Справа 22а-11549 Головуючий у 1 інстанції Домарєв О.В.
Категорія 10.3.1 Доповідач Лоленко А.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Дундар І.О., Агєєва О.В.
при секретарі Зілаковій Я.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про поновлення строку та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни,
в с т а н о в и в:
П остановою Калінінського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року позов задоволено: поновлено строк звернення до суду та зобов’язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ураховуючи Положення Закону України від 02.12.2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ пов’язаних із соціальними виплатами справа розглядається за правилами КАС України цивільною палатою Апеляційного суду Донецької області.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-У1 "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розмірі соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються незалежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає лише ті виплати, що нараховуються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, та їх дія не поширюється на відносини щодо виплати доплати до пенсії при наявності в особи статусу "дитина війни".
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію позивачу з 01 січня 2009 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205,206, 254 КАС України, апеляційний суд,- у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м Донецька від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: