Справа 22ц-1122/2011
року
Головуючий у 1 інстанції
Павленко Л.
М.
Категорія
27
Доповідач Прокопчук Л.М.
У Х В А Л
А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
Головуючого: судді Жданової В.
С.
Суддів Прокопчук Л.М., Могутової Н.Г.
При секретарі Рачинському Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну
справу за позовом ОСОБА_2 до Донбаської національної
академії будівництва та архітектури про скасування наказу про звільнення та
поновлення на роботі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на
ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2010
року, -
В С Т А Н О В И
В:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до
відповідача. Посилався на те, що він з 01.01.2007 року працював у відповідача
на умовах контракту на посаді доцента кафедри будівництва та архітектури за
строком контракту до 30.06.2010 року. 26.05.2009 року контракт з ним було
розірвано на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення йому було
видано розпорядження про відсторонення від роботи № 15/01-10 від 26.05.2009
року та наказ № 178/01-5 від 26.05.2009 року про припинення дії контракту.
Він звертався до суду з позовом про поновлення на роботі та
оспорювання наказу № 178/01-5 від 26.05.2009 року, але в позові йому було
відмовлено. При розгляді його апеляційної скарги апеляційним судом в судовому
засіданні 08.09.2010 року стало відомо, що його звільнено з роботи за наказом №
179/01-5 від 26.05.2009 року. Просив скасувати зазначений наказ та поновити
його на роботі.
Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2010
року провадження по справі закрито з тих підстав, що є рішення суду, що набрало
законної сили, постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування ухвали
суду. Посилається на те, що висновки суду є невірними, оскільки раніше він
не оспорював наказ № 179/01-5 від 26.05.2009 року, тому що про його існування
йому стало відомо вже після винесення рішення про відмову в задоволенні його
позову.
Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційного суду
підтримали доводи апеляційної скарги. Просили її задовольнити.
Представники відповідача судове засідання просили відмовити в
задоволенні скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника,
представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність
і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної
скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а
ухвалу суду скасувати з наступних підстав.
Закриваючи провадження по справі, суд виходив з того, що є таке, що
набрало законної сили рішення суду, постановлено з приводу спору між тими
самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але з висновком
суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, вимогам
норм процесуального права.
З позовної заяви вбачається, що позивач оспорює законність наказу №
179/01-5 від 26.05.2009 року, яким його звільнено з роботи (а.с. 1-2).
У вступній частині рішення Київського районного суду від 13.04.2010
року, яким позивачу відмовлено в задоволенні позову про поновлення на роботі,
зазначено, що предметом позову (серед інших) є вимога про визнання незаконним
наказу про звільнення (а.с.28).
Аналіз тексту зазначеного рішення свідчить про те, що законність
та обґрунтованість наказу № 179/01-5 від 26.05.2009 року, яким позивача було
звільнено з роботи, не була предметом позову, оскільки судом досліджувалось
питання щодо законності розпорядження № 15/01-10 від 25.05.2009 року про
відсторонення позивача від роботи та законність і обґрунтованість наказу №
178/01-5 від 26.05.2009 року про припинення дії контракту (а.с. 5, 27-36).
З приводу законності і обгрунтованості наказу № 179/01-5 від
26.05.2009 року рішення суду не ухвалювалось.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції вирішив спір з
порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення
питання, тому з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 311 ЦП України, ухвалу суду
слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 315 ЦПК України, апеляційний
суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2010
року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна
скарга на неї може бути подана до суду касаційної інстанції протягом
двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді