Справа  №  2-248/11                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року  

Жовтневий районний суд Миколаївської області  в складі:

головуючого                   –судді  Козаченка Р.В.,

при секретарях судового засідання                  –Бітюковій С.В., Озьоркіній О.В.,

за участю:

позивачки –ОСОБА_1, її представника –ОСОБА_2,

відповідача –ОСОБА_3 (не з’явився), його представника –ОСОБА_4,

          розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про його поділ,

в с т а н о в и в:

17 січня 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання за нею права власності на будівельні матеріали, які використовувалися при будівництві будинку по АДРЕСА_1 та стягненні з відповідача на свою користь 30000 грн. вартості будівельних робіт.

Під час розгляду справи позов свій уточнила та просила визнати будівельні матеріали, які були використані при будівництві зазначеного будинку спільною з відповідачем сумісною власністю подружжя, а також розділити дане спільне майно вартістю 34 817 грн., виділивши їй компенсацію в розмірі 30000 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що недобудований будинок був створений під час їх з відповідачем шлюбу, тому є їх спільною сумісною власністю подружжя. А відступ від їх рівності часток у співвласності зі збільшення її частки необхідно провести через те, що більшу частину коштів на будівництво надала саме вона. До того ж, їх спільна дочка проживає разом з нею, а відповідач не надає аліментів на її утримання, хоча зобов’язаний це робити.

В судовому засіданні позивачка та її представник первісний позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про його час та місце був повідомлений належним чином. Його представник в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення посилаючись на те, що недобудований будинок знаходиться на земельній ділянці бабусі відповідача, і доказів на підтвердження того, що на будівництво були витрачені спільні кошти або ж кошти позивачки надано не було. Вказував також на те, що стягнення на користь позивачки компенсації вартості спільного майна в сумі 30000 грн. не ґрунтується на нормах закону, тому безпідставне та необґрунтоване.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, свідків, дослідивши письмові докази справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

8 вересня 2007 року сторони уклали шлюб за час якого в них народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В 2010 році їх шлюб був розірваний і дочка залишилася проживати з матір’ю.

Окрім цього 13 серпня 2009 року відповідач уклав зі своєю бабусею ОСОБА_7 договір дарування, за яким отримав від неї в дар земельну ділянку, площею 0,09 га в АДРЕСА_1, а нову –АДРЕСА_2. Дана нерухомість належала дарувальниці на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 034990, виданого Воскресенською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області 20 грудня 1997 року. Договір був укладений в письмовій формі та нотаріально посвідчений, але вподальшому обдарований за оформленням на своє ім’я державного акту про право власності на дану земельну ділянку на своє ім’я не звертався.

В той же час, ОСОБА_3 звернувся в 2009 році до Воскресенської селищної ради із заявами про надання дозволу на будівництво будинку на купленій ним земельній ділянці.

Рішенням № 3 від 7 версеня 2009 року Воскресенської селищної ради йому був наданий дозвіл на будівництво на присадибній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.

Також, рішенням № 4 від 10 листопада 2009 року тої ж ради земельній ділянці було присвоєно нову адресу –АДРЕСА_1.

В подальшому, на даній земельній ділянці було розпочато будівництво будинку відповідно до затвердженого будівельного паспорту.

Дані факти про присвоєння нової адреси земельній ділянці, надання дозволу на будівництво та оформлення будівельного паспорту на ім’я відповідача вказують на те, що будівництво здійснювалося саме ним починаючи з 2009 року. Тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що будівництво здійснювалося на земельній ділянці бабусі відповідача і всі речі, в тому числі й будівельні матеріали, які знаходяться на ній, належать їй.

Згідно зі ст. 60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу).

Також ч. 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вказані норми права передбачають презумпцію визначення статусу придбаного під час шлюбу майна як спільну сумісну власності подружжя. У такому разі, позивач звільняється від доведення цієї обставини, яка має значення для правильного вирішення справи, а відповідач, якщо заперечує проти цього, відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України має довести протилежне (спростувати матеріально –правову презумпцію). Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України). Проте доказів на підтвердження того, що майно належить особисто відповідачу надано не було.

За таких обставин та виходячи з положень ст. ст. 60, 61 СК України суд вважає доведеним той факт, що недобудована будівля будувалася подружжям під час їх шлюбу і будівельні матеріали, які були використані при її зведенні є їх спільною сумісною власністю сторін як подружжя.   

Відповідно до проведеного на замовлення позивачки дослідження (висновок № 120-1928 від 3 грудня 2010 року) готовність незавершеного будинку по АДРЕСА_1 в смт. Воскресенське Жовтневого району складає 23%. Сметная вартість незавершеної цієї будівлі склала 34817 грн. В дану вартість також були включена вартість будівельних матеріалів, які знаходилися на земельній ділянці поряд з недобудовою.

Статтею  331 ЦК України передбачено, що право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації. До  завершення   будівництва   (створення   майна)   особа вважається   власником   матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Виходячи з такого, будівельні матеріали, які використані на будівництво будівлі по АДРЕСА_1, належать позивачці та відповідачу на праві спільної приватної власності.

Відповідно до ст.ст. 70 та 71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним договором.

При  вирішенні  спору  про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин,  що мають істотне значення,  зокрема  якщо  один  із  них  не  дбав  про матеріальне забезпечення сім'ї,  приховав,  знищив чи пошкодив спільне  майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини,  чоловіка може бути збільшена,  якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син,  дочка,  за умови,  що розмір аліментів,  які вони одержують,  недостатній  для   забезпечення   їхнього   фізичного, духовного розвитку та лікування. Майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі.  Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Позивачка просила поділити спільне майно з відступом від рівності часток, визначивши її право на 30000 грн. будівельних матеріалів, тобто 86/100 часток.

Однак, матеріалами справи не підтверджується  наявність домовленості сторін щодо відступу від принципу рівності часток подружжя,  

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне майно придбане сторонами під час шлюбу, є їх спільною сумісною  власністю та їх частки, як дружини та чоловіка, є рівними. До того ж позивачка, просячи відступити від рівності часток, не ставить питання про передачу їй майна в натурі, а про її компенсацію. Її посилання про витрачання на будівельні матеріали особистих коштів та коштів, отриманих як державну допомогу при народженні дитини, не підтверджене належними доказами, тому судом не приймається до уваги.

Також, суд не може взяти до уваги як обґрунтовані її посилання на те, що при збільшенні її частки в спільному майні їх спільна дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, а відповідач не сплачує аліменти на її утриманні, оскільки як вбачається з довідок Управління соціального захисту населення Ленінського району м Миколаєва вона отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з травня 2011 року –тимчасову допомогу в зв’язку з ухиленням батька від сплати аліментів. До того ж обов’язок по сплаті аліментів з відповідача не знято.

Проведеним експертним дослідженням незавершеної будівлі по АДРЕСА_1 в
смт Воскресенське Жовтневого району було визначено вартість в 34817 грн. будування разом з будівельними матеріаліми, що знаходилися біля будівлі. Проте, виходячи з положень ст. 331 ЦК України, беручи до уваги, що будівельні роботи проводилися своїми силами, тому суд вбачає за можливе визнати спільним майном подружжя на будівельні матеріали без врахування інших витрат: заробітної плати робітників, робота машин тощо.

Виходячи з експертного дослідження № 120-1928 від 3 грудня 2010 року об’єктом спільної сумісної власності подружжя є наступне майно:

- листи азбестоцементні  - 78,8 кв. м.,

- дошки обрізні із хвойних порід, довжиною 4-6,5 м, шириною 75-150 мм, товщиною 25 мм –1,8 куб.м.,

- брусся обрізні –1,5 куб.м.,

- щити опалубки, шириною 300-750 мм, товщиною 25 мм –1,0752 кв.м.,

- перемички залізобетонні –15 м. довжиною,

- перемички брускові, висотою 220 мм, довжиною до 3 м., шириною 120 мм,

- камінь бутовий М 400-600 –6,028 куб .м.,

- камінь ракушняк –53,32 кв.м.,

- цегла кемічна одинарна повнотіла, розміром 250х120х65 марка М75 –1494 шт.

- суміші бетонні класу бетона В 7,5 (М100) крупність заповнення більше 40 мм. –8,236 куб.м.,

- суміші бетонні готові класу бетону В 10 (М150), крупність заповнення більше від 10 до 20 мм. –0,142 куб. м.,

- розчин готовий кладочний цементний марки М100 –0,355 куб. м.

- розчин готовий кладочний цементний марки М10 –4,98 куб. м.

- розчин готовий кладочний цементний марки М25 –3,486 куб. м.

- блоки фундаментні ФБС 24-4-6 –14,4 куб. м.

всього вартістю –29082 грн.

          Виходячи з незавершеності будівлі в натурі будівельні матеріали розділити неможливо.

          Враховуючи, що земельна ділянка, на якій було розпочате будівництво була отримана в дар позивачем, дозвіл на будівництво та інші документи також оформлені на його ім’я, тому суд вбачає за можливе при поділі спільного майна подружжя залиши у його власності всі зазначені будівельні матеріали, а позивачці присудити половину їх вартості, яка підлягає стягненню з колишнього чоловіка, тобто в розмірі 14541 грн.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним її вимогам, тобто на 48,5 %.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212-215  ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та про його поділ задовольнити частково.

Визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступні будівельні матеріали, які були використанні при будування будинку по АДРЕСА_1 в смт Воскресенське Жовтневого району, а також які знаходяться на земельній ділянці поряд з будівлею, а саме: -  листи азбестоцементні  - 78,8 кв. м., - дошки обрізні із хвойних порід, довжиною 4-6,5 м, шириною 75-150 мм, товщиною 25 мм –1,8 куб.м., - брусся обрізні –1,5 куб.м., - щити опалубки, шириною 300-750 мм, товщиною 25 мм –1,0752 кв.м., - перемички залізобетонні –15 м. довжиною, - перемички брускові, висотою 220 мм, довжиною до 3 м., шириною 120 мм, - камінь бутовий М 400-600 –6,028 куб .м., - камінь ракушняк –53,32 кв.м., - цегла кемічна одинарна повнотіла, розміром 250х120х65 марка М75 –1494 шт. - суміші бетонні класу бетона В 7,5 (М100) крупність заповнення більше 40 мм. –8,236 куб.м., - суміші бетонні готові класу бетону В 10 (М150), крупність заповнення більше від 10 до 20 мм. –0,142 куб. м., - розчин готовий кладочний цементний марки М100 –0,355 куб. м.  - розчин готовий кладочний цементний марки М10 –4,98 куб. м.  - розчин готовий кладочний цементний марки М25 –3,486 куб. м.  - блоки фундаментні ФБС 24-4-6 –14,4 куб. м.

Провести поділ зазначених будівельних матеріалів, виділивши їх у власність ОСОБА_3, та стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 14541 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сорок одну) гривну компенсації її частки у вказаному майні.   

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 145 (сто сорок п’ять) грн. 50 коп. судового збору, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 727 (сімсот двадцять сім) грн. 50 коп. оплати проведеного будівельного експертного дослідження та 460 (чотириста шістдесят) грн. 75 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області  через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя

                                                                      Р.В. Козаченко