Справа № 22ц-
4548
Головуючий у 1 інстанції Писанець Н.В.
Категорія 43
Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У
К Р А Ї Н И
10 травня 2011 року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької
області
В складі головуючого Висоцької В.
С.
суддів
Агєєва О.В., Гусєва В.В.
при секретарі
Коваленко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну
справу за позовом комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного
замовника» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про
стягнення заборгованості по участі у витратах з утримання будинку та
прибудинкової території за апеляційною скаргою ОСОБА_4,
ОСОБА_5 на рішення Красноармійського міськрайонного
суду Донецької області від 17 березня 2011 року
В С Т А Н О В И В
02 серпня 2010 року КП «Красноармійський центр єдиного
замовника» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про
стягнення заборгованості витрат з утримання будинку та прибудинкової
території посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 є власником квартири
АДРЕСА_1. В
квартирі зареєстрований також ОСОБА_5
Зазначив, що відповідачі зобов’язані приймати участь у загальних
витратах, зв’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, однак обов’
язок належним чином не виконують. З 01 липня 2007 року по 30 червня 2010
року у них виникла заборгованість 1674,72 грн., яку просили стягнути в
судовому порядку.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької
області від 17 березня 2011 року позов КП «Красноармійський центр
єдиного замовника» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 до користь КП «Красноармійський
центр єдиного замовника» заборгованість за обслуговування будинку та
прибудинкової території 1674,72 грн., витрати на інформаційно – технічне
забезпечення розгляду справи 30 грн. Стягнуто судовий збір на користь держави
51 грн.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 не погодилися з рішенням
суду, в апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати, передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивачі посилаються на те, що при ухваленні рішення судом
першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що
призвело до неправильного вирішення справи. Суд не застосовував до виниклих
правовідносин строк позовної давності. Вважають, що у суду не було законних
підстав для стягнення суми заборгованості, оскільки позивачем не виконано
рішення суду про зобов’язання зробити ремонт. Договір на надання послуг не
укладався, послуги з обслуговування будинку позивачем на надаються.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 підтримав
скаргу. Відповідач ОСОБА_5 до судового засідання не з’явився, подав заяву
про розгляд справи без його участі.
Представник позивача Ковтун О.П. заперечував проти задоволення
апеляційної скарги.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню, рішення - зміні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для
скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни
рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або
процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є
власником квартири АДРЕСА_1, проживає разом з сином ОСОБА_5 в зазначеній квартирі
та є користувачами комунальних послуг, які надає їм позивач.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з
того, що відповідачі зобов’язані проводити оплату за комунальні послуги,
проте свого обов’язку не виконують.
Проте з сумою стягнутої заборгованості погодитися не можна.
Правовідносини сторін які врегульовані Законом України „Про
житлово – комунальні послуги, ЖК України, Правила користування приміщеннями
житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ
від 08 жовтня 1992 №572.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного
житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і
прибудинковими територіями, затвердженими постановою КМУ від 08 жовтня 1992
№572 утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх
власників, незалежно від форм власності на них. Власники кварти є
співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання
і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання
будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 є
власником квартири АДРЕСА_1, проживає разом з сином ОСОБА_5 Відповідачі є
користувачами комунальних послуг, які надає їм позивач (а.с.7,9).
Відповідно до п.3 п. п. 5 ст. 20 Закону України „Про житлово
– комунальні послуги споживач зобов’язаний оплачувати житлово – комунальні
послуги у строки, встановлені договором чи законом.
З довідки про заборгованість за комунальні послуги
вбачається, що з липня 2007 року по червень 2010 року відповідачі мають
заборгованість у сумі 1674,72 грн. Жодної оплати у зазначений період
проведено не було (а.с.8).
Проте висновок суду про стягнення витрат на утримання
будинку та прибудинкової території з 01 липня 2007року 30 червня 2010 року не
відповідає вимогам закону. Суд першої інстанції не врахував положення норм ст.
257 ЦК України про те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у
три роки.
З обставин справи вбачається, що позов подано 02 серпня 2010
року. У порушення зазначених вимог закону, з відповідачів стягнута
заборгованість по оплаті витрат поза межами трирічного строку, з 1 липня 2007
року.
Оскільки рішення суду не відповідає вимогам матеріального та
процесуального закону, воно підлягає зміненню. Підлягає стягненню
заборгованість за період з 02 серпня 2007 року по 30 червня 2010 року, що
становить 1626,65 грн. В цій частині доводи апеляційної скарги ґрунтуються на
законі.
Доводи апеляційної скарги про те, що послуги з обслуговування
будинку позивачем на надаються, спростовуються наданими позивачем доказами,
дослідженими в судового порядку ( а.с.15-32). Доводи відповідача, що житловий
орган повинен був витрачати на утримання будинку кошти, які ним сплачені до
спірного періоду, висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги щодо невиконання рішення суду від 28
грудня 2002 року (а.с.12-13) про зобов’язання провести ремонт квартири не може
бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що оплату відповідачі не
повинні сплачувати через відсутність договору з позивачем, неспроможні з
наступних підстав.
Статтями 20,21 Закону "Про житлово - комунальні послуги" визначені
обов'язки споживача та виконавця житлово - комунальних послуг. Зокрема,
обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово - комунальних
послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата
житлово - комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а
обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із
законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі
споживачем договору про надання житлово - комунальних послуг з визначенням
відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання
житлово - комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як
обов'язок, а не право сторін.
Відсутність письмового договору між сторонами не свідчить,
що комунальні послуги позивачем не надавалися та не може бути підставою
ненарахування оплати послуг.
Відсутність повного фіксування судового засідання за
допомогою звукозаписувального технічного запису (а.с.41) є процесуальним
порушенням, проте не може бути підставою для скасування рішення, оскільки це
порушення не призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про необхідність повернення справи
на новий розгляд безпідставні, оскільки діючим процесуальним законом не
передбачена можливість скасування судового рішення з поверненням справи на
новий судовий розгляд.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307ч.1 п.2, 309, 314,316 ЦПК України,
апеляційний суд
В И Р І Ш
И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької
області від 17 березня 2011 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь комунального підприємства «Красноармійський центр
єдиного замовника» заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової
території за період з 02 серпня 2007 року по 30 червня 2010 року 1626,65 грн.
( Одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 65 коп.)
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти
днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий
В.С. ВИСОЦЬКА
Судді
О.В.АГЄЄВ
В.В.ГУСЄВ