Справа №22ц
-2238
Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.А.
Категорія
34
Доповідач Висоцька В.
С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року
м. Донецьк
Апеляційний суд
Донецької області
В складі головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі МУРАВЧЕНКО В.С.
Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та
моральної шкоди за апеляційної скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 18
січня 2011 року
В С Т А Н О В И В
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18
січня 2011 року
позов ОСОБА_2. задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2. на відшкодування матеріальної
шкоди 3906,56 грн.; на відшкодування моральної шкоди - 500 грн., 59,50
грн. повернення судового збору; 120 грн. витрати на інформаційно – технічне
забезпечення справи; а всього 4585,96 грн. В решті позову
відмовити.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2. просить
рішення змінити, стягнути з відповідача на її користь 11808 грн.,
посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права,
висновки суду не відповідають обставинам справи, суд дав невірну оцінку
наданим доказам.
Позивачка зазначила, що суд першої інстанції безпідставно не взяв
до уваги дефектний акт та локальний кошторис, складений ТОВ «Укрєвробуд», не
врахував, що товариство має відповідну ліцензію для проведення таких робіт.
Стягуючи на її користь моральну шкоду в розмірі 500 грн. суд
першої інстанції не врахував в достатній мірі тяжкість її страждань від
затоплення квартири, те, що у неї порушено нормальний образ життя, вона
перенесла нервовий зрив, затоплення негативно вплинуло не лише на її стан
здоров’я, а і на стан здоров’я її дітей. Вона була вимушена звертатися до
лікарні, не змогла оздоровити свого сина.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2.
підтримав скаргу.
Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення
апеляційної скарги.
Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2. є власником квартири АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_3 - власником квартири АДРЕСА_1
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з
того, що 17 червня 2010 року з вини відповідачки сталося затоплення квартири
позивача через відкриті крани холодної води в квартирі відповідача – залиті
стіни, стеля, підлога, пошкоджені відеомагнітофон та три килими. Згідно
висновку судової будівельно – технічної експертизи вартість ремонтно –
відновлювальних робіт, пов’язаних з залиттям квартири складає 3540,61 грн.
Суд вважав доведеним, що позивачці також завдано моральної шкоди, виходячи з
принципів розумності та справедливості стягнув 500 грн.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того,
що завдана позивачу шкода спричинена з вини відповідача, а тому згідно ст.
1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується
в повному обсязі особою, яка її завдала.
Висновок суду узгоджується з матеріалами справи,
підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні:
- актом обстеження квартири позивача від 25 червня 2010 року,
відповідно до якого встановлено факт залиття водою з квартири АДРЕСА_1 через
відкритий кран холодної води ( а. с. 8);
- поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5;
- довідкою житлового органу, договором купівлі продажу від 20 січня
2002 року, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири
АДРЕСА_1 (а.с.17,65), а позивач
ОСОБА_2. – квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири
(а.с.7), що надає їй право вимагати відшкодування шкоди;
- довідкою про оплату чистки килимів (а.с.14);
- довідкою про витрати на ремонт відеомагнітофону (а.с.13,16);
- висновком судової будівельно – технічної експертизи (а.с. 84-92 ).
Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд першої
інстанції правильно визнав за встановлене, що матеріальна шкода в сумі 3906,56
грн. заподіяна позивачу внаслідок затоплення квартири, що сталася з вини
відповідача, між діями якої і шкодою є безпосередній причинний зв’язок, тому
суд першої інстанції правильно поклав обов’язок з відшкодування матеріальної
шкоди на відповідача.
Відповідач не доказала, що шкода завдана не з їх вини, тому
вона не може бути звільнена від її відшкодування.
При встановленні фактів і ухвалення рішення судом не було
порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального
права.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був взяти до
уваги дефектний акт та локальний кошторис, складений ТОВ «Укрєвробуд»,
висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з’ясування обставин, що
мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки,
мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які
беруть участь у справі.
Саме з цією метою судом була призначена судова будівельно –
технічна експертиза
При призначенні та проведенні експертизи були додержані вимоги
законодавства, обставин, які б виключали участь експерта у справі, не
встановлено; експертиза проведена компетентним експертом, який не вийшов за
межі своїх повноважень; відповіді на порушені питання були повними та
відповідали іншим фактичним даним; висновок є обгрунтованим та узгоджується з
іншими матеріалами справи.
За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав не
приймати до уваги висновок будівельно – технічної експертизи від 03 грудня 2010
року.
Позивачка не надала суду доказів про фактичні витрати на ремонт
квартири, які б перевищували вартість ремонту, зазначені у висновку експерта та
підтвердили розмір витрат, зазначених у дефектному акті.
Висновок суду про підставність вимог позивача про завдання їй
моральної шкоди ґрунтується на законі ( ч.1 ст.1167 ЦК України) та
підтверджується наведеними судом доказами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму
Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової ) шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір
відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог
залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних
страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача
та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан
здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень,
істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування
моральної шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Суд дав оцінку наданим позивачем доказам, чим виконав вимоги ст.
212 ЦПК України.
Стягнутий судом першої інстанції розмір відшкодування моральної
шкоди 500 грн. відповідає характеру та обсягу страждань, яких зазнала
позивачка, порушення звичайного стану життя, характеру немайнових витрат та
інших негативних наслідків. Суд першої інстанції навів в рішенні мотиви
стягнення саме такого розміру моральної шкоди, виходив із засад розумності та
справедливості. Підстав збільшення розміру моральної шкоди не вбачається.
Доводи апеляційної скарги цій частині неспроможні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не
спростовують.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про
відхилення апеляції та залишення рішення без змін як такого, що відповідає
вимогам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 307ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України,
апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 18
січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого
суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
В.С.Висоцька
Судді
О.М.Біляєва
О.В.Осипчук