Справа № 22ц-
435/2011
Головуючий у 1 інстанції Безрук Т.В.
Категорія
5
Доповідач Баркова Л.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Кучерявої В.Ф., Ткаченко Т.Б.
при секретарі : Ушаковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу
державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції
Донецької області, Державної податкової інспекції Новоазовського району про
визнання дійсною угоди купівлі продажу транспортного засобу
за апеляційною скаргою прокурора Новоазовського району Донецької області, який
діє в інтересах Держави на рішення Новоазовського районного суду Донецької
області від 10 січня 2011 року
в с т а н о в и
л а :
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання
дійсною усної угоди купівлі продажу автомобіля марки HYUNDAI ACCENT, 1996
року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, яку укладено з відповідачем
ОСОБА_2 07 червня 2008 року за 5000 гривень, що підтверджено видачею
йому довіреності на право користування та розпорядження автомобілем. Просив
визнати за ним право власності на цей транспортний засіб, оскільки на нього
накладено арешт і він не може ним розпорядитися.
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 10 січня
2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсною угоду
купівлі продажу автомобіля марки HYUNDAI ACCENT, 1996 року випуску, об»єм
двигуна 1341, шасі № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1,
що належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного
засобу НОМЕР_3, виданого МРЄЩ №4 міста Маріуполя УДАІ ГУМВД України в
Донецькій області, укладену 07 червня 2008 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_1 право власності на легковий автомобіль марки
HYUNDAI ACCENT, 1996 року випуску, об»єм двигуна 1341, шасі № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2 на
підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3,
виданого МРЄЩ №4 міста Маріуполя УДАІ ГУМВД України в Донецькій області.
Знято арешт з легкового автомобіля марки HYUNDAI ACCENT, 1996 року
випуску, об»єм двигуна 1341, шасі № НОМЕР_2, державний номерний
знак НОМЕР_1, накладений постановою слідчого прокуратури Донецької області
від 08 грудня 2009 року та заборону на його відчуження, накладену постановою
державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новоазовського
районного управління юстиції від 25 травня 2010 року.
В апеляційній скарзі прокурор Новоазовського району просить рішення суду
скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом
норм матеріального і процесуального права.
У відповідності з вимогами ст.305 п.2 ЦПК України апеляційний суд
розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_1, представників ВДВС
Новоазовського РУЮ та ПАТ «Донгорбанк», відповідача ОСОБА_2, які
належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, підстав для
відкладення розгляду справи не має, оскільки ОСОБА_2 не доведено
поважність причин неявки в судове засідання.
У відповідності з п.3,4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування
рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність
висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм
матеріального або процесуального права.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення,
ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони
посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами які буди досліджені у судовому засіданні.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника прокуратури
Кліменкову А.В., тяка просила апеляційну скаргу задовольнити, дослідивши
матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з відмовою
в задоволенні позову з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того,
що факт укладення договору купівлі продажу та знаходження автомобіля у
володінні останнього доведено, і оскільки позивач не має можливості оформити
угоду в установленому законом порядку у зв»язку із арештом автомобіля, є
підстави для визнання договору купівлі продажу транспортного засобу дійсним.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов
їх з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування
положень матеріального закону і, всупереч наданим доказам, що призвело до
неправильного вирішення спору.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 11 ЦПК України кожна однією із
підстав виникнення цивільних прав та обов»язків є договори та інші правочини
Згідно із ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована
на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
За змістом положень ч.4,5 ст.203 та ч.1 ст.206 ЦК України правочин,
який підлягає державній реєстрації має вчинятися у письмовій формі та бути
спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із положеннями статті 655 ЦК України за договором купівлі
продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно
(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»
язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із положеннями статті 328 ЦК України право власності
набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або
незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із положеннями ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про
відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача
виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про державних рух»
від 30.06.1993 року №3353-ХП, в редакції від 24.09.2008 року реєстрації та
обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі
загального користування автомобілі та інші засоби транспорту.
Власники транспортних засобів зобов»язані зареєструвати їх протягом десяти днів
після придбання, одержання або виникнення підстав що потребують внесення змін
у реєстраційні документи у підрозділах Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України в порядку, визначеному постановою Кабінету міністрів
України від 7.09.1998 року в редакції від 23.12.2009 року №1371.
Як вбачається зі справи, 07.06.2008 року відповідач ОСОБА_2 видав
на ім»я позивача ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність на право
користування та розпорядження автомобілем марки HYUNDAI ACCENT, 1996 року
випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на підставі
свідоцтва про реєстрацію від 26.09.2007 року РЕВ 4 МРВ м.Маріуполя УДАІ ГУМВС
України в Донецькій області./а.с.6/
Тобто між сторонами виникли правовідносини представництва за
односторонньою угодою, за якою передача права власності транспортного засобу не
відбулася, у реєстраційні документи відповідача ОСОБА_2 зміни не
вносились, а тому цивільних прав та обов»язків, які випливають із договору
купівлі продажу не наступило.
Причиною звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом стала
постанова слідчого прокуратури Донецької області від 8.12.2009 року про
накладення арешту на майно останнього, у тому числі і на зазначений
автомобіль по кримінальній справі, в забезпечення можливої конфіскації./а.с.
10/
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції
безпідставно, в порушення вимог процесуального закону та неправильного
застосування норм матеріального права задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1,
визнавши за ним право власності та знявши арешт на автомобіль, який
зареєстровано на відповідача ОСОБА_2
З урахуванням встановлених обставин справи та положень закону,
приймаючи до уваги, що сторонами не була дотримана письмова форма договору
купівлі продажу автомобілю, який підлягав обов»язковій державній
перереєстрації, і позивач не набув права власності на зазначений, а тому в
задоволенні позову йому слід відмовити.
Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановою нового рішення
про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія
суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Новоазовського району Донецької області
задовольнити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 10 січня 2011
року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Новоазовського
районного управління юстиції Донецької області, Державної податкової інспекції
Новоазовського району про визнання дійсною угоди купівлі продажу транспортного
засобу відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржене до
касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді