, 2008
рік ст..34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності». Постановивши рішення суд не врахував
вимоги Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік, „Про
державний бюджет України на 2008 рік якими призупинено дію вказаних статей
Закону України незалежно від часу настання страхового випадку, позивачем не
надано доказів спричинення моральної шкоди, згідно вимог закону відшкодування
працівникові моральної шкоди покладено на роботодавця.
В апеляційній інстанції представник відповідача відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань в Гірницькому районі м. Макіївка доводи апеляції
підтримав.
Представник позивача не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його
відсутністі.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи
повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи
апеляційної скарги, апелляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача
слід відхілити, а рішення суду залишити без зміни з наступних підстав.
Розглядаючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини та визначив
правовідносини, що склалися між сторонами.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач тривалий
час працював на підприємствах вугільної галузі. Працюючи у шкідливих умовах
під час виконання трудових обов’язків ушкодив здоров’я.
Згідно висновку МСЕК від 19 жовтня 2005 року йому вперше встановлено 40%
втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічна
радікулопатія з 28 вересня 2005 року 5% - за трудове каліцтво у 2001 році, 15%
- за трудове каліцтво у 2002 році, за сукупністю ступень втрати професійної
працездатності складає 60% із 28 вересня 2005 року безстроково, та визнаний
інвалідом 3 групи (а.с.32).
За таких обставин, суд прийшов до обгрунтованого висновку що позивач має
право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров’ю через наявність у
нього одного професійного захворювання – хронічна радікулопатія, та трудових
каліцтв на підставі ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань, що спричинили втрату працездатності від 23.09.1999року. Моральна
шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, тим, що він
відчуває фізичний біль, потребує лікування, змінилися умови та звичайний ритм
його життя.
В даному випадку внаслідок ушкодження здоров’я позивачу завдано моральну
шкоду і розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з
урахуванням характеру і наслідків захворювання, ступеня втрати професійної
працездатності відповідає нормам матеріального і процесуального права, не
порушує принцип справедливості та розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної
Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Суд враховує характер та обсяг душевних та фізичних страждань позивача у
зв’язку з ушкодженням здоров’я, те що він частково втратив професійну
працездатність, потребує подальшого лікування та із засад розумності,
виваженості та справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди
справедливим.
Доводи представника відповідача про те, що згідно Закону України від
23.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності»
виключено норми про відшкодування Фондом моральної шкоди, суд не може прийняти
до уваги, оскільки закон не має зворотньої сили і не може розповсюджуватися на
правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини
моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному
випадку.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності
від 23.09.1999 року.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції
при вирішенні цієї справи норм матеріального чи процесуального права або
невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення
скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у позові
немає.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в
Гірницькому районі м. Макіївка – відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївка від 24 лютого 2011 року
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.
Головуючий
Судді