Справа 22ц-

1496-2011                                                                            

Суддя 1 інстанції: Ткачова С.М.

         Категорія

55                                                                                  

Доповідач: Новосьолова Г.Г.

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

2 березня 2011

року                                                                                

м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Шевченко В.Ю.

суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18

листопада 2010 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, про зміну місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 листопада 2010

року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,  

ухвалити нове рішення в інтересах дитини, посилаючись на те,  що суд не повно

з'ясував обставини,  що мають суттєве значення для справи. Доводи апеляційної

скарги зводяться до того, що суд ухвалюючи рішення не врахував, що для

проживання дитини відповідачкою не створені належні необхідні умови. Також суд

не прийняв до уваги письмові заяви родичів про факти застосування до сина  

фізичного насилля з боку відповідачки.

В засіданні апеляційного суду прокурор м. Донецька, який виступає з метою

захисту інтересів неповнолітнього ОСОБА_3, заперечував проти доводів

апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився про час і місце розгляду

справи повідомлений належним чином, але надав суду повідомлення про розгляд

справи за його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування Краматорської

міської ради та служба у справах дітей Краматорської міської ради в засідання

апеляційного суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені

належним чином.

    Заслухавши суддю - доповідача,  дослідивши матеріали справи і доводи

апеляційної скарги,  апеляційний суд вважає,  що скарга задоволенню не

підлягає,  виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 серпня

2005 року по 26 серпня 2008 року. Від даного шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони припинили шлюбні відносини,

проживають окремо. Дитина проживає з відповідачкою.

      16 жовтня 2007 року рішенням Краматорського міського суду у задоволені

позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.

      05 березня 2008 року рішенням Краматорського міського суду позовні вимоги

про надання дозволу на побачення з дитиною задоволені частково. Зобов’язано

ОСОБА_2 надавати можливість ОСОБА_1, періодичних побачень з сином

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання ОСОБА_1

або в загальнодоступних громадських місцях (скверах, парках тощо) кожної

суботи  та неділі щомісяця з залишенням на ніч за виключенням тих днів коли

дитина буде в від’їзді з матір’ю по оздоровленню.

      Судом першої інстанції встановлено, що житлові умови проживання батьків

дитини задовільні як у батька , так у матері.

       Позивач ОСОБА_1 мешкає у чотирьохкімнатної квартирі разом зі своїми

дітьми, має стабільний дохід, працюючи на ЗАТ «НКМЗ» у службі інтегровані

автоматизовані системи управляння з 21 жовтня 1987 року на посаді

електромеханіка, за місцем роботи характеризується позитивно.

 Відповідачка з сином проживає окремо від своїх батьків, син ОСОБА_3 увесь

час проживав з матір'ю, яка отримує пенсію по інвалідності, пенсію по втраті

годувальника, аліменти на утримання дитини від позивача.

     Враховуючи інтереси дитини орган опіки і піклування, визнав доцільним

місце проживання дитини разом із матерію - ОСОБА_2

     Відповідно до  ст. 161 СК України якщо мати та батько,  які проживають

окремо,  не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір

між ними може вирішуватися органом опіки і піклування або судом.

      Під час розгляду справи щодо зміні місця проживання малолітньої дитини

беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків,

особиста прихильність дитини до кожного з них,  вік дитини,  стан її здоров’я

та інші обставини,  що мають істотне значення.

      Розглядаючи справу,  суд першої інстанції встановив,  що між сторонами

існує спір щодо зміні місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_3

     Відповідно до ч.1,2 ст. 161 СК України,  суд повно,  всебічно і об'єктивно

перевірив,  з ким із сторін доцільніше залишити для проживання сина і дійшов

правильного висновку про те,  що в інтересах неповнолітньої дитини позовні

вимоги позивача про зміну місця проживання дитини не підлягають задоволенню та

малолітню дитину слід залишити проживати з матір’ю дитини.

     Суд дійшов такого висновку після опитування свідків, дослідження письмових

доказів,  що надані сторонами. Суд встановив,  що батько також піклується про

свого сина ОСОБА_3, зустрічаючись з ним у дні визначенні за рішенням суду.

Разом з тим позивач не наддав суду доказів того, що мати не створила належні

необхідні умови для проживання та виховання дитини.

     З врахуванням викладеного, а також віку сина, його статусу, здоров'я і

більших можливостей у матері для гармонійного, духовного і фізичного розвитку

свого сина,  її ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, суд

першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність залишити місце

проживання сина із матір»ю.

При цьому, у суді першої інстанції відповідачка зазначала, що вона вимушена

була змінити місце проживання разом з дитиною, оскільки мешкати за місцем

реєстрації у м. Краматорську вона не могла у зв’язку зі складними сімейними

обставинами з членами родини. На даний час вона мешкає АДРЕСА_1 однокімнатної квартирі своєї знайомої, сплачуючи при цьому комунальні

послуги. Згідно наданого відповідачкою акту обстеження квартири, в якій

проживає вона з сином, у ній наявні усі необхідні умови для нормального

розвитку та виховання дитини. Крім цього, нею надані довідка із Служби справ

дітей Краматорської міської ради, про те що сім’я ОСОБА_2 , яка

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 не

перебуває на обліку в службі у справах дітей Краматорської міської ради, як сім’

я, яка не виконує обов’язків по вихованню та утриманню дітей.

З урахуванням наведеного підстав вважати, що ОСОБА_2 не зможе забезпечити

нормальний всебічний розвиток дитини не має.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада

1959р., у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку

її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо,

рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в

атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина

не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі

своєю матір’ю.

     Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог позивача про

зміну місця проживання дитини, правильно виходив з того, що припущення позивача

про факти застосування до сина фізичного насилля з боку відповідачки ні якими

доказами не підтверджені.

      В матеріалах цивільної справи є лист прокуратури м. Краматорська

Донецької області про те, що ними розглянуті матеріали перевірки за фактом

спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_3 та 16 червня 2008

року прокуратурою м. Краматорська було винесена постанова про відмову в

порушені кримінальної справи відносно неї на підставі ст..6 п.2 КПК України.

Також в матеріалах справи є постанова органу дізнання Рубежанскього МВ УМВС

України в Луганської області про відмову у порушенні кримінальної справи у

відношенні відповідачки ОСОБА_2 за заявою позивача ОСОБА_1 по факту

застосування фізичного насилля до сина.

У відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє

законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів

апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє

апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

права.

    Керуючись  ст. 304,  307,  308 ЦПК України,  апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 листопада 2010

року залишити без змін.

 Ухвала суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути

оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання

ним законної сили.

Головуючий                                                       Судді