Справа №11-433/11 Головуючий в 1 інстанції: Шульженко Л.Б.
Категорія: ст. 187 ч.1 КК України Доповідач: Залізняк Р.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
04 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Залізняк Р.М.
суддів Левандовича В.В., Стародуба О.Г.
за участю: прокурора Єроклінцевої Н.С.
розглянувши у відкритому судовому в місті Донецьку апеляцію прокурора Модного Р.В., що приймав участь у розгляді справи на вирок Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 05.11.2010р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 187 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 05.11.2010р.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Донецька, українець, громадян України, з неповною середньою освітою, неодружений, не працює, раніше судимий:
1) 06.07.1999р. Пролетарським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 21.10.2003р. Пролетарським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 16 лютого 2007 року достроково на 5 місяців 11 днів; що мешкає в АДРЕСА_1
засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді десяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є власністю засудженого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Димитрове Донецької області, українець, громадянин України, із середньою освітою, що не працює, неодружений, раніше несудимий в силу ст. 55 КК України (у редакції 1960 року), мешкає в АДРЕСА_2
засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді дев’яти років позбавлення волі із конфіскацією майна, що є власністю засудженого
У Х В А Л И Л А :
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у наступному.
17.02.2009 року приблизно в 17-00 годин, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, засудженим вироком Добропільського міськрайсуду Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України, прибули до магазину ПП ОСОБА_4, що розташований у будинку залізничного вокзалу ст. Мерцалово у с. Мерцалово Добропільського району Донецької області, де підсудний ОСОБА_1, вийшовши за межі їх спільного з ОСОБА_3 наміру, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, підійшовши з заду до продавця магазину ОСОБА_5, напав на останню та схопив її, однією рукою втримуючи за тулуб, при цьому, не обмовляючи свої дії з ОСОБА_3, наблизив до її шиї ніж, що знаходився у нього в другій руці, подавляючи цим волю потерпілої вчинити опір, виражаючи в такий спосіб відносно ОСОБА_5 погрозу застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу. Після цього ОСОБА_3, діючи умисно, продовжуючи їх спільний із ОСОБА_1 намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, користуючись тим, що ОСОБА_1 продовжував утримувати потерпілу і остання не могла вчинити опір нападникам, забрав грошовий виторг, що знаходився у магазині, що належить приватному підприємцеві ОСОБА_6, а саме кошти на загальну суму 350 грн., після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з викраденим майном зникли, розпорядившись їм на свій розсуд.
Далі підсудний ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 січня 2010 року приблизно о 15 годин, керуючись прямим наміром та корисливим мотивом з метою здійснення крадіжки чужого майна, прибув до третього під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та, перебуваючи на сходовій площадці першого поверху вищевказаного будинку, умисно, шляхом вибивання плечем вхідних дверей, проник у тамбур квартир №№ 64-66, після чого ногою вибив вхідні двері квартири №66, де проживає ОСОБА_7 та проник у приміщення зазначеної квартири, звідки умисно, таємно повторно з корисливих спонукань викрав майно, що належить ОСОБА_7 на загальну суму 2455 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілому матеріальний збиток на зазначену суму.
Далі, підсудний ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність 11 лютого 2010 року приблизно о 8-40 годин, керуючись прямим наміром та корисливим мотивом, з метою відкритого заволодіння чужим майном, прибув до магазину «Зодіак», що розташований на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 та належить приватному підприємцеві ОСОБА_8, зайшов у приміщення вищевказаного магазину, де на той час за торгівельними вітринами перебували продавці ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за допомогою молотка, що був у нього при собі, розбив скло четвертої (з ліва праворуч) торгівельної вітрині, та з лотків, що знаходились там, відкрито, повтор викрав золоті ланцюжки на загальну суму 189740 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, заподіявши приватному підприємцеві ОСОБА_8 матеріальний збиток на зазначену суму.
Далі, підсудний ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 9 березня 2010 року приблизно о 10-00 год. попередньо домовився з ОСОБА_2 вчинити розбійний напад на ювелірний магазин, що розташований в м. Костянтинівка Донецької області, отримавши згоду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цього ж дня приблизно о 14-00 годин прибули до ювелірного магазину «Смарагд», що розташований в м. Костянтинівка вул. Громова Донецької області, де ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_2, що має намір вчинити розбійний напад на цей магазин, на що ОСОБА_2 погодився.
Далі, підсудний ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 13 березня 2010 року приблизно в 10-40 годин, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, прийшли до ювелірного магазину «Смарагд», що розташований в м. Костянтинівка вул. Громова Донецької області, що належить приватному підприємцеві ОСОБА_11, зайшли в приміщення вищевказаного магазина, у якому знаходився продавець ОСОБА_12 та діючи умисно, з корисливих спонукань напали на продавця ОСОБА_12, подавивши волю потерпілої до опору, викрали золоті вироби, що належать приватному підприємці ОСОБА_11 на загальну суму 35123 грн., заподіявши потерпілому матеріальний збиток на вказану суму в особливо великих розмірах, а також викрали з гаманця, що належать ОСОБА_12 кошти в сумі 500 грн., заподіявши останній матеріальний збиток на зазначену суму.
При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у поспіху залишили поліетиленовий пакет із зібраним ними в ході вищеописаного злочину майном, який вони мали намір викрасти.
Розбійним нападом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно заподіяли приватному підприємці ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 311619 грн., маючи намір умисно завдати матеріальної шкоди на загальну суму 346742 грн.
Не погодившись з вироком суду прокурор Модний Р.В., що приймав участь у розгляді справи, подав апеляцію та доповнення до неї. В апеляції він прохав вирок суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням норм кримінального закону, оскільки суд першої інстанції необґрунтовано виключив з обвинувачення засуджених по епізоду розбійного нападу з метою викрадення ювелірних прикрас з магазину „Смарад” кваліфікуючу ознаку – проникнення у приміщення. В доповненні до апеляції прокурор прохав вирок суду скасувати через істотне порушення норм кримінально-процесуального законодавства, оскільки суд першої інстанції, розглядаючи справу за вимогами ст. 299 КПК України по епізоду від 17.02.2009р., перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 187 КК України, не з’ясував при цьому обставин здійснення злочину, послався на вирок відносно ОСОБА_3, який відповідно до протоколу судового засідання не досліджував. Тільки по епізоду розбійного нападу відносно ОСОБА_1 від 09.03.2010 р. було з'ясовано питання у ОСОБА_1 чи згоден він з переліком викраденого та розміром заподіяного збитку. По інших епізодах це питання не з'ясовувалось. При цьому відносно ОСОБА_2 це питання не з'ясовувалося взагалі. Зазначає, що у судовому засіданні суд не переконався у тому, що засуджені вину визнають у повному обсязі, що вважає грубим порушенням вимог ст. 299 УПК України. Крім того, зазначає, що у вироку суду не повністю наведені показання засудженого ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прохав його скасувати, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, розглянувши справу в межах поданої апеляції, приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню за таких підстав.
Згідно ч. 3, 5 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов’язково.
Суд першої інстанції при розгляді зазначеної кримінальної справи знехтував цими вимогами кримінально – процесуального закону, що є суттєвим порушенням та безумовно тягне до скасування вироку.
Так, з огляду на протокол судового засідання видно, що засуджені в судовому засіданні свою вину визнали повністю, однак з їх пояснень, які вони давали під час судового слідства вбачається, що підсудні не визнали у повному обсязі свою вину у вчиненому злочині. Також з пояснень підсудних не зрозуміло в якому розмірі вони визнають заподіяні збитки та чи згодні вони з переліком викраденого майна.
Так, у засудженого ОСОБА_1 по епізоду розбійного нападу на ювелірний магазин «Смарагд», що розташований в м. Костянтинівка вул. Громова Донецької області, від 09.03.2010р. судом було з'ясовано питання чи згоден він з переліком викраденого та розміром заподіяного збитку. Втім, по інших епізодах обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні розбійних нападів 17.02.2009 року на магазин ПП ОСОБА_4 та 11.02.2010р. на магазин «Зодіак», а також у вчиненні ним 15.01.2010р. крадіжки майна ОСОБА_7 питання щодо його згоди з переліком викраденого не з'ясовувалось. Засуджений ОСОБА_2 з цього приводу судом не допитувався (а.с. 305 – 314).
Крім того, суд першої інстанції, розглядаючи справу за вимогами ст. 299 КПК України перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України, не з’ясував при цьому обставин здійснення злочину, послався на вирок відносно ОСОБА_3, який відповідно до протоколу судового засідання не досліджував.
В порушення вимог ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку у формулюванні обвинувачення визнаного судом доведеним суд першої інстанції послався лише на те, що засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнали повністю та прийнявши це визнання, суд не навів у вироку сукупність доказів на його обґрунтування, зокрема, пояснення самих засуджених стосовно обставин справи, та не виклав пояснення засудженого ОСОБА_2, що є суттєвою неповнотою судового слідства, та підставою для скасування вироку.
Враховуючи викладене вище, вирок є незаконним та необґрунтованим у зв’язку з істотним порушенням кримінально – процесуального закону та підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд в іншому складі суду.
При новому розгляді справи належить повно і всебічно розглянути справу, встановити істину в справі, забезпечити права і законні інтереси учасників процесу, ретельно перевірити доводи поданої апеляції і винести законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Якщо при новому розгляді справи вина засуджених буде встановлена у тому ж обсязі, на думку колегії суддів, призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та за своїм розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення, а також попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 369 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Модного Р.В., що приймав участь у розгляді справи, задовольнити.
Вирок Костянтинівського міськрайсуду Донецької області від 05.11.2010р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 187 КК України, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Судді:
О.О. Левандович Р.М. Залізняк О.Г. Стародуб