Справа № 22ц-103/2011 Головуючий у 1 інстанції
Попека О.В.
Категорія
30
Доповідач Баркова Л.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Ткаченко Т.Б., Кочегарової Л.М.
при секретарі : Тишкевич О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за
позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Тельманівський кар»єр» про
відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою позивачки на рішення Тельманівського районного суду
Донецької області від 18 серпня 2010 року
в с т а н о в и л
а :
Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 18
серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ
«Тельманівський кар»єр» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та
стягнути на її користь у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.,
посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи,
нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у
відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про
дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки, яка просила
задовольнити апеляційну скаргу, постановити нове рішення, яким стягнути з
відповідача у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., дослідивши матеріали
справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову про
відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції повно, всебічно і об»
єктивно перевірив доводи та заперечення сторін та правильно застосувавши норми
матеріального і процесуального закону, дійшов обґрунтованого висновку про
безпідставність та недоведеність позову.
Не погодитися з таким висновком суду не можна.
Як встановлено судом, за рішенням Тельманівського районного суду
Донецької області від 6.10.2009 року на користь позивачки на утримання двох
неповнолітніх дітей: 1996 та 2004 років народження стягнуто з чоловіка
ОСОБА_3 щомісячно 1/3 частку з усіх видів його заробітку.
Постановою ВДВС Тельманівського районного управління юстиції 10 жовтня 2009
року було відкрито виконавче провадження і виконавчий лист направлено на
виконання за місцем роботи боржника ВАТ «Тельманівський кар»єр».
Позивачкою ОСОБА_2 не заперечується, що відповідачем
щомісячно нараховуються та утримуються із заробітної плати боржника
аліменти, але за наявністю на підприємстві заборгованості по заробітній
платі їй своєчасно не перечислюються, у зв»язку з чим виникає заборгованість.
Звертаючись до суду з даним позовом на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК
України позивачка зазначала, що несвоєчасним отриманням аліментів з вини
відповідача, їй спричинено душевні страждання, вона вимушена позичати гроші,
продукти харчування, просила у відшкодування моральної шкоди стягнути 3000
грн.
Згідно із ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування
моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із
каліцтвом та іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях у зв»язку із
протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; у
зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженості честі та гідності
фізичної особи та ділової репутації.
У відповідності з положеннями ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода,
завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її
завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз»яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму
Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року
«Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди»
спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної
/немайнової/ шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування
безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає із її положень; у
випадках, передбачених цивільним законодавством та іншим законодавством, яке
встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди ( наприклад, ст.49
Закону «Про інформацію, ст.44 Закону «Про авторське право і суміжні права»;
при порушенні зобов»язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав
споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов»язання і передбачають
відшкодування моральної /немайнової/ шкоди.
Оскільки нормами цивільного законодавства та спеціальними законами
України не передбачено право на відшкодування моральної шкоди внаслідок
несвоєчасного отримання позивачкою нарахованих із заробітної плати аліментів
на утримання дітей внаслідок наявності заборгованості по заробітній платі та
недоведеності вини в цьому відповідача, суд першої інстанції правильно відмовив
у задоволенні позову і тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не
має.
Доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку
про порушення або неправильне застосування положень закону, які є підставами
для її задоволення.
Керуючись ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 18
серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути
оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Судді