Судове рішення #18450699

Справа №11-836/11                                                           Головуючий в 1 інстанції: Кроттінов В.О.

Категорія: ч. 1 ст. 172 КК України                                    

У Х В А Л А

і  м  е  н  е м    У к р а  ї  н  и

18 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді             Залізняк Р.Н.

суддів                                         Левандовича О.О., Опрі Л.О.

за участю     прокурора                 Каушана І.В.

звільненого від

кримінальної відповідальності     ОСОБА_1            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача по справі ОСОБА_2 ,  що приймав участь у розгляді справи, на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 21.01.2011р. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальній справі за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 172  КК України , -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 21.01.2011р.

ОСОБА_1,                   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                 м. Донецька, громадянина України, українця, із середньо-технічною освітою, одруженого, зареєстрованого як СПД-ФЛ «ОСОБА_1»                   м. Донецьк, раніше не судимого,  проживає в      АДРЕСА_1

звільненого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України за ст. 46 КК України, у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

Органом досудового слідства  ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення у грубому порушенні законодавства про працю, тобто  у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 172 КК України, а саме в тому, що  ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта  підприємницької      діяльності     фізичної      особи      є      приватним підприємцем, зобов'язаним здійснювати підприємницьку діяльність при використанні найманої праці у відповідності зі ст.ст. 24, 48 КЗпП України, відповідно до якого укладає трудові договори письмово, через центр зайнятості, веде трудові книжки на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п'ять днів після прийому на роботу.

Приватний підприємець ОСОБА_1, займаючись торгівлею продовольчими товарами в магазині «Шановний», розташованому на перехресті вулиць Пухова та Купріна в Ленінському районі м. Донецька, використовуючи у своєї підприємницькій діяльності найману працю, діючи умисно, з 03.03.10 по 22.06.10, у порушення вимог ст.ст. 24, 48 КЗпП України, не уклавши у письмовій формі трудовий договір, прийняв на роботу продавцем ОСОБА_3, не вніс відомості про роботу в її трудову книжку. Після чого із цього періоду часу по 22 червня 2010 року, ОСОБА_3 без офіційного оформлення трудових відносин працювала у ПП ОСОБА_1 Після чого з нею був укладений трудовий договір і ОСОБА_4 працювала у ПП ОСОБА_1 до 22.08.10 включно. При цьому за весь період її роботи, тобто з 03.03.10 до 22.08.10 ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 50, 52, 53 КЗпП України був встановлений режим роботи для даного працівника щодня з 8.00 до 18.00 без обідньої перерви та вихідних. При звільненні ОСОБА_3 запис у її трудову книжку в порушення ст. 48 КЗпП України                     ОСОБА_1 внесена не була.

Крім того, приватний підприємець ОСОБА_1, займаючись торгівлею продовольчими товарами в магазині «Шановний», розташованому на перехресті вулиць Пухова та Купріна в Ленінському районі м. Донецька, використовуючи у своєї підприємницькій діяльності найману працю, діючи умисно, повторно, з 11.05.10 по 22.06.10, у порушення вимог ст.ст. 24, 48 КЗпП України, не уклавши в письмовій формі трудовий договір, прийняв на роботу продавцем ОСОБА_5, не вніс відомості про роботу в її трудову книжку. Після чого із цього періоду часу по 22 червня 2010 року,  ОСОБА_6 без офіційного оформлення трудових відносин працювала у ПП ОСОБА_1 Після чого з даним працівником був укладений трудовий договір та ОСОБА_6 працювала у ПП ОСОБА_1 до 23.08.10. При цьому за весь період її роботи, тобто з 11.05.10 до 23.08.10 ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 50, 52, 53   КЗпП України був встановлений режим роботи для даного працівника щодня з 07.00 до 20.00 або до 21.00 без обідньої перерви.

Крім того, приватний підприємець ОСОБА_1, займаючи торгівлю продовольчими товарами в магазині «Шановний», розташованому на перехресті вулиць Пухова та Купріна в Ленінському районі м. Донецька, використовуючи у своїй підприємницькій діяльності найману працю, діючи умисно, повторно, 04.07.10 по 15.08.10, у порушення вимог ст.ст. 24, 48 КЗпП України, не уклавши у письмовій формі трудовий договір, прийняв на роботу продавцем ОСОБА_7, не вніс відомості про роботу в її трудову книжку. Після чого з цього періоду часу по 15.08.10, ОСОБА_8 без офіційного оформлення трудових відносин працювала у ПП ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 50, 52, 53 КЗпП України був установлений режим роботи для даного працівника щодня з 07.00 до 21.00 без обідньої перерви.

Крім того, приватний підприємець ОСОБА_1, займаючись торгівлею продовольчими товарами в магазині «Шановний», розташованому на перехресті вулиць Пухова та Купріна в Ленінському районі м. Донецька, використовуючи у своєї підприємницькій діяльності найману працю, діючи умисно, повторно, 14.06.10 по 22.08.10, у порушення вимог ст.ст. 24, 48 КЗпП України, не уклавши в письмовій формі трудовий договір, прийняв на роботу продавцем ОСОБА_9, не вніс відомості про роботу в її трудову книжку. Після чого з цього період часу по 22 серпня 2010 рік,             ОСОБА_10 без офіційного оформлення трудових відносин працювала у                                      ПП ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_1 у порушенні вимог ст. ст. 50, 52, 53 КЗпП України був встановлений режим роботи для даного працівника щодня з 07.00 до 20.00 без обідньої перерви.

Неоформлення трудових відносин із зазначеними працівниками та несплата видаваної їм заробітної плати податків, внесків у Пенсійний Фонд України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зборів і інших обов'язкових платежі; грубо порушив як права даних працівників, так і інтереси держави, а також лише можливості державні структури й громадські організації (профспілки) контролювати створення власників належних умов праці, дотримання правил техніки безпеки, санітарії й т.д. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 грубо порушив законодавство про працю.

    Не погодившись з постановою суду державний обвинувач по справі ОСОБА_2 ,  що приймав участь у розгляді справи, просив постанову суду скасувати, у зв’язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що пояснення ОСОБА_1 не містять повного чи часткового визнання ним своєї вини, обставини зазначені в обвинувальному висновку, тобто в пред’явленому обвинуваченні, не відповідають обставинам зазначеним ОСОБА_1 Крім того зазначає, що свідчення ОСОБА_1 протирічать свідченням потерпілих.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав постанову суду першої інстанції незаконною та прохав її скасувати, звільненого від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, що заперечував проти доводів апеляції прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі,  з наступних підстав.

Доводи апеляції прокурора про те, що пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні не містять в собі визнання своєї вини у вчиненому, не відповідають обставинам справи, суперечать поясненням потерпілих, іншим доказам є обґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи, справа надійшла до суду з обвинувальним висновком 09.12.10р. (а.с. 139).

Постановою судді Ленінського райсуду м. Донецька від 24.12.10р. справа була призначена до розгляду по суті 20.01.11р. При попередньому розгляді справи були присутні прокурор ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_11                           (а.с. 168,169).

Як видно з протоколу судового засідання від 21.01.2011р. ОСОБА_1 в судовому засіданні фактично не визнав та не пояснив, що з 03.03.10 по 22.06.10 без укладення письмового трудового договору він прийняв в ПП ОСОБА_1 продавцем потерпілу ОСОБА_12, без внесення відомостей про це до її трудової книжки. Після чого з нею був укладений письмовий трудовий договір до 22.08.10р. При цьому за весь період роботи з 03.03.10р. по 22.08.10р. ОСОБА_12 був встановлений режим праці щоденно з 08-00 год. до 18-00 год. без обідньої перерви та вихідних. При звільненні ОСОБА_12 запису про це до її трудової книжки ОСОБА_1 не вніс (а.с. 174, 176).

Також в судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав та не пояснив про вчинення аналогічних порушень щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (а.с. 174, 177).

Потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в судовому засіданні не опитувались.

В матеріалах справи містяться чотири заяви від вказаних вище потерпілих, датовані 24.12.10р. про відсутність матеріальних та матеріальних претензій до ОСОБА_1, та про відсутність заперечень проти закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за примиренням з ними (а.с. 164-167).

Стаття 46 КК України зазначає передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості, а підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності певну посткримінальну поведінку, яка включає в себе два складових елементи, взятих у своєї єдності, а саме: 1) примирення особи, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, з потерпілим від цього злочину та 2) відшкодування зазначеного особою завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.

Проте суд першої інстанції формально підійшов до з’ясування двохскладових елементів підстави звільнення ОСОБА_1, від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, оскільки фактично не викликав всіх потерпілих в судове засідання, приєднав до справи їх письмові заяви, до речі в яких відсутнє прохання розглянути справу по суті у їх відсутність, та на яких відсутній штамп вхідної кореспонденції, що викликає сумнів у їх достовірності, як доказів по справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята передчасно без додержання вимог                    ст. 46 КК України, ст. 8 КПК України, та її належить скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-366  КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцією державного обвинувача по справі ОСОБА_2, що приймав участь у розгляді справи, - задовольнити.

    Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 21.01.2011р. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 по кримінальній справі за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 172  КК України, - скасувати, кримінальну справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Судді:

    Р.М. Залізняк Л.О. Опря О.О. Левандович              

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація