Справа №22-1246/2011 р. Головуючий у 1
інстанції Шавирін Л.П.
Категорія 24 доповідач Жданова
В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2010
року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у
складі :
головуючого – судді Жданової В.С.,
суддів : Сукманової Н.В., Могутової Н.
Г.
при секретарі Опря Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення
Краснолиманського міського суду від 26 листопада 2010 року в справі за
позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення
заборгованості за надані комунальні послуги,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Краснолиманського міського суду від 26 листопада 2010 року
задоволені позовні вимоги КП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за
надані комунальні послуги, з кожного із відповідачів стягнута заборгованість
за послуги теплопостачання 1275,40 грн, витрати від інфляційних процесів –
574,60 грн, 3% річних від простроченої суми 119,23 грн, вирішено питання про
судові витрати.
Відповідачі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, просять зазначене рішення скасувати.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на те, що договір на
теплопостачання між сторонами не укладався, тому позивач не має право стягувати
на свою користь оплату за послуги, які споживачі не замовляли. Зазначають, що
стягнення заборгованості проведено поза межами строку позовної давності, проти
чого вони заперечували в суді першої інстанції, не були враховані пільги , на
які має право ОСОБА_2 як колишній працівник міліції. Просять ухвалити
нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачі
проживають в АДРЕСА_1, яка
належить їм на праві спільної часткової власності, користуються послугами
теплопостачання, які надає КП «Донецьктеплокомуненерго». За період з 1.04.2004
р. по 1.03.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 2565,80 грн, яку суд
стягнув з відповідачів як власників квартири та споживачів послуг. Оскільки
відповідачі своєчасно не виконали грошове зобов»язання, суд в порядку ст. 625
ЦК України визначив заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3%
річних від суми заборгованості.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін,
дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково
з наступних підстав .
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в
апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість
рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,
заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду
першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або
неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Розглядаючи заявлений позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого
висновку про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з
теплопостачання.
Задовольняючи позов в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції
виходив з того, що відповідачі фактично отримують комунальні послуги з
теплопостачання, які надає позивач, але не оплачують їх, тому стягнув
заборгованість відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Такий висновок суду грунтується на Законі України «Про теплопостачання», в
статті 19 якого зазначено, що наймач,члени його сім»ї, а рівно як і споживачі,
повинні своєчасно, а саме щомісячно вносити плату за спожиту теплову енергію за
затвердженими у встановленому порядку тарифами. Суду наданий розрахунок
заборгованості, з якого вбачається , що заборгованість утворилась за вказаний
період через несвоєчасну оплату послуг та оплату в меншій сумі ніж нараховано
позивачем./ а.с18 /.
Доводи відповідачів про відсутність договору на теплопостачання як підставу
для відмови в позові, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки між сторонами
фактично існували договірні відносини: позивач постачав теплову енергію, яку
відповідачі використовували та проводили оплату . У підтвердження фактичного
використання наданих послуг надані особовий рахунок НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2 з визначенням АДРЕСА_1 та квитанції про
оплату послуг, які здійснювали відповідачі. / ас. 35-95/
Враховуючи те,що відповідачі фактично отримували послуги з теплопостачання,
якість яких відповідала вимогам, суд дійшов вірного висновку про стягнення
заборгованості.
Згідно з п.18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний
місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за
розрахунковим.
Пунктом 10 ч. 3 ст.20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлена
відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за жилого-комунальні
послуги у вигляді пені в установлених законом чи договором розмірах. Також
відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з
теплопостачання встановлена і в п. 23 Правил та п.20 Типового договору про
надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води
і водовідведення, положення якого мають юридично обов»язковий характер і
підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного
договору чи ні.
Оскільки зазначеними нормативними актами передбачена інша відповідальність
сторін у правовідносинах з надання послуг з централізованого опалення,
застосування судом відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК не можна вважати
обґрунтованим.
За таких підстав апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення
суду в частині стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та
3% річних за прострочення грошового зобов»язання та відмову в задоволенні цих
вимог за викладених вище підстав.
Не можна погодитись з доводами відповідача про неправильне нарахування суми.
Відповідно до п. 22 Правил надання послуг з централізованого опалення,
постачання холодної та гарячої води і водовідведення пільги надаються з часу
звернення. Встановлено і не оспорюється відповідачами, що про наявність пільг
позивача не повідомляли, документи про право на пільги не надавали, що
унеможливлювало їх застосування.
Доводи відповідачів про те, що суд порушив вимоги ст.267 ЦК України та
безпідставно не застосував позовну давність, на чому вони наполягали у
судовому засіданні, також не заслуговують на увагу.
Відповідно дост.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається
вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»
язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Вбачається, що в березні 2005 р, березні-квітні 2006 р., червні, серпні 2007,
травні 2008 р. , квітень-серпень 2009 р. відповідачі проводили оплату послуг
та погашали заборгованість, тобто вчиняли дії, які свідчать про визнання ними
боргу. / а.с. 18-20, 55-95/.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість за
весь період, що узгоджується з вимогами ст. 264 ЦК України щодо переривання
перебігу позовної давності.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про
неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення
норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення у повному
обсязі та відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307,309,316 ЦПК України апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Краснолиманського міського суду від 26 листопада 2010 року в
частині стягнення суми втрати від інфляційних процесів 574,60 грн та 3% річних
від простроченої суми 119,23 грн скасувати.
Відмовити обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» в
задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми втрати інфляційних процесів 574,60 грн та 3%
річних від простроченої суми 119,23 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може
бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти
днів з дня набрання законної сили
Головуючий Судді :