Справа № 33 – 185
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2011 року суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду
Донецької області Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Єнакіївського міського суду Донецької
області від 06 січня 2010 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, працюючого лікарем травматологом ЦМЛ №7 м. Єнакієве, який мешкає за
адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 Кодексу України
про адміністративні правопорушення та призначено адміністративне стягнення у
вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 січня
2010 року, ОСОБА_2. 03 грудня 2009 року о 00-15 годині в м. Єнакієве по
пр. Леніна, будучи двічі протягом року притягнутим до адміністративної
відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольн6ого сп’
яніння, керував автомобілем БМВ 318, номерний знак НОМЕР_1, з явними
ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження у встановленому законом
порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння
відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто здійснив адміністративне
правопорушення, передбачене с. 130 ч. 3 КУпАП.
На постанову суду ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить постанову суду
скасувати, провадження по справі закрити, так як справа була розглянута без
його участі, були порушенні його права передбачені ст. 268 КУпАП. Також
просить поновити строк на оскарження, так як суд не направив копію постанови за
його адресою. Дізнався про постанову суду випадково.
В судове засідання Апеляційного суду ОСОБА_2 не зявився, був належним
чином повідомлений про час розгляду справи, від нього не надійшло заяви з
проханням відкласти розгляд справи, тому вважаю за можливе розглянути апеляцію
у відсутність апелянта.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, вважаю, що строк на оскарження
підлягає поновленню, скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає
скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення
розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто
лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час
розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду
справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в справі відсутні будь які відомості з яких
би вбачалося, що суд належним чином повідомляв ОСОБА_2 про місце і час
розгляду даної адміністративної справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв ОСОБА_2 про слухання
справи за адресою : АДРЕСА_2, яка була вказана
працівником міліціі.
З довідки УДАІ ВРЕР м. Єнакієве (а.с. 12) вбачається, що вказана адреса: АДРЕСА_2 є місцем мешкання власника транспортного
засобу БМВ 318 номерний знак НОМЕР_1 – ОСОБА_3.
Разом з тим, з копіі паспорта ОСОБА_2 (а.с.18) вбачається, що останній
за вказаною адресою не проживав та не проживає. Мешкав за адресою АДРЕСА_2, а з 18.10.2007 року – за адресою АДРЕСА_1.
Аналізуючі викладене, вважаю, що повідомлення про вручення поштового
відправлення (а.с. 9), про ніби-то повідомлення ОСОБА_2 про час слухання
справи судом – є недійсним та не відповідаючим фактичним обставинам справи.
Крім того, відповідно до ст.. 130 КУпАП, складом адміністративного
правопорушення є як керування транспортним засобом в стані сп’яніння, так і
відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому
законом порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння.
З протоколу (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що керував
автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, від продуття трубки „КТ
відмовився, від медичного огляду на стан сп’яніння ухилився шляхом відмови.
Вказані дії є порушенням п. 2.9 та п. 2.5 ПДР України, відповідно, що є
протиріччям протоколу.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними
засобами. І щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’
яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та
оглядові на стан сп’яніння. Огляд, проведений з порушення вимог цієї статті є
недійсним.
Відповідно до Інструкціі „Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкція
визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою
виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в
уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони
перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками
алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення
координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ)
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не
відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, є: а) наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння
(крім запаху алкоголю з порожнини рота); б) звужені чи дуже розширені зіниці,
які не реагують на світло; в) сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи
рухливість ходи, мови; г) почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Вказані вимоги закону працівником міліціі не виконані. З протоколу взагалі не
вбачається , що у працівника міліціі були обґрунтовані підстави вважати, що
водій перебував у стані сп’яніння, так як відсутні ознаки, за наявності яких є
підстави вважати що водій перебуває у стані сп'яніння. Крім того, з матеріалів
справи не вбачається, що працівник міліціі відсторонив ОСОБА_2 від керування
автомобілем.
Так, відповідно до п. 2.10. Інструкціі „Про виявлення у водіїв
транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу
зазначаються у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається
роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу
про адміністративне правопорушення.
Вказані відповідні графи протоколу не заповнювалися.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння ОСОБА_2 не
проводився, відповідно Висновок щодо результатів медичного огляду з метою
виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування
під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції – не
складався.
Таким чином, вважаю що безпідставно працівник міліці, який складав протокол,
дійшов до висновку, що ОСОБА_2 керував автомобілем у стані сп’яніння, так як
останній не пройшов освідчення на стан сп’яніння, та сам не визнав вказане
порушення. Достовірні дані, щодо алкогольного сп’янінняОСОБА_2–відсутні.
Вважаючи викладене постанова суду підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням
вимог ст. 268 КУпАП.
На момент апеляційного провадження строк накладення адміністративного
стягнення згідно зі ст. 38 КУпАП закінчився, у зв’язку з чим провадження по
справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді
Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 січня 2010 року.
Скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 06 січня 2010
року, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної
відповідальності за ч. 3 ст.130 КУпАП – скасувати.
На підставі п.7 ст. 247 КУпАП України провадження по справі - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є
остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
В.В. Повзло