Справа № 22ц-1100/2011                                              Головуючий

у 1 інстанції  Шишилін О.Г.

 Категорія

53                                                                              

                 Доповідач   Баркова Л.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      15  вересня 2011  року  колегія суддів  судової палати у цивільних

справах  Апеляційного суду Донецької області в складі:

                           головуючого   Баркової Л.Л.

                           суддів Кучерявої В.Ф., Песоцької Л.І.

                           при секретарі :  Кузнецові   А.О.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі  справу за  

позовом  ОСОБА_2 до філії Закритого акціонерного

товариства «Донецьктурист»  туристичного комплексу  «Турист»  про  стягнення

середнього заробітку  за затримку розрахунку  

за апеляційною скаргою  відповідача на рішення Приморського районного суду  

міста Маріуполя від  09 червня 2011

року                                                                            

        в с т а н о в и л а :

       У  квітні 2011 року  позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з  

даними позовними вимогами. Посилався на те, що  з 16 червня 2010  року  до 14

грудня 2010 року  за укладеним трудовим договором працював директором філії

Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»  туристичного комплексу  

«Турист» .  

 При  звільненні з роботи відповідач не провів з ним  розрахунку, пославшись на

відсутність грошових коштів.  Тому просив з урахуванням уточнених позовних

вимог у зв»язку із проведенням повного розрахунку 23 травня 2011 року,  

стягнути  з відповідача середній   заробіток за час затримки розрахунку,

виходячи із середньоденної заробітної плати 86 грн.,  в розмірі 9202 грн. та  

витрати на правову допомогу 1500 грн.

       Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя  від 9 червня 2011

року    позов ОСОБА_2 задоволено, з відповідача на користь позивача  

стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку  при звільненні в

розмірі 9202 грн. без урахування податків та інших обов»язкових платежів, які

підлягають відрахуванню  із заробітної плати, витрати на правову допомогу в

розмірі 1500 грн.  та на користь держави судовий збір 107 грн.02 коп. і витрати

на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи  120 грн .

       В апеляційній скарзі    відповідач  просить рішення суду   скасувати  та

ухвалити нове рішення про  відмову  у задоволенні позовних вимог, посилаючись

на те, що  висновки суду не відповідають  встановленим обставинам справи,

порушено норми процесуального закону.  

     Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників ОСОБА_3 та ОСОБА_6., які просили скаргу задовольнити ,  представника позивача ОСОБА_4, яка

просила  скаргу  відхилити, дослідивши матеріали справи  в межах апеляційного  

оскарження  та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд  вважає,

що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

       Розглядаючи справу,  та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2.., суд першої інстанції виходив з того,  що оскільки при звільненні позивача  

не був проведений остаточний розрахунок заробітної плати,  то на його користь

підлягає стягненню середній заробіток за час  затримки та витрати на правову

допомогу.

      Між тим, повністю погодитися з таким висновком суду не можна.    

      Зі справи вбачається, що позивач перебував з відповідачем у трудових

відношеннях   з 16 червня 2010  року  до 14 грудня 2010 року  .  

       Представники відповідача при розгляді справи як  в суді першої інстанції

так в апеляційному суді не заперечували, що повний розрахунок заробітної плати

було проведено з позивачем 23 травня 2011 року, про строчка розрахунку склала

107 робочих днів, а середньоденна заробітна плата позивача становила  86 грн.

        Більш того, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач

зробив письмовий розрахунок компенсації  середнього заробітку  за затримку ,

який склав 9202 грн.,  і саме він був прийнятий в основу судового рішення і

позивачем не заперечується.

       Посилання  представників відповідача в апеляційному суді на те, що цей

розрахунок зроблений неправильно і стягненню підлягає 8242 грн.93 коп. є

безпідставними, висновків суду першої інстанції  не спростовують, оскільки  

відповідно до положень статті 303 ЦПК України  апеляційний суд перевіряє

законність  і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах  доводів

апеляційної скарги  та вимог заявлених в суді першої інстанції.

       Відповідно до ч.3 статті 10 ЦПК України  кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  або

заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

       Доказів про те,  що у  несвоєчасному розрахунку винен сам позивач  не

надано. Більш того, при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач не

посилався на цю обставину, як на підставу заперечень проти позову.

       Тому доводи апеляційної скарги  щодо невідповідності висновків суду  

обставинам справи, які стосуються розміру середнього заробітку за час затримки

розрахунку при звільненні позивача є неспроможними.

       Оскільки філія Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»  

туристичного комплексу  «Турист»  має свій розрахунковий рахунок у Банку та

баланс, що підтвердили представники  відповідача при розгляді справи в

апеляційному суді, колегія суддів погоджується із стягненням середнього

заробітку  із філії.

       Між тим, стягуючи з відповідача на користь позивача витрати  на правову

допомогу  у повному обсязі, що визначено договором від 25 лютого 2011 року,  

суд  першої інстанції   не врахував  обсяг допомоги  адвоката і витрачений ним

час  на надання  правової допомоги у справі, яка не видається  складною. Тому

колегія суддів виходячи із обставин конкретного надання правової допомоги (а.с.

25-26),   вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування  витрат  до 500

грн.  і  в цій частині рішення суду відповідно  до вимог статті 309 ЦПК України

змінити.

      З урахуванням наведеного інші доводи апеляційної скарги  висновків суду

не  спростовують і не належить до тих підстав, з якими процесуальне

законодавство повязує можливість скасування судового рішення з  ухваленням

нового рішення.                      

                             Керуючись ст.ст. 303, 307, 309   ЦПК  України  

колегія  суддів ,

                                                         В И Р І Ш И Л А :

       Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»  

туристичного комплексу  «Турист» задовольнити частково.

        Рішення Приморського районного суду Донецької області від 9 червня 2011

року  в частині відшкодування витрат на правову допомогу  змінити.

Стягнути з  філії Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»  

туристичного комплексу  «Турист»  на користь  ОСОБА_2 витрати на правову допомогу  в розмірі п»ятсот гривень.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено

протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді