3
Справа №22ц-
2210
Головуючий в 1 інстанції Перетятько О.Ю.
Категорія
39
Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2010 року Апеляційний суд Донецької
області
в складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі ЛЕЖНЕВІЙ Я.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
захист честі, гідності, стягнення відшкодування матеріальної та моральної
шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Центрально – Міського районного суду м.
Горлівки Донецької області від 21 грудня 2010 року
В С Т А Н О В И В
Рішенням Центрально – Міського районного суду м. Горлівки
Донецької області від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про захист честі, гідності, стягнення відшкодування
матеріальної та моральної шкоди задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1500 грн., понесені
витрати : судовий збір 17 грн. та витрати на інформаційно – технічне
забезпечення розгляду справи 37 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду
скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в
повному обсязі. Вважає, що судом порушені норми матеріального права, а
висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_1 зазначила, що суд безпідставно не стягнув на її
користь витрати на лікування у зв’язку з погіршенням стану здоров’я внаслідок
протиправної поведінки відповідача в розмірі 814,53 грн., витрати на надання
правової допомоги в розмірі 1000 грн. Стягуючи розмір моральної шкоди 1500
грн. суд не врахував глибини її страждань.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення
суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних
вимог позивача. Відповідач вважає, що судом порушені норми матеріального
права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_2 зазначив, що факт його неправомірної поведінки не
доведено, суд дав невірну оцінку поясненням допитаних свідків ОСОБА_4
– його колишній жінці, з якою у нього вкрай неприязні відносини, та ОСОБА_5 який працює водієм таксі підприємства «Фаворит», де позивачка працює
головним бухгалтером та матеріально залежний від неї. Зазначає, що суд
безпідставно не допитав в якості свідка його неповнолітнього сина.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 підтримали свої апеляційні скарги.
Апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають
відхиленню, рішення суду – залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 травня 2009 року в м.
Горлівці ОСОБА_2 у присутності сторонніх осіб висловлювався на адресу
ОСОБА_1 нецензурною лайкою, чим порушено її особисте право на повагу до
честі та гідності.
Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди в
розмірі 1500 грн., суд першої інстанції виходив з характеру правопорушення,
глибини фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоров’я, із засад
розумності та справедливості.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на
лікування, суд виходив з того, що наявні у позивача хронічні захворювання і
необхідність їх лікування не знаходяться у причинному зв’язку з діями
відповідача.
Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим сторонами
доказам.
Згідно з положеннями ст.23 ЦК України особа має право на компенсацію
моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає,
зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової
репутації фізичної або юридичної особи.
Стаття 277 ЦК України закріплює презумпцію того, що негативна
інформація, поширена про особу, є недостовірною, якщо особа, яка поширила
інформацію, не доведе протилежне.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його
гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична
особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст.280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок
порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної
шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
З матеріалів справи вбачається, що наявність фактів
підтверджується поясненнями свідків, постановою про відмову в порушенні
кримінальної справи (а.с.5 ).
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що
позивач надав суду докази, які переконливо підтвердили факт приниження її
честі та гідності.
Суд дав оцінку наданим позивачкою доказам. Відповідач не надав
суду доказів на їх спростування.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд дав невірну
оцінку доказам, неспроможні. Відмову у допиті неповнолітнього сина відповідача
суд мотивував, виходячи з інтересів дитини, тому доводи апеляційної скарги в
цій частині висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо відмови в задоволенні
позову про стягнення витрат на лікування не можуть бути прийняті судом до
уваги.
За змістом ст.1166 ЦК України шкода підлягає відшкодуванню в
повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були
неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина
зазначеної особи.
Відповідно до висновку судово – медичної експертизи виникнення
захворювань у позивачки не пов’язане з психоемоційними перенапруженнями, яке
мало місце 28 травня 2009 року, але могло викликати погіршення наявної у
позивача гіпертонічної хвороби. За таких обставин суд прийшов до правильного
висновку, що наявні у позивача захворювання і необхідність їх лікування не
знаходяться у причинному зв’язку з діями відповідача (а.с.63-65).
Доводи апеляційної скарги позивача про необґрунтовану відмову в
задоволенні позову про стягнення витрат на надання правової допомоги
безпідставні.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої
ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально
підтверджені судові витрати. Витрати на правову допомогу віднесено до витрат,
пов’язаних з розглядом судової справи (ч.3 ст.79 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається що витрати на правову допомогу
документально підтверджені в суді першої інстанції не були. Документально
підтверджені судовий збір та витрати на інформаційно – технічний розгляд
справи судом (а.с.1-2), які суд розподілив між сторонами відповідно до ст.88
ЦПК України.
Договір про надання послуг правової допомоги від 14 червня 2009
року залучений лише до апеляційної скарги позивача (а.с.96-98). Неподання
договору до суду першої інстанції не зумовлено поважними причинами.
Доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення моральної
шкоди в розмірі 15000 грн. неспроможні.
Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму
Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в
справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Розмір відшкодування
моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу
страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру
немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням
інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість
вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження
престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення
попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням
потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При
цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд
повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого
2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі
фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»
зазначено, що визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірним
із заподіяною шкодою.
Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової ) шкоди 1500
грн., суд виходив із засад розумності та справедливості, навів в рішенні
відповідні мотиви.
Таким чином, доводи апеляційних скарг сторін не впливають на
висновки суду, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування
судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин апеляційні
скарги підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально – Міського районного суду м. Горлівки Донецької
області від 21 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого суду з
розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання
законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
В.С.Висоцька
Судді
О.М.Біляєва
О.В.Осипчук