Справа 22а-7139-11 Головуючий у 1 інстанції Ясинський О.В.
Категорія 10.3.2 Доповідач Ларіна Н.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Солодовник О.Ф., суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А. ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 02 квітня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України місті Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
П остановою Селидівського міського суду Донецької області від 02 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задов олений частково: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду в місті Селидове Донецької області щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку додаткової пенсії за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, та зобов'язано відповідача здійснити йому перерахунок додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальних пенсій за віком за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області просить постанову суду скасувати з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи є ліквідатором наслідків ЧАЄС 2 категорії (а.с. 3), знаходиться на обліку у відповідача, отримує основну і додаткову пенсію (а.с. 4, 10,12).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно зі ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
На підставі ч.1 с т. 51 вказаного Закону, в редакції яка діяла у 2006 - 2007 роках та з 22 травня 2008 року, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, в редакції яка діяла у 2006 – 2007 роках та з 22 травня 2008 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Апеляційний суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки додаткова пенсія позивачу мають визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Апеляційний суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача неправомірними дії щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку додаткової пенсії за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, та зобов'язав відповідача здійснити йому перерахунок додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальних пенсій за віком за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані та не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 02 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: