Справа № 2-332/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04.10.2011року                                                                                с. Роздольне

 Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді                    –                    Абеляшева О.В.,

при секретарі                              –                    Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора Роздольненського району АР Крим в інтересах держави в  особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

 в с т а н о в и в:

 Прокурор Роздольненського району АР Крим в інтересах держави в  особі ПАТ «Державний Ощадний банк України»звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, Свої вимоги обґрунтовує тим, що між банком та ОСОБА_1,  було укладено кредитний договір, між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3  було укладено договори поруки про те що вони поручаються перед банком за виконання ОСОБА_1,   зобов’язань за кредитним договором. Відповідач   ОСОБА_1,   свої зобов’язання перед банком не виконала у зв’язку з чим з неї та її поручителів банк просить стягнути солідарно суму заборгованості у розмірі 11 382,06  грн.  

Прокурор Роздольненського району АР Крим та представник позивача позов підтримали наполягали на його задоволенні.

Відповідач –ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи, причини не явки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності не надала.

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову щодо стягнення заборгованості з неї заперечувала та пояснила, що її порука припинена, оскільки  відповідно до  п. 4 договору поруки, що був з нею укладений, порука припиняється у разі якщо кредитор на протязі 6 місяців з дня виникнення терміну виконання зобов’язань по кредитному договору не пред’явив вимог до поручителя. Термін виконання зобов’язань по кредитному договору визначений як 22 травня 2010 року, а позов тобто вимога про погашення заборгованості пред’явлена 11 травня 2011 року понад 6 місяців,  а тому порука вважається припиненою.

Відповідач - ОСОБА_3 заперечувала проти позову та пояснила, що взагалі ніякого договору поруки не підписувала.        

Заслухавши прокурора, представника позивача, відповідачів, дослідивши наявні у справі докази, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на наступних правових підставах.

Судом встановлено, що за кредитним договором № 240 від 23.05.2007 року відповідач     ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 20000 гривень, зі сплатою 20 % щорічних строком на 36 місяців.  Зобов’язалася погашати отриманий кредит щомісяця рівними частинами не пізніше 22 числа кожного місяця в розмірі  555,56  грн., починаючи з червня 2008 року по 22 травня  2010 року. Однак ОСОБА_1,    належним чином не виконувала свої зобов’язання за кредитним договором у зв’язку з чим, станом на 23.03.2011 року утворилась заборгованість у сумі 11 382,06 грн., яка складається з наступного: 8639,04 грн., прострочена заборгованість за основним боргом по кредиту; 1874,19 грн., прострочені відсотки; 868,83 грн., пеня за прострочення відсотків та кредиту.    

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України за таких умов банк має право повернення всієї суми заборгованості, яка утворилася.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у строки, передбачені договором.

Таким чином, є усі підстави вважати відповідача ОСОБА_1,  такою, що порушила умови договору та має сплатити усю суму боргу.

Крім того, 23.05.2007 року між позивачем та ОСОБА_3,  було укладено договір поруки              № 479, 23.05.2007 року між позивачем та  ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 480, згідно яких вони  зобов’язалися перед Банком за виконання ОСОБА_1,  зобов’язань, які випливають з кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі неспроможності боржника за кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно п. 4.1 договорів поруки укладених між сторонами, строк закінчення договорів поруки визнано моментом припинення забезпеченого нею зобов’язання за кредитним договором.

Згідно п. 4.2 договорів поруки укладених сторонами, порука також припиняється якщо кредитор протягом одного року  від дня настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором не пред’явить вимоги до поручителів.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителя.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кредит надається строком на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 22 травня  2010 року, таким чином суд приходить до висновку, що строком виконання зобов’язань за кредитним договором є саме 22 травня  2010 року, вимога до боржника та його поручителів про погашення зобов’язань пред’явлено у травні 2011 року шляхом звернення кредитора до боржника та поручителів з позовом до суду, а тому річний  строк, встановлений у договорах поруки, як строк припинення поруки,  не сплинув.

Крім того, судом встановлено, що раніше листами від 08.12.2009 року банк повідомляв поручителів про неналежне виконання боржником -  ОСОБА_1,  своїх зобов’язань перед банком, вказані листи отримані поручителями 10.12.2009 р., про що свідчить їх підпис в копіях почтових повідомлень, що є в матеріалах справи.

Інших доказів щодо того, що повідомлення банку було отримано 10.12.2009 року не ОСОБА_2 суду не надано.

Суду також не надано доказів, що підпис у договорі поруки було зроблено ні  ОСОБА_3.   

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

 Позов Прокурора Роздольненського району АР Крим в інтересах держави в  особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного  Акціонерного Товариства  «Державний Ощадний банк України» суму заборгованості за кредитним договором, у розмірі 11382,06  гривень.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави    судовий збір у сумі 114 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя –